×

Χρησιμοποιούμε cookies για να βελτιώσουμε τη λειτουργία του LingQ. Επισκέπτοντας τον ιστότοπο, συμφωνείς στην cookie policy.


image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 20 Частина (1)

20 Частина (1)

Тібана був апологетом сократичного християнства. Імовірно, походив з Анбуса IV і жив у восьмому-дев'ятому столітті до Корріно, гіпотетично під час другого панування Даламака. Уціліла лише частина його творів, з якої походить такий фрагмент: «Серця всіх людей пробувають у тій самій дичавині».

З «Дюнокниги» Ірулан

— Ти Біджаз, — промовив гхола, заходячи до маленької кімнати, де під вартою тримали карлика. — Мене звати Гайт.

Разом із гхолою прибув посилений загін гвардії Твердині, щоб заступити на нічну варту. Коли вони проходили через зовнішнє подвір'я, звіюваний вечірнім вітром пісок шмагав їм щоки, змушував мружитися й поспішати. Чутно було, як вони в коридорі обмінюються жартами, звичайними для ритуалу зміни караулу.

— Ти не Гайт, — заперечив карлик. — Ти Дункан Айдаго. Я бачив, як твоє мертве тіло вкладали в резервуар, а потім — як його звідти виймали живим і готовим до навчання.

Гхола зглитнув слину й відчув раптову сухість у горлі. На тлі зелених завіс кімнати яскраві світлокулі втратили свою жовтизну. Завдяки світлу були добре помітними краплі поту на чолі карлика. Біджаз здавався напрочуд цілісним створінням, наче призначення, закладене в нього тлейлаксу, просвічувало крізь його шкіру. Під маскою лякливості та легковажності карлика приховувалася сила.

— Муад'Діб доручив мені допитати тебе, аби встановити, що тлейлаксу мають намір зробити тут із твоєю допомогою, — сказав Гайт.

— Тлейлаксу, тлейлаксу! — промугикав карлик. — Я сам тлейлаксу, дурню ти викінчений! І, як на те пішло, ти теж.

Гайт глянув на карлика. Біджаз променів харизматичною жвавістю, яка змушувала спостерігача згадати давніх божків.

— Чуєш вартових ззовні? — спитав Гайт. — Щойно я накажу, вони задушать тебе.

— Гей, гей! — скрикнув Біджаз. — Яке з тебе безнадійне створіння! І ще кажеш, наче прийшов сюди знайти правду.

Гайт відчув, що його дратує внутрішній спокій, що проступав на обличчі карлика.

— Можливо, я шукаю лише своє майбутнє, — промовив він.

— Добре сказано! — зауважив Біджаз. — Тепер ми знаємося. Коли зустрічаються двоє злодюг, церемонії зайві.

— То ми злодії? — здивувався Гайт. — А що ми крадемо?

—Ми не злодії, а гральні кості, — відповів Біджаз. — І ти прийшов сюди полічити мої очки. А я лічу твої. І хоп! У тебе два обличчя.

— Ти справді бачив, як мене вкладали в резервуар? — спитав Гайт, переборюючи дивну нехіть до цього запитання.

— Хіба ж я цього не казав? — з притиском промовив Біджаз. Карлик зірвався на рівні ноги. — Ми страшенно з тобою змагалися. Твоя плоть не хотіла повертатися.

Гайту раптом здалося, що він опинився в сні, яким керує якийсь інший мозок, і досить йому хоч на мить про це забути, як він заблукає в ньому.

Біджаз хитро схилив голову набік, обійшов довкола гхоли й зиркнув на нього.

— Хвилювання пробуджує в тобі давні риси, — зауважив він. — Ти мисливець, який не хоче піймати те, за чим полює.

— Ти зброя, націлена в Муад'Діба, — мовив Гайт, обертаючись, щоб встигнути за карликом. — Що ти мав зробити?

— Нічого! — відповів Біджаз, зупинившись. — Ось тобі проста відповідь на просте запитання.

— Тоді ти націлений в Алію, — сказав Гайт. — Вона твоя ціль?

— У зовнішніх світах її називають Говт, Рибомонстром, — відповів Біджаз. — Але чому це я відчуваю, як закипає твоя кров, коли ти починаєш говорити про неї?

— То її називають Говт, — повторив гхола, пильно дивлячись на Біджаза й шукаючи якоїсь підказки. Цей карлик провадив дивні розмови.

— Вона незаймана повія, — промовив Біджаз. — Вона вульгарна, дотепна, глибина її знань жахає. Жорстока у своїй доброті,

бездумна в розмислах, а коли хоче щось збудувати, стає руйнівною, наче коріолісова буря.

— То ти прийшов говорити проти Алії, — сказав Гайт.

— Проти неї? — Біджаз опустився на подушку під стіною. — Я прийшов, щоб стати бранцем магнетизму її фізичної вроди. Він широко посміхнувся, через що його обличчя стало схожим

на ящіряче.

— Атака на Алію — це атака на її брата, — промовив Гайт.

— Це так ясно, аж складно побачити, — відповів Біджаз. — Насправді Імператор і його сестра зрослися спинами, відтак стали однією істотою. Кожен із них — це напівчоловік, напівжінка.

