01a. What is Philosophy?: Part 1/2. 01a. Was ist Philosophie?: Teil 1/2. 01a. ¿Qué es la filosofía? 01a.哲学とは何か？ 01a. Wat is filosofie?: Deel 1/2. 01a. Czym jest filozofia?: Część 1/2. 01a. O que é a filosofia?: Parte 1/2. 01a. Что такое философия?: Часть 1/2. 01a. Felsefe Nedir?: Bölüm 1/2. 01a. Що таке філософія: Частина 1/2. 01a. 什么是哲学？：第 1/2 部分。

Crash Course Philosophy is brought to you by Squarespace. Crash Course Felsefesi, Squarespace tarafından getirildi. Squarespace: share your passion with the world. Squarespace: شارك شغفك مع العالم. Kareler: tutkunuzu dünya ile paylaşın. Squarespace: поділіться своєю пристрастю зі світом.

I’m Hank Green, and you and I are about to embark on a journey. أنا هانك جرين، وأنا وأنت على وشك الشروع في رحلة. Ben Hank Green ve sen ve ben bir yolculuğa çıkmak üzereyiz. Я Хенк Грін, і ми з вами вирушаємо в подорож. A journey of inquiry, into the whole world. رحلة تحقيق، في العالم كله. Soruşturma yolculuğu, tüm dünyaya. Подорож у пошуках, у цілий світ. Your world.

In an effort to figure out: what gives it meaning, what makes it beautiful, where its evils come from, and ultimately, what is the very nature of reality itself. في محاولة لمعرفة: ما الذي يمنحها المعنى، وما الذي يجعلها جميلة، ومن أين تأتي شرورها، وفي النهاية، ما هي طبيعة الواقع نفسه. Bunu anlamak için: ne anlam veriyor, onu güzel yapan, kötülüklerinin nereden geldiğini ve nihayetinde gerçekliğin kendisinin doğası nedir. У спробі з'ясувати: що надає їй сенс, що робить її прекрасною, звідки береться її зло, і, зрештою, якою є сама природа реальності.

And along the way, we’re going to question every aspect of your own personal life -- why you do what you do, why you think what you think, why you feel what you feel. Ve bu süreçte, kendi kişisel yaşamınızın her yönünü sorgulayacağız - neden yaptığınızı, neden düşündüğünüzü düşündüğünüzü, neden hissettiğinizi hissettiğinizi. І на цьому шляху ми поставимо під сумнів кожен аспект вашого особистого життя - чому ви робите те, що робите, чому думаєте те, що думаєте, чому відчуваєте те, що відчуваєте.

Now, if you’ve joined me on Crash Course before, you might say, we’ve learned about all that stuff before -- in psychology, and biology, and anatomy and physiology. Якщо ви вже відвідували наш експрес-курс, то можете сказати, що ми вже вивчали всі ці речі - і психологію, і біологію, і анатомію, і фізіологію, і фізіологію. And it’s true: Science can definitely help us understand our thoughts, feelings, and actions. Ve bu doğru: Bilim kesinlikle düşüncelerimizi, duygularımızı ve eylemlerimizi anlamamıza yardımcı olabilir. І це правда: наука, безумовно, може допомогти нам зрозуміти наші думки, почуття та вчинки.

But on this particular journey, we’re going to be exploring aspects of the human condition that can’t be explained only by hormones or neurotransmitters, by personal experiences or hereditary conditions. لكن في هذه الرحلة بالذات، سنستكشف جوانب الحالة الإنسانية التي لا يمكن تفسيرها فقط بالهرمونات أو الناقلات العصبية، أو بالتجارب الشخصية أو الحالات الوراثية. Ancak bu özel yolculukta, insanlık durumunun sadece hormonlar veya nörotransmiterler, kişisel deneyimler veya kalıtsal koşullar ile açıklanamayan yönlerini araştıracağız. Але в цій конкретній подорожі ми досліджуватимемо аспекти людського стану, які не можна пояснити лише гормонами чи нейромедіаторами, особистим досвідом чи спадковими умовами. Because, all of those chemicals and experiences that make us who we are, can actually raise as many questions as they answer. لأن كل تلك المواد الكيميائية والتجارب التي تجعلنا ما نحن عليه، يمكن أن تثير في الواقع العديد من الأسئلة بقدر ما تجيب عليها. Porque, en realidad, todas esas sustancias químicas y experiencias que nos convierten en lo que somos pueden plantear tantas preguntas como respuestas. Çünkü bizi kim olduğumuza iten bu kimyasallar ve deneyimler aslında cevapladıkları kadar soru sorabilirler. Тому що всі ті хімічні речовини та досвід, які роблять нас тими, ким ми є, насправді можуть викликати стільки ж запитань, скільки і дають відповідей.