—Щось таке ми чули від фрименів із глибокої пустелі, — сказав Гайт. — І то саме від тих, котрі відродили криваві жертви Шай-Хулудові. Як же трапилося, що ти повторюєш їхню маячню?

— Ти осмілюєшся говорити про маячню? — з притиском спитав Біджаз. — Ти, котрий є водночас людиною й маскою? Аххх, але ж гральні кості не можуть зчитати своїх очок. Я про це забув. Ти подвійно дезорієнтований, бо служиш Атрідам — подвійній істоті. Твої органи чуттів не настільки близькі до відповіді, як твій розум.

—Ти проголошував цю єресь про Муад'Діба своїм вартовим? — тихо спитав Гайт. Він відчував, що слова карлика геть його заплутали.

— Це вони мені проголошують! — відповів Біджаз. — І моляться. Чом би й ні? Молитися слід усім. Хіба ж ми не живемо в затінку найнебезпечнішої істоти, яку лише колись знав Усесвіт?

— Небезпечної істоти...

— Їхня власна мати уникає життя на тій самій планеті з ними! — Чого ти не відповідаєш прямо? — грізно спитав Гайт. — Знаєш, що ми маємо інші способи допиту. Ми отримаємо наші відповіді... так чи інакше.

— Але ж я відповідаю! Хіба ж я не сказав, що міф є правдивим? Хіба ж я вітер, що несе смерть у череві? Ні! Я — це слова. Слова, що б'ють, наче блискавиця з піщаної хмари в темному небі. Я кажу: «Загаси лампу! Уже день!» А ти постійно відповідаєш: «Дай мені лампу, щоб я міг знайти день».

— Ти граєшся зі мною в небезпечну гру, — сказав Гайт. — Гадаєш, я не розумію цих дзен-сунітських ідей? Ти залишаєш сліди такі виразні, як птах на болоті.

Біджаз захихотів.

— Чого ти смієшся? — різко спитав Гайт.

— Бо маю зуби, а волів би не мати, — насилу вимовив карлик

між хихотінням. — Не мав би я зубів, то не міг би скреготати ними.

— Отепер я знаю твою мету, — сказав Гайт. — Ти цілишся в мене.

— І влучаю точнісінько! — промовив Біджаз. — Стріляючи в таку велику мішень, важко схибити.

Він похитав головою наче сам до себе.

— А тепер я тобі заспіваю.

Він почав мугикати якусь монотонну, зі скигливими перепадами мелодію, повторюючи її знову й знову.

Гайт завмер, відчуваючи дивний біль, що переміщувався

вздовж хребта — то вгору, то вниз. Він глянув на карлика й нараз побачив молоді очі на старому обличчі. Ті очі наче зависли в центрі павутини зі зморшок, що вузлуватими білими лініями розбігалися навсібіч до заглибин під скронями. Яка велика голова! Усі риси обличчя скупчилися довкола затиснутих губ, звідки лунало монотонне мугикання. Цей звук змусив Гайта згадати старовинні ритуали, спогади народу, древні слова та звичаї, призабутий смисл мигцем почутого бурмотіння. Відбувалося щось надзвичайно важливе — кривава гра ідей, що котяться крізь Час. У наспів карлика впліталися давні думки, нагадуючи далеке сліпуче світло, що все ближчає й ближчає, освітлюючи життя крізь прірву століть.

— Що ти робиш зі мною? — видихнув Гайт.

— Ти інструмент, на якому мене навчено грати, — промовив Біджаз. — Це я й роблю — граю. Дозволь назвати тобі імена інших зрадників з-поміж наїбів. Це Бікурус і Кавад. Ще Джадіда, він був секретарем Корби. Ще Абумоджандіс, помічник Баннерджі. Навіть зараз хтось із них міг би всадити ніж у вашого Муад'Діба.

Гайт лише похитав головою, не в змозі щось сказати.

— Ми як брати, — озвався Біджаз, знову перервавши монотонне мугикання. — Ми росли в тому ж резервуарі: спершу — я, потім — ти.

Металеві очі Гайта несподівано наче обпекло. Усе потонуло в мерехтливій червоній імлі. Видавалося, що всі органи чуття відтято від нього й зостався лише біль. Довколишній світ проступав наче крізь тоненьку запону, що колихалася на вітрі. Усе стало випадковим, хаотичною плутанкою неживої матерії. Його власна воля перетворилася на щось ламке й зайве. Вона не подавала навіть подиху й відчувалася лише як внутрішнє освітлення.

З породженою відчаєм ясністю він прорвав цю завісу єдиним, що в нього зосталося, — поглядом. Усю свою увагу, наче палаюче світло, зосередив на Біджазі. Гайт відчув, що його очі пробивають шари оболонки карлика, бачать малого чоловічка як винайнятий інтелект, а ще глибше, під ним, — істоту, скоцюрблену й уярмлену голодом і спрагою, а відтак під усіма шарами, на самому дні, — сутність, маніпульовану символами.

— Ми на полі бою, — сказав Біджаз. — Тепер ти можеш говорити.