Like, if all of my decisions really are just the result of, say, how I was raised, and what chemicals I have flowing in my brain, then are any of my choices actually free? على سبيل المثال، إذا كانت كل قراراتي هي في الحقيقة نتيجة، على سبيل المثال، للطريقة التي نشأت بها، والمواد الكيميائية التي تتدفق في ذهني، فهل أي من اختياراتي حرة بالفعل؟ Например, если все мои решения на самом деле являются результатом, скажем, того, как меня воспитывали, и того, какие химические вещества протекают в моем мозгу, то свободен ли вообще мой выбор? Mesela, eğer kararlarımın hepsi gerçekten, nasıl yetiştirildiğimin ve beynimde hangi kimyasalların aktığını gösteriyorsa, o zaman seçimlerimden herhangi biri gerçekten özgür mü? Мовляв, якщо всі мої рішення є результатом, скажімо, того, як мене виховали, і які хімічні речовини течуть у моєму мозку, то чи є мій вибір справді вільним? And if I’m not truly free to make my own decisions, or choose my own actions, then how can I be held accountable for them? وإذا لم أكن حرًا حقًا في اتخاذ قراراتي، أو اختيار أفعالي، فكيف يمكن أن أتحمل المسؤولية عنها؟ А если я не могу свободно принимать решения и выбирать поступки, то как я могу нести за них ответственность? Ve eğer kendi kararlarımı vermekte gerçekten özgür değilsem, ya da kendi davranışlarımı seçersem, onlara karşı nasıl sorumlu tutulabilirim?

Yeah. Да. It’s going to be that kind of journey. Это будет именно такое путешествие. Bu tür bir yolculuk olacak. Це буде така подорож. Rather than just looking at the world and describing what we see, we’ll be evaluating it. بدلاً من مجرد النظر إلى العالم ووصف ما نراه، سنقوم بتقييمه. Вместо того чтобы просто смотреть на мир и описывать то, что мы видим, мы будем его оценивать. Sadece dünyaya bakmak ve gördüğümüzü tarif etmek yerine, onu değerlendiriyoruz. Замість того, щоб просто дивитися на світ і описувати те, що ми бачимо, ми будемо його оцінювати. We will take nothing as a given, set our assumptions aside -- or at least, try really hard to – and do our best to see the world as if we’ve never seen it before. لن نأخذ أي شيء كأمر مسلم به، ونضع افتراضاتنا جانبًا - أو على الأقل، نحاول جاهدين أن نفعل ذلك - ونبذل قصارى جهدنا لرؤية العالم كما لو أننا لم نره من قبل. Мы ничего не будем принимать как данность, отбросим свои предположения - или, по крайней мере, очень постараемся - и сделаем все возможное, чтобы увидеть мир таким, каким мы его еще никогда не видели. Verilmiş olan hiçbir şeyi almayacağız, varsayımlarımızı bir kenara bırakacağız - veya en azından, gerçekten çok uğraşacağız - ve dünyayı daha önce hiç görmemişiz gibi görmek için elimizden gelenin en iyisini yapacağız. Ми нічого не сприйматимемо як даність, відкинемо наші припущення - або, принаймні, дуже постараємося - і зробимо все можливе, щоб побачити світ таким, яким ми його ніколи раніше не бачили.

And for what it’s worth, we’ll also be talking about Batman, and what Dick Grayson can teach us about the concept of identity. وما يستحق الأمر، سنتحدث أيضًا عن باتمان، وما يمكن أن يعلمنا إياه ديك غرايسون حول مفهوم الهوية. I o ile jest to warte, porozmawiamy także o Batmanie i o tym, czego Dick Grayson może nas nauczyć o pojęciu tożsamości. Кроме того, мы поговорим о Бэтмене и о том, чему Дик Грейсон может научить нас в отношении концепции идентичности. Ve buna değer, biz de Batman hakkında ve Dick Grayson'ın bize kimlik kavramı hakkında neler öğretebileceğinden bahsedeceğiz. І якщо вже на те пішло, ми також поговоримо про Бетмена і про те, чого Дік Грейсон може навчити нас про концепцію ідентичності. And we’ll learn how The Matrix can you help understand the life and writing of Rene Descartes. وسوف نتعلم كيف يمكن لكتاب The Matrix أن يساعدك في فهم حياة وكتابات رينيه ديكارت. И мы узнаем, как "Матрица" может помочь вам понять жизнь и творчество Рене Декарта. Ve Matrix'in Rene Descartes'in hayatını ve yazılarını anlamanıza nasıl yardımcı olabileceğini öğreneceğiz. Also we’ll try to answer unanswerable questions, and puzzle over paradoxes that have plagued geniuses for thousands of years. وسنحاول أيضًا الإجابة على الأسئلة التي لا يمكن الإجابة عليها، وتحير المفارقات التي ابتلي بها العباقرة منذ آلاف السنين. Также мы попытаемся ответить на вопросы, на которые невозможно ответить, и поразмышляем над парадоксами, которые мучают гениев уже тысячи лет. Ayrıca, cevaplanamayan soruları yanıtlamaya ve binlerce yıl boyunca dahileri sarsan paradokslar üzerinde bulmaca bulmaya çalışacağız. Також ми спробуємо відповісти на питання, на які немає відповідей, і поламати голову над парадоксами, які тисячоліттями не дають спокою геніям.

It’s going to be hard, and enlightening, and frustrating, and if I do my job properly, it’ll stick with you long after you and I have parted ways. سيكون الأمر صعبًا ومفيدًا ومحبطًا، وإذا قمت بعملي بشكل صحيح، فسوف يظل معك لفترة طويلة بعد أن افترقنا. Va a ser duro, esclarecedor y frustrante, y si hago bien mi trabajo, se te quedará grabado mucho después de que nos hayamos separado. Это будет трудно, познавательно и разочаровывающе, и если я сделаю свою работу правильно, это останется с вами надолго после того, как мы с вами расстанемся. Zor olacak, aydınlatıcı ve sinir bozucu olacak ve eğer işimi düzgün yaparsam, sen ve ben yollarını ayırdıktan uzun süre sonra seninle birlikte kalır. Це буде важко, і повчально, і розчаровує, і якщо я зроблю свою роботу належним чином, це залишиться з вами ще довго після того, як ми з вами розійдемося. Because: We are going to do…philosophy! Потому что: Мы будем заниматься... философией!

[Theme Music]

These days, people use the word “philosophy” to describe some opinion they might have, or the approach they take to a certain topic. В наши дни люди используют слово "философия", чтобы описать мнение, которое у них есть, или подход к определенной теме. Bu günlerde insanlar “felsefe” kelimesini sahip olabilecekleri bazı fikirleri veya belli bir konuya yönelik yaklaşımlarını tanımlamak için kullanıyor. Like, you might have a “philosophy” when it comes to golf. Por ejemplo, puede que tengas una "filosofía" a la hora de jugar al golf. Например, у вас может быть своя "философия", когда речь идет о гольфе. Mesela golf söz konusu olduğunda bir “felsefeye” sahip olabilirsiniz. Наприклад, у вас може бути своя "філософія", коли справа доходить до гольфу. Though...I personally do not. Aunque... yo personalmente no. Хотя... лично я - нет. Olsa da ... ben şahsen yapmam. Хоча... особисто я ні. But we’re going to use this word more narrowly, to describe a way of approaching the world that traces its roots back to ancient Greece, 500 years before the Common Era. لكننا سنستخدم هذه الكلمة بشكل أضيق، لوصف طريقة للتعامل مع العالم تعود جذورها إلى اليونان القديمة، قبل 500 عام من العصر الميلادي. Но мы будем использовать это слово в более узком смысле, чтобы описать способ познания мира, который уходит корнями в Древнюю Грецию, за 500 лет до начала Общей эры. Fakat biz bu kelimeyi daha dar kullanacağız, köklerini Eski Çağ'dan 500 yıl önce, Eski Çağ'a kadar izleyen dünyaya yaklaşmanın bir yolunu tarif edeceğiz. Але ми будемо використовувати це слово більш вузько, щоб описати спосіб підходу до світу, який сягає своїм корінням Стародавньої Греції, за 500 років до нашої ери.