Звільнений цими словами, Гайт сказав:

— Ти не зможеш примусити мене вбити Муад'Діба.

— Чув я, як кажуть у Бене Ґессерит, — відповів Біджаз, — що

немає нічого сталого, нічого незмінного, нічого тривкого у всьому Всесвіті. Ніщо не залишається навічно в тому ж стані, бо кожен день, а інколи кожна година приносять зміни.

Гайт лише тупо похитував головою.

— Ти вірив, що цей дурний Імператор — нагорода, якої ми домагалися, — казав Біджаз. — Як же мало ти розумієш наших панів і наставників, тлейлаксу! Гільдія й Бене Ґессерит вірять, що ми творимо артефакти. Насправді ж ми створюємо знаряддя й послуги. Усе може бути знаряддям — злидні, війна. Війна корисна, бо в багатьох сферах є напрочуд результативною. Стимулює метаболізм. Зміцнює уряд. Перемішує генетичні лінії. Вона настільки життєздатна, як ніщо інше у Всесвіті. Лише ті, котрі розуміють вартість війни й вдаються до неї, здобувають належний рівень самовизначення.

Напрочуд спокійним голосом Гайт відповів:

— Дивні речі ти кажеш, майже достатні, аби схилити мене до віри в мстиве Провидіння. Яке відновлення було використано, щоб створити тебе? Це буде прецікава історія з іще незвичайнішим епілогом.

— Чудово! — пирхнув Біджаз. — Ти атакуєш, себто маєш силу волі та належний рівень самовизначення.

— Ти намагаєшся пробудити в мені насилля, — задихаючись, промовив Гайт.

Біджаз заперечливо похитав головою.

— Пробудити — так, насилля — ні. Ти сам казав, що є носієм свідомості, здобутої в процесі навчання. Я маю пробудити в тобі цю свідомість, Дункане Айдаго.

— Я Гайт!

—Дункан Айдаго. Суперубивця. Коханець багатьох жінок. Солдат-мечник. Права рука Атрідів на полі бою. Дункан Айдаго.

— Минуле не можна пробудити!

— Справді?

— Це ще нікому не вдалося!

— Це правда, але наші пани й наставники заперечують саму

думку, наче щось неможливо зробити. Вони завжди шукають відповідне знаряддя, правильне використання сил, належні послуги...

— Ти приховуєш свою справжню мету! Закриваєш її завісою слів, які нічого не означають!

— У тобі є Дункан Айдаго, — промовив Біджаз. — І він підкориться; чи то емоціям, чи то безпристрасному аналізу, але підкориться. Ця свідомість прорветься крізь екран придушення та відбору з темного минулого, яке йде вслід за тобою. Вона поряд і править тобою навіть зараз, хоча ти намагаєшся її стримувати. Усередині тебе ховається істота, свідомість якої мусить сфокусуватися, і ти їй підкоришся.

— Тлейлаксу вважають, наче я все ще їхній раб, але я...

—Тихо, рабе! — промовив Біджаз таким самим скиглявим голосом.

І Гайт виявив, що завмер у мовчанні.

— От ми й дісталися фундаменту, — сказав Біджаз. — Я знаю, що ти відчуваєш. А ось слова сили, щоб маніпулювати тобою... Гадаю, що це буде достатній важіль.

Гайт відчув, як по щоках спливає піт, як тремтять руки й груди, але був не в спромозі ворухнутися.

— Одного дня, — казав Біджаз, — до тебе прийде Імператор. Скаже: «Її не стало». І на його обличчі буде маска горя. Він віддасть воду мертвій, як тутешні називають свої сльози. А ти скажеш моїм голосом: «Пане! О, пане!»

Біль скував м'язи щелеп та горлянки Гайта. Він міг лише ледьледь похитувати головою з боку на бік.

— Скажеш: «Приношу звістку від Біджаза». — Карлик скорчив гримасу. — Бідний Біджаз, який не має глузду... бідний Біджаз, барабан, напханий інформацією, істота, яку використовують інші... вдар у Біджаза — і він загуркотить... — Він знову скорчив гримасу. — Ти вважаєш мене лицеміром, Дункане Айдаго! А я не такий! Я теж можу сумувати. Але настав час, щоб замінити мечі на слова.

Гайт гикнув, здригнувшись усім тілом.

Біджаз захихотів, а тоді сказав:

— Ах, дякую тобі, Дункане Айдаго, дякую. Потреби тіла рятують нас. Оскільки в жилах Імператора тече кров Харконненів, то він зробить те, чого ми бажаємо. Перетвориться на машину для випльовування слів, які мило звучатимуть у вухах наших панів і наставників.

Гайт закліпав очима й подумав, що карлик виглядає як насторожене звірятко, злостиве й напрочуд розумне. Кров Харконненів в Атріді?

— Ти думаєш про звіра Раббана, огидного Харконнена, і тебе засліплює лють, — промовив Біджаз. — У цьому ти схожий на фрименів. Коли слова підводять, меч завжди під рукою, чи не так? Думаєш про тортури, яких зазнала твоя сім'я через Харконненів. А по матері твій дорогоцінний Пол — Харконнен! Тобі нескладно було б убити Харконнена, правда?