This was a time of great intellectual movement around the world. لقد كان هذا وقت حركة فكرية عظيمة حول العالم. Это было время великого интеллектуального движения во всем мире. Bu, dünya çapında mükemmel bir entelektüel hareket zamanıydı. Buddhism and Jainism were developing in Asia, at the same time philosophical thought was emerging in Greece. كانت البوذية والجاينية تتطوران في آسيا، وفي نفس الوقت كان الفكر الفلسفي يظهر في اليونان. В Азии развивались буддизм и джайнизм, в то же время в Греции зарождалась философская мысль. Budizm ve Jainizm Asya'da gelişiyordu, aynı zamanda Yunanistan'da felsefi düşünce ortaya çıkıyordu. Буддизм і джайнізм розвивалися в Азії, в той же час філософська думка зароджувалася в Греції. There, scholars were tangled up in a distinction they were just beginning to make – between philos and mythos – or what we’d now roughly call science and storytelling. هناك، كان العلماء متشابكين في التمييز الذي بدأوا للتو في القيام به - بين الفلسفة والميثوس - أو ما نسميه الآن تقريبًا العلم وسرد القصص. Там ученые запутались в различии, которое они только начали проводить, - между philos и mythos, или тем, что мы сейчас условно называем наукой и рассказом. Orada, alimler, filos ve mitolar arasında yeni yeni yapmaya başladıkları bir şeyle ya da şimdi kabaca bilim ve hikaye anlatımı olarak adlandırdığımız bir şeyle karıştı. Там науковці заплуталися у розмежуванні, яке вони тільки починали робити, - між філософією та міфами, або тим, що ми зараз приблизно називаємо наукою та розповіддю.

At that time, there were bards, like Homer, who were trying to understand and explain the world through stories, while the earliest philosophers were using methods that were more analytical and scientific -- although they didn’t really have the concept of “science” back then. В то время барды, например Гомер, пытались понять и объяснить мир с помощью историй, а первые философы использовали более аналитические и научные методы, хотя понятия "наука" тогда еще не существовало. O zamanlar, dünyayı hikâyelerle anlamaya ve açıklamaya çalışan Homer gibi, ilk filozoflar daha “analitik ve bilimsel” yöntemleri kullanıyorlardı. " o zamanlar.

So philosophia – literally "the love of wisdom" – was a new way of trying to make sense of the world. لذا فإن الفلسفة - والتي تعني حرفياً "حب الحكمة" - كانت طريقة جديدة لمحاولة فهم العالم. Таким образом, philosophia - буквально "любовь к мудрости" - стала новым способом осмысления мира. Yani felsefe - kelimenin tam anlamıyla "bilgelik aşkı" - dünyayı anlamaya çalışmanın yeni bir yoluydu. Тож філософія - дослівно "любов до мудрості" - була новим способом намагання зрозуміти світ. When the earliest philosophers used the word “philosophy,” they basically meant, “the academic study of anything.” Which, like, I guess could include golf. Когда первые философы использовали слово "философия", они в основном подразумевали "академическое изучение чего-либо". Что, как мне кажется, может включать в себя и гольф. İlk filozoflar “felsefe” kelimesini kullandıklarında, temel olarak “her şeyin akademik çalışması” anlamına geliyorlardı. Коли перші філософи використовували слово "філософія", вони в основному мали на увазі "академічне вивчення чого-небудь". Що, напевно, може включати гольф. But at what we might call the first universities in the western world – Plato’s Academy, and its rival, Aristotle’s Lyceum — math, biology, physics, poetry, political science, and astronomy were all considered to be philosophy. ولكن في ما يمكن أن نسميه الجامعات الأولى في العالم الغربي – أكاديمية أفلاطون، ومنافستها مدرسة أرسطو الثانوية – كانت الرياضيات والأحياء والفيزياء والشعر والعلوم السياسية وعلم الفلك تعتبر جميعها فلسفة. Но в первых университетах западного мира - Академии Платона и ее сопернике, Лицее Аристотеля - математика, биология, физика, поэзия, политология и астрономия считались философией. Ancak batı dünyasındaki ilk üniversiteler - Plato Akademisi ve rakibi, Aristoteles'in Lisesi - matematik, biyoloji, fizik, şiir, siyaset bilimi ve astronomi olarak adlandırdığımız şeylerin hepsi felsefe olarak kabul edildi. Eventually, scholars began thinking of these fields differently -- as separate disciplines. وفي نهاية المطاف، بدأ العلماء يفكرون في هذه المجالات بشكل مختلف - كتخصصات منفصلة. В конце концов, ученые стали воспринимать эти области по-другому - как отдельные дисциплины. Зрештою, вчені почали думати про ці галузі по-іншому - як про окремі дисципліни. Studies that had strong empirical elements came to be considered science -- a search for answers. أصبحت الدراسات التي تحتوي على عناصر تجريبية قوية تعتبر علمًا - بحثًا عن الإجابات. Badania, które miały silne elementy empiryczne, zaczęto uważać za naukę – poszukiwanie odpowiedzi. Исследования, в которых были сильны эмпирические элементы, стали считаться наукой - поиском ответов. Güçlü ampirik unsurlara sahip olan çalışmalar bilim olarak kabul edildi - cevapların aranması. Дослідження, які мали сильні емпіричні елементи, стали вважатися наукою - пошуком відповідей.

But philosophy came to be understood more as a way of thinking about questions. لكن الفلسفة أصبحت تُفهم أكثر على أنها طريقة للتفكير في الأسئلة. Но философия стала пониматься скорее как способ размышления над вопросами. Fakat felsefe daha çok sorular hakkında düşünmenin bir yolu olarak anlaşıldı. Але філософію стали розуміти більше як спосіб роздумів над питаннями. Big questions. And today, twenty-five hundred years after the ancient Greeks first brought them up, philosophers still love asking questions -- oftentimes, the same questions -- and they don’t mind that they never get an answer. واليوم، بعد مرور 2500 عام على طرحها اليونانيون القدماء لأول مرة، لا يزال الفلاسفة يحبون طرح الأسئلة - في كثير من الأحيان، نفس الأسئلة - ولا يمانعون أنهم لن يحصلوا على إجابة أبدًا. И сегодня, спустя двадцать пять сотен лет после того, как древние греки впервые заговорили о них, философы по-прежнему любят задавать вопросы - часто одни и те же - и их не смущает, что они никогда не получают ответа. Ve bugün, eski Yunanlılar ilk defa ortaya çıktıktan yirmi beş yıl sonra, filozoflar hala soru sormayı severler - çoğu zaman, aynı soruları - ve asla cevap alamayacaklarını umursamazlar. І сьогодні, через двадцять п'ять сотень років після того, як стародавні греки вперше поставили їх, філософи все ще люблять ставити питання - часто одні й ті ж питання - і не зважають на те, що ніколи не отримують на них відповіді.

So. What are these big questions that have managed to intrigue -- and stump -- philosophers for so long? ما هي هذه الأسئلة الكبيرة التي نجحت في إثارة فضول الفلاسفة لفترة طويلة؟ ¿Cuáles son esas grandes preguntas que han intrigado -y dejado perplejos- a los filósofos durante tanto tiempo? Wat zijn deze grote vragen die filosofen al zo lang intrigeren - en verbijsteren? Что это за большие вопросы, которые так долго интриговали философов и ставили их в тупик? Filozofları bu kadar uzun zamandır entrika - güdük - yönetmeyi başaran bu büyük sorular nelerdir? Що це за великі питання, які так довго інтригують - і ставлять у глухий кут - філософів? One of the first might best be phrased as: What is the world like? من الأفضل صياغة إحدى هذه الأسئلة على النحو التالي: كيف يبدو العالم؟ Один из первых можно сформулировать так: На что похож этот мир? İlklerden biri en iyi şekilde şöyle ifade edilebilir: Dünya nasıl? Одне з перших можна сформулювати так: Яким є світ? Sounds simple enough to answer, right Like, just look around! Звучит достаточно просто, чтобы ответить на этот вопрос, верно Как, просто оглянитесь вокруг! Cevap vermek için yeterince basit geliyor, sağ gibi, sadece etrafına bak! Звучить досить просто, щоб відповісти на це питання: "Просто озирніться навколо!". See all the stuff? Видите все эти вещи? Hepsini görüyor musun?