Гхолу охопило гірке розчарування. Чи це була лють? Лють на що?

— Оххх, — сказав Біджаз, — аха-ха-ха! Фокус-покус! Але це ще не все. Тлейлаксу пропонують твоєму дорогоцінному Полові Атрідові угоду. Наші пани й наставники повернуть його кохану. Твоя сестра — ще одна гхола.

Гайт раптом відчув, що у Всесвіті зникло геть усе, крім биття його серця.

—Гхола, — продовжив Біджаз, — буде тілом його коханої. Вона народжуватиме його дітей. Кохатиме тільки його. Можемо навіть удосконалити оригінал, якщо він цього захоче. Чи ж колись людина мала більші шанси повернути собі втрачене? Це нагода, за яку він ухопиться.

Біджаз кивнув, прикриваючи повіками очі, наче від утоми.

— Він збентежиться... замислиться, і в цю мить ти наблизишся. А тоді вдариш! І тоді буде двоє гхол замість одного! От чого жадають наші пани й наставники!


20 Частина (1) 20 Part (1) 20 Partie (1) 20 Część (1) 20 Часть (1)

Тібана був апологетом сократичного християнства. Tibana was an apologist for Socratic Christianity. Імовірно, походив з Анбуса IV і жив у восьмому-дев'ятому столітті до Корріно, гіпотетично під час другого панування Даламака. He probably came from Anbus IV and lived in the eighth and ninth centuries before Corrino, hypothetically during the second reign of Dalamak. Уціліла лише частина його творів, з якої походить такий фрагмент: «Серця всіх людей пробувають у тій самій дичавині». Only a part of his works has survived, from which such a fragment originates: "The hearts of all people are in the same wilderness."

З «Дюнокниги» Ірулан From "Dunoknyga" Irulan

— Ти Біджаз, — промовив гхола, заходячи до маленької кімнати, де під вартою тримали карлика. "You're Bijaz," Ghola said as he entered the small room where the dwarf was being held. — Мене звати Гайт. "My name is Gait."

Разом із гхолою прибув посилений загін гвардії Твердині, щоб заступити на нічну варту. Along with the Ghola, a reinforced detachment of the Tverdina Guard arrived to guard the night guard. Коли вони проходили через зовнішнє подвір'я, звіюваний вечірнім вітром пісок шмагав їм щоки, змушував мружитися й поспішати. As they passed through the outer courtyard, the sand of the evening wind whipped their cheeks, making them squint and hurry. Чутно було, як вони в коридорі обмінюються жартами, звичайними для ритуалу зміни караулу. They could be heard exchanging jokes in the corridor, common to the ritual of changing the guard.

— Ти не Гайт, — заперечив карлик. "You're not Guy," said the dwarf. — Ти Дункан Айдаго. "You're Duncan Idago." Я бачив, як твоє мертве тіло вкладали в резервуар, а потім — як його звідти виймали живим і готовим до навчання. I saw your dead body put in a tank, and then you were taken out alive and ready to learn.

Гхола зглитнув слину й відчув раптову сухість у горлі. Ghola swallowed and felt a sudden dryness in his throat. На тлі зелених завіс кімнати яскраві світлокулі втратили свою жовтизну. Against the background of green curtains of the room, bright light balls have lost their yellowness. Завдяки світлу були добре помітними краплі поту на чолі карлика. Thanks to the light, drops of sweat on the dwarf's forehead were clearly visible. Біджаз здавався напрочуд цілісним створінням, наче призначення, закладене в нього тлейлаксу, просвічувало крізь його шкіру. Bijaz seemed a surprisingly whole creature, as if the purpose of tlaylax had shone through his skin. Під маскою лякливості та легковажності карлика приховувалася сила. Under the mask of fear and frivolity of the dwarf hid his strength.

— Муад'Діб доручив мені допитати тебе, аби встановити, що тлейлаксу мають намір зробити тут із твоєю допомогою, — сказав Гайт. "Muad'Dib has instructed me to interrogate you in order to establish that the tlaylaks are to be made here with your help," Gight said.

— Тлейлаксу, тлейлаксу! "Tlaylaks, tleylaks!" — промугикав карлик. The dwarf muttered. — Я сам тлейлаксу, дурню ти викінчений! "I'm a tlaylax myself, you fool!" І, як на те пішло, ти теж. And, for that matter, so are you.

Гайт глянув на карлика. Gait looked at the dwarf. Біджаз променів харизматичною жвавістю, яка змушувала спостерігача згадати давніх божків. Bijaz radiated a charismatic vivacity that made the observer remember the ancient idols.

— Чуєш вартових ззовні? - Do you hear the guards from the outside? — спитав Гайт. Guy asked. — Щойно я накажу, вони задушать тебе. "As soon as I order, they will strangle you."

— Гей, гей! - Hey, gay! — скрикнув Біджаз. Bijaz shouted. — Яке з тебе безнадійне створіння! "What a hopeless creature you are!" І ще кажеш, наче прийшов сюди знайти правду. And you also say that you came here to find the truth.