Well, this is what the world is like. Pues así es el mundo. Таков этот мир. İşte, dünya böyle. But the philosophical approach isn’t just based on observation -- it has other, much more complex questions packed inside it. لكن المنهج الفلسفي لا يعتمد فقط على الملاحظة، بل يحتوي على أسئلة أخرى أكثر تعقيدًا. Pero el enfoque filosófico no se basa sólo en la observación, sino que encierra otras cuestiones mucho más complejas. Но философский подход основан не только на наблюдении - в нем заложены и другие, гораздо более сложные вопросы. Fakat felsefi yaklaşım sadece gözlemlere dayanmakla kalmıyor - içinde daha ayrıntılı ve çok daha karmaşık sorular var. When a philosopher wonders what the world is like, she might really be asking: What’s the nature of reality? عندما تتساءل الفيلسوفة عن شكل العالم، فربما تتساءل حقًا: ما طبيعة الواقع؟ Когда философ задается вопросом о том, каков мир, он, скорее всего, спрашивает: Какова природа реальности? Bir filozof dünyanın nasıl olduğunu merak ettiğinde, gerçekten soruyor olabilir: Gerçekliğin doğası nedir?

Like, is the world just made up of matter and energy, or is there something else going on? مثلًا، هل العالم يتكون فقط من المادة والطاقة، أم أن هناك شيئًا آخر يحدث؟ Например, состоит ли мир только из материи и энергии, или есть что-то еще? Mesela dünya madde ve enerjiden mi oluşuyor yoksa başka bir şeyler mi var? And if it is just matter and energy, then where did it all come from? وإذا كان الأمر مجرد مادة وطاقة، فمن أين جاء كل ذلك؟ А если это просто материя и энергия, то откуда они взялись? Ve eğer sadece madde ve enerji ise, o zaman hepsi nereden geldi? Is there a God? Существует ли Бог? And if so, what is he, she, or it like? И если да, то какой он, она или оно? Ve eğer öyleyse, o, o veya nasıl biri? And for that matter, when you’re asking about the world, can you also be asking about the nature of yourself, as a citizen of the world. И если уж на то пошло, когда вы спрашиваете о мире, можете ли вы также спросить о природе себя, как гражданина мира. І якщо вже на те пішло, коли ви запитуєте про світ, чи не можете ви також запитати про природу себе, як громадянина світу.

So…what kind of being am I? إذًا... أي نوع من الكائنات أنا؟ Так... что же я за существо? Peki… ben nasıl bir türüm? Do I have a soul? هل لدي روح؟ Есть ли у меня душа? Bir ruhum var mı? Is there something immaterial about me that will survive after I die? هل هناك شيء غير مادي فيّ سيبقى على قيد الحياة بعد وفاتي؟ Is er iets immaterieels aan mij dat zal overleven na mijn dood? Есть ли во мне что-то нематериальное, что сохранится после моей смерти? Ben öldükten sonra hayatta kalacağım önemsiz bir şey var mı? Чи є в мені щось нематеріальне, що залишиться після моєї смерті?

All of these questions are ways of exploring what philosophers call metaphysics – one of the three main branches of philosophy -- an effort to understand the fundamental nature of the world, of the universe, and of being. Все эти вопросы являются способом исследования того, что философы называют метафизикой - одной из трех основных отраслей философии, которая пытается понять фундаментальную природу мира, вселенной и бытия. Bu soruların tümü, filozofların metafizik olarak adlandırdığı şeyleri - felsefenin üç ana dalından biri olan - dünyanın, evrenin ve varlığın temel doğasını anlama çabasıdır.