Гайт відчув, що його дратує внутрішній спокій, що проступав на обличчі карлика. Gait felt annoyed by the inner calm on the dwarf's face.

— Можливо, я шукаю лише своє майбутнє, — промовив він. "Maybe I'm just looking for my future," he said.

— Добре сказано! "Well said!" — зауважив Біджаз. Said Bijaz. — Тепер ми знаємося. - Now we know. Коли зустрічаються двоє злодюг, церемонії зайві. When two thieves meet, ceremonies are unnecessary.

— То ми злодії? "Are we thieves?" — здивувався Гайт. Guy was surprised. — А що ми крадемо? - And what are we stealing?

—Ми не злодії, а гральні кості, — відповів Біджаз. "We're not thieves, we're dice," Bijaz said. — І ти прийшов сюди полічити мої очки. - And you came here to count my points. А я лічу твої. And I consider yours. І хоп! And hop! У тебе два обличчя. You have two faces.

— Ти справді бачив, як мене вкладали в резервуар? - Did you really see how I was put in the tank? — спитав Гайт, переборюючи дивну нехіть до цього запитання. Guyte asked, overcoming his strange reluctance to ask.

— Хіба ж я цього не казав? "Didn't I say that?" — з притиском промовив Біджаз. Bijaz said with a sigh. Карлик зірвався на рівні ноги. The dwarf fell to his feet. — Ми страшенно з тобою змагалися. - We competed terribly with you. Твоя плоть не хотіла повертатися. Your flesh did not want to return.

Гайту раптом здалося, що він опинився в сні, яким керує якийсь інший мозок, і досить йому хоч на мить про це забути, як він заблукає в ньому. It suddenly seemed to Gait that he was in a dream controlled by some other brain, and it was enough for him to forget for a moment how he would get lost in it.

Біджаз хитро схилив голову набік, обійшов довкола гхоли й зиркнув на нього. Bijaz slyly tilted his head to one side, walked around the ghola and glanced at him.

— Хвилювання пробуджує в тобі давні риси, — зауважив він. "Excitement awakens old traits in you," he said. — Ти мисливець, який не хоче піймати те, за чим полює. - You are a hunter who does not want to catch what he is hunting for.

— Ти зброя, націлена в Муад'Діба, — мовив Гайт, обертаючись, щоб встигнути за карликом. "You are a weapon aimed at Muad'Dib," said Gight, turning to catch up with the dwarf. — Що ти мав зробити? "What were you supposed to do?"

— Нічого! - Nothing! — відповів Біджаз, зупинившись. Bijaz replied, stopping. — Ось тобі проста відповідь на просте запитання. - Here is a simple answer to a simple question.

— Тоді ти націлений в Алію, — сказав Гайт. "Then you're headed for Alia," Gait said. — Вона твоя ціль? - Is she your goal?

— У зовнішніх світах її називають Говт, Рибомонстром, — відповів Біджаз. "In the outside worlds, she's called Govt, the Fish Monster," Bijaz said. — Але чому це я відчуваю, як закипає твоя кров, коли ти починаєш говорити про неї? "But why do I feel your blood boil when you start talking about it?"

— То її називають Говт, — повторив гхола, пильно дивлячись на Біджаза й шукаючи якоїсь підказки. "Her name is Govt," Ghola repeated, looking intently at Bijaz and looking for a clue. Цей карлик провадив дивні розмови. This dwarf had strange conversations.

— Вона незаймана повія, — промовив Біджаз. "She's a virgin," Bijaz said. — Вона вульгарна, дотепна, глибина її знань жахає. - She is vulgar, witty, the depth of her knowledge is horrifying. Жорстока у своїй доброті, Cruel in his kindness,

бездумна в розмислах, а коли хоче щось збудувати, стає руйнівною, наче коріолісова буря. thoughtless in thought, and when she wants to build something, it becomes as destructive as a Coriolis storm.

— То ти прийшов говорити проти Алії, — сказав Гайт. "Then you came to speak against Alia," said Gait.

— Проти неї? "Against her?" — Біджаз опустився на подушку під стіною. Bijaz sank into a pillow under the wall. — Я прийшов, щоб стати бранцем магнетизму її фізичної вроди. - I came to become a prisoner of the magnetism of her physical beauty. Він широко посміхнувся, через що його обличчя стало схожим He smiled broadly, making his face look alike

на ящіряче. into a lizard.

— Атака на Алію — це атака на її брата, — промовив Гайт. "An attack on Alia is an attack on her brother," Gait said.

— Це так ясно, аж складно побачити, — відповів Біджаз. "It's so clear, it's hard to see," Bijaz said. — Насправді Імператор і його сестра зрослися спинами, відтак стали однією істотою. - In fact, the Emperor and his sister fused backs, so they became one creature. Кожен із них — це напівчоловік, напівжінка. Each of them is a half-man, half-woman.

—Щось таке ми чули від фрименів із глибокої пустелі, — сказав Гайт. "We heard something from the Freemasons in the deep desert," Gait said. — І то саме від тих, котрі відродили криваві жертви Шай-Хулудові. - And the same from those who revived the bloody victims of Shai-Hulud. Як же трапилося, що ти повторюєш їхню маячню? How did it happen that you repeat their delusion?

— Ти осмілюєшся говорити про маячню? - Do you dare to talk about delusion? — з притиском спитав Біджаз. Bijaz asked with a sigh. — Ти, котрий є водночас людиною й маскою? - You, who are both a man and a mask? Аххх, але ж гральні кості не можуть зчитати своїх очок. Ahhh, but dice can't count their points. Я про це забув. I forgot about it. Ти подвійно дезорієнтований, бо служиш Атрідам — подвійній істоті. You are doubly disoriented because you serve Atridas, a dual being. Твої органи чуттів не настільки близькі до відповіді, як твій розум. Your senses are not as close to the answer as your mind.

—Ти проголошував цю єресь про Муад'Діба своїм вартовим? —Did you proclaim this heresy about Muad'Dib to your guards? — тихо спитав Гайт. Guyte asked quietly. Він відчував, що слова карлика геть його заплутали. He felt that the dwarf's words completely confused him.

— Це вони мені проголошують! "That's what they're telling me!" — відповів Біджаз. Bijaz replied. — І моляться. - And they pray. Чом би й ні? Why not? Молитися слід усім. Everyone should pray. Хіба ж ми не живемо в затінку найнебезпечнішої істоти, яку лише колись знав Усесвіт? Don't we live in the shadow of the most dangerous creature the universe has ever known?

— Небезпечної істоти... - Dangerous creature ...

— Їхня власна мати уникає життя на тій самій планеті з ними! - Their own mother avoids living on the same planet with them! — Чого ти не відповідаєш прямо? - Why don't you answer directly? — грізно спитав Гайт. Guyte asked menacingly. — Знаєш, що ми маємо інші способи допиту. - You know that we have other ways of interrogation. Ми отримаємо наші відповіді... так чи інакше. We will get our answers ... one way or another.

— Але ж я відповідаю! - But I answer! Хіба ж я не сказав, що міф є правдивим? Didn't I say that the myth is true? Хіба ж я вітер, що несе смерть у череві? Am I the wind that carries death in the womb? Ні! Я — це слова. I am a word. Слова, що б'ють, наче блискавиця з піщаної хмари в темному небі. Words that strike like lightning from a sand cloud in a dark sky. Я кажу: «Загаси лампу! I say, “Turn off the lamp! Уже день!» А ти постійно відповідаєш: «Дай мені лампу, щоб я міг знайти день». It's already day! ” And you keep saying, "Give me a lamp so I can find the day."

— Ти граєшся зі мною в небезпечну гру, — сказав Гайт. "You're playing a dangerous game with me," Gait said. — Гадаєш, я не розумію цих дзен-сунітських ідей? - Do you think I do not understand these Zen Sunni ideas? Ти залишаєш сліди такі виразні, як птах на болоті. You leave traces as clear as a bird in a swamp.

Біджаз захихотів. Bijaz giggled.

— Чого ти смієшся? - Why are you laughing? — різко спитав Гайт. Guy asked sharply.

— Бо маю зуби, а волів би не мати, — насилу вимовив карлик "Because I have teeth, and I would rather not have them," said the dwarf with difficulty

між хихотінням. between giggles. — Не мав би я зубів, то не міг би скреготати ними. "If I didn't have teeth, I couldn't grind them."

— Отепер я знаю твою мету, — сказав Гайт. "I know your purpose now," said Gight. — Ти цілишся в мене. "You're aiming at me."

— І влучаю точнісінько! - And I hit exactly! — промовив Біджаз. - Bijaz said. — Стріляючи в таку велику мішень, важко схибити. - Shooting at such a large target, it's hard to go wrong.

Він похитав головою наче сам до себе. He shook his head as if to himself.

— А тепер я тобі заспіваю. - And now I'll sing to you.

Він почав мугикати якусь монотонну, зі скигливими перепадами мелодію, повторюючи її знову й знову. He began to mumble a monotonous melody with whining differences, repeating it over and over again.

Гайт завмер, відчуваючи дивний біль, що переміщувався Gait froze, feeling a strange pain as he moved

вздовж хребта — то вгору, то вниз. along the ridge - then up, then down. Він глянув на карлика й нараз побачив молоді очі на старому обличчі. He looked at the dwarf and immediately saw the young eyes on the old man's face. Ті очі наче зависли в центрі павутини зі зморшок, що вузлуватими білими лініями розбігалися навсібіч до заглибин під скронями. Those eyes seemed to hang in the center of a web of wrinkles that ran in knotted white lines all the way to the depths under their temples. Яка велика голова! What a great head! Усі риси обличчя скупчилися довкола затиснутих губ, звідки лунало монотонне мугикання. All the features of his face gathered around his pursed lips, from where a monotonous moan was heard. Цей звук змусив Гайта згадати старовинні ритуали, спогади народу, древні слова та звичаї, призабутий смисл мигцем почутого бурмотіння. This sound made Haight recall ancient rituals, the memories of the people, ancient words and customs, the forgotten meaning of the mumbling he had heard. Відбувалося щось надзвичайно важливе — кривава гра ідей, що котяться крізь Час. Something extremely important was happening - a bloody game of ideas rolling through Time. У наспів карлика впліталися давні думки, нагадуючи далеке сліпуче світло, що все ближчає й ближчає, освітлюючи життя крізь прірву століть. Ancient thoughts were woven into the dwarf's tune, reminiscent of a distant blinding light that was getting closer and closer, illuminating life through the gulf of centuries.