Now, if those questions aren’t heady enough for you, we, as students of philosophy, also have a whole separate set of questions, that are about how we know the answers to any of this stuff. Teraz, jeśli te pytania nie są dla ciebie wystarczająco mocne, my, jako studenci filozofii, mamy również cały oddzielny zestaw pytań, które dotyczą tego, skąd znamy odpowiedzi na którekolwiek z tych rzeczy. Если эти вопросы не кажутся вам достаточно сложными, то у нас, студентов-философов, есть еще целый ряд вопросов, которые касаются того, как мы узнаем ответы на все эти вопросы. Şimdi, eğer bu sorular sizin için yeterince kafa karıştırıcı değilse, felsefe öğrencileri olarak biz de bu soruların cevaplarını nasıl bildiğimizle ilgili ayrı bir soru setimiz var. Якщо ці питання не досить запаморочливі для вас, ми, студенти філософії, також маємо цілу низку запитань, які стосуються того, як ми знаємо відповіді на всі ці речі.

This particular strain of philosophy, which is like knowing about knowing, is epistemology -- literally the study of knowledge -- the second major field of philosophy. هذه السلالة الخاصة من الفلسفة، والتي تشبه معرفة المعرفة، هي نظرية المعرفة - حرفيًا دراسة المعرفة - المجال الرئيسي الثاني للفلسفة. Эта специфическая область философии, которая как бы знает о знании, является эпистемологией - буквально изучением знания - второй основной областью философии. Bilmeyi bilmeye benzeyen bu felsefe türü, felsefenin ikinci ana alanı olan epistemolojidir - kelimenin tam anlamıyla bilgi çalışmasıdır. Цей особливий напрям філософії, який нагадує знання про знання, є епістемологією - буквально вивченням знання - другою основною галуззю філософії. And it poses questions like: Is the world really what I think it is? ويطرح أسئلة مثل: هل العالم حقًا هو ما أعتقده؟ И ставит такие вопросы, как: Действительно ли мир такой, каким я его себе представляю? Ve şu gibi soruları ortaya koyuyor: Dünya gerçekten düşündüğüm şey mi? І це ставить питання на кшталт: Чи дійсно світ такий, яким я його уявляю? Like, really, is everything I see and think and experience…is it actually…true? Действительно ли все, что я вижу, думаю и переживаю... на самом деле... правда? Gerçekten, gördüğüm, düşündüğüm ve deneyimlediğim her şey gibi… aslında… doğru mu? If it isn’t, then, what is true? Если это не так, то что же тогда правда? And what’s the best way to go about figuring out the truth? И как лучше всего выяснить правду? Ve gerçeği bulmak için gitmenin en iyi yolu nedir? І як найкраще з'ясувати правду? Is science the best way? Является ли наука лучшим способом? Bilim en iyi yol mu?

Or are there more ethereal paths to Truth, paths that science can never really travel? Или существуют более бесплотные пути к Истине, по которым наука никогда не сможет пройти? Ya da Gerçeğe daha fazla eterik yol var mı? Чи існують більш неземні шляхи до Істини, шляхи, які наука ніколи не зможе пройти? And let’s say that, after a lot of searching and question-asking, I begin to develop some ideas -- an inkling about what might be true. Y digamos que, después de mucho buscar y preguntar, empiezo a desarrollar algunas ideas, un indicio de lo que podría ser cierto. И, допустим, после долгих поисков и задавания вопросов у меня начинают появляться некоторые идеи. Ve diyelim ki, birçok arama ve soru sorduktan sonra, bazı fikirler geliştirmeye başladım. І, скажімо, після довгих пошуків і запитань я починаю розвивати деякі ідеї - здогадки про те, що може бути правдою. Then…how do I know if I’m right? Тогда... как узнать, прав ли я? O zaman… haklı olup olmadığımı nasıl bilebilirim? How will I ever know I’m wrong? كيف سأعرف أنني مخطئ؟ Как я узнаю, что ошибаюсь? Yanıldığımı nasıl bilebilirim? Can I ever be certain about anything? Могу ли я когда-нибудь быть в чем-то уверен? Hiç bir şeyden emin olabilir miyim? Now, at this point I wouldn’t blame you if you’re thinking: “Am I real?” “Do I...do I know anything?” В этот момент я не стану вас винить, если вы подумаете: "А настоящий ли я?" "Знаю ли я... знаю ли я что-нибудь?" Şimdi, bu noktada şunu düşünüyorsan seni suçlamazdım: “Gerçek miyim?” “Bir şey biliyor muyum?”