— Що ти робиш зі мною? "What are you doing to me?" — видихнув Гайт. Gait exhaled.

— Ти інструмент, на якому мене навчено грати, — промовив Біджаз. "You're an instrument I've been taught to play," Bijaz said. — Це я й роблю — граю. - That's what I do - I play. Дозволь назвати тобі імена інших зрадників з-поміж наїбів. Let me tell you the names of other traitors among the Naibs. Це Бікурус і Кавад. These are Bikurus and Kawad. Ще Джадіда, він був секретарем Корби. Even Jadid, he was Korba's secretary. Ще Абумоджандіс, помічник Баннерджі. Another Abumodjandis, Bannerji's assistant. Навіть зараз хтось із них міг би всадити ніж у вашого Муад'Діба. Even now, one of them could stab your Muad'Dib.

Гайт лише похитав головою, не в змозі щось сказати. Gait just shook his head, unable to say anything.

— Ми як брати, — озвався Біджаз, знову перервавши монотонне мугикання. "We're like brothers," Bijaz said, breaking the monotonous moan again. — Ми росли в тому ж резервуарі: спершу — я, потім — ти. - We grew up in the same tank: first - me, then - you.

Металеві очі Гайта несподівано наче обпекло. Haight's metallic eyes suddenly seemed to burn. Усе потонуло в мерехтливій червоній імлі. Everything was drowned in a shimmering red mist. Видавалося, що всі органи чуття відтято від нього й зостався лише біль. It seemed that all the senses were taken away from him and only pain remained. Довколишній світ проступав наче крізь тоненьку запону, що колихалася на вітрі. The world around him shone as if through a thin curtain swaying in the wind. Усе стало випадковим, хаотичною плутанкою неживої матерії. Everything became accidental, a chaotic tangle of inanimate matter. Його власна воля перетворилася на щось ламке й зайве. His own will turned into something fragile and superfluous. Вона не подавала навіть подиху й відчувалася лише як внутрішнє освітлення. She could not even breathe and felt only the inner light.

З породженою відчаєм ясністю він прорвав цю завісу єдиним, що в нього зосталося, — поглядом. With a clarity of despair, he broke through the curtain with the only thing he had left - a look. Усю свою увагу, наче палаюче світло, зосередив на Біджазі. He focused all his attention on Bijaz like a blazing light. Гайт відчув, що його очі пробивають шари оболонки карлика, бачать малого чоловічка як винайнятий інтелект, а ще глибше, під ним, — істоту, скоцюрблену й уярмлену голодом і спрагою, а відтак під усіма шарами, на самому дні, — сутність, маніпульовану символами. Gait felt his eyes pierce the layers of the dwarf's shell, see the little man as an invented intellect, and even deeper beneath him, a creature scurrying and enslaved by hunger and thirst, and thus beneath all the layers, at the very bottom, a symbol-manipulated entity. .

— Ми на полі бою, — сказав Біджаз. "We're on the battlefield," Bijaz said. — Тепер ти можеш говорити. "Now you can talk."

Звільнений цими словами, Гайт сказав: Released by these words, Guyt said:

— Ти не зможеш примусити мене вбити Муад'Діба. "You can't make me kill Muad'Dib."

— Чув я, як кажуть у Бене Ґессерит, — відповів Біджаз, — що "I heard it said in Bene Gesserit," said Bijaz, "that."

немає нічого сталого, нічого незмінного, нічого тривкого у всьому Всесвіті. there is nothing permanent, nothing unchanging, nothing lasting in the whole universe. Ніщо не залишається навічно в тому ж стані, бо кожен день, а інколи кожна година приносять зміни. Nothing stays the same forever, because every day, and sometimes every hour, brings change.

Гайт лише тупо похитував головою. Gait just shook his head stupidly.

— Ти вірив, що цей дурний Імператор — нагорода, якої ми домагалися, — казав Біджаз. "You believed that this stupid Emperor was the reward we were seeking," Bijaz said. — Як же мало ти розумієш наших панів і наставників, тлейлаксу! - How little do you understand our masters and mentors, tlaylaksu! Гільдія й Бене Ґессерит вірять, що ми творимо артефакти. The Guild and Bene Gesserit believe that we create artifacts. Насправді ж ми створюємо знаряддя й послуги. In fact, we create tools and services. Усе може бути знаряддям — злидні, війна. Everything can be an instrument - poverty, war. Війна корисна, бо в багатьох сферах є напрочуд результативною. War is useful because it is surprisingly effective in many areas. Стимулює метаболізм. Stimulates metabolism. Зміцнює уряд. Strengthens the government. Перемішує генетичні лінії. Mixes genetic lines. Вона настільки життєздатна, як ніщо інше у Всесвіті. It is as viable as anything else in the universe. Лише ті, котрі розуміють вартість війни й вдаються до неї, здобувають належний рівень самовизначення. Only those who understand the value of war and resort to it gain the appropriate level of self-determination.

Напрочуд спокійним голосом Гайт відповів: In a surprisingly calm voice, Gait replied:

— Дивні речі ти кажеш, майже достатні, аби схилити мене до віри в мстиве Провидіння. "Strange things you say are almost enough to persuade me to believe in vengeful Providence." Яке відновлення було використано, щоб створити тебе? What recovery was used to create you? Це буде прецікава історія з іще незвичайнішим епілогом. It will be an interesting story with an even more unusual epilogue.

— Чудово! - Great! — пирхнув Біджаз. Bijaz snorted. — Ти атакуєш, себто маєш силу волі та належний рівень самовизначення. - You attack, that is, you have the strength of will and the proper level of self-determination.

— Ти намагаєшся пробудити в мені насилля, — задихаючись, промовив Гайт. "You're trying to arouse violence in me," Gait said, panting.

Біджаз заперечливо похитав головою. Bijaz shook his head in denial.

— Пробудити — так, насилля — ні. - Awaken - yes, violence - no. Ти сам казав, що є носієм свідомості, здобутої в процесі навчання. You yourself said that you are the bearer of consciousness acquired in the process of learning. Я маю пробудити в тобі цю свідомість, Дункане Айдаго. I have to awaken this consciousness in you, Duncan Idago.

— Я Гайт! "I'm Guit!"

—Дункан Айдаго. "Duncan Idago." Суперубивця. Super killer. Коханець багатьох жінок. Lover of many women. Солдат-мечник. Swordsman. Права рука Атрідів на полі бою. The right hand of the Atreides on the battlefield. Дункан Айдаго. Duncan Idago.

— Минуле не можна пробудити! - The past cannot be awakened!

— Справді? - Really?

— Це ще нікому не вдалося! - Nobody has succeeded yet!

— Це правда, але наші пани й наставники заперечують саму - It is true, but our masters and mentors deny it themselves

думку, наче щось неможливо зробити. thinking that something cannot be done. Вони завжди шукають відповідне знаряддя, правильне використання сил, належні послуги... They are always looking for the right tools, the right use of force, the right services ...

— Ти приховуєш свою справжню мету! - You are hiding your true purpose! Закриваєш її завісою слів, які нічого не означають! You cover it with a curtain of words that mean nothing!

— У тобі є Дункан Айдаго, — промовив Біджаз. "You have Duncan Idago," Bijaz said. — І він підкориться; чи то емоціям, чи то безпристрасному аналізу, але підкориться. - And he will obey; whether to emotions or dispassionate analysis, but submit. Ця свідомість прорветься крізь екран придушення та відбору з темного минулого, яке йде вслід за тобою. This consciousness will break through the screen of suppression and selection from the dark past that follows you. Вона поряд і править тобою навіть зараз, хоча ти намагаєшся її стримувати. She is near and rules you even now, although you try to restrain her. Усередині тебе ховається істота, свідомість якої мусить сфокусуватися, і ти їй підкоришся. Inside you is a creature whose consciousness must focus, and you will obey it.

— Тлейлаксу вважають, наче я все ще їхній раб, але я... "Tlaylax is considered to be still their slave, but I ..."

—Тихо, рабе! "Quiet, slave!" — промовив Біджаз таким самим скиглявим голосом. Bijaz said in the same whining voice.

І Гайт виявив, що завмер у мовчанні. And Hite found himself frozen in silence.

— От ми й дісталися фундаменту, — сказав Біджаз. "That's where we got to the foundation," Bijaz said. — Я знаю, що ти відчуваєш. "I know how you feel." А ось слова сили, щоб маніпулювати тобою... Гадаю, що це буде достатній важіль. And here are the words of force to manipulate you ... I think this will be enough leverage.

Гайт відчув, як по щоках спливає піт, як тремтять руки й груди, але був не в спромозі ворухнутися. Gait felt sweat running down his cheeks, his arms and chest trembling, but he couldn't move.

— Одного дня, — казав Біджаз, — до тебе прийде Імператор. "One day," said Bijaz, "the Emperor will come to you." Скаже: «Її не стало». He will say: "She is gone." І на його обличчі буде маска горя. And there will be a mask of grief on his face. Він віддасть воду мертвій, як тутешні називають свої сльози. He will give water to the dead, as the locals call their tears. А ти скажеш моїм голосом: «Пане! And you will say in my voice: "Sir! О, пане!» Oh, sir! ”

Біль скував м'язи щелеп та горлянки Гайта. The pain gripped Gait's jaw and throat muscles. Він міг лише ледьледь похитувати головою з боку на бік. He could only shake his head slightly from side to side.

— Скажеш: «Приношу звістку від Біджаза». - You say: "I bring news from Bijaz." — Карлик скорчив гримасу. The dwarf grimaced. — Бідний Біджаз, який не має глузду... бідний Біджаз, барабан, напханий інформацією, істота, яку використовують інші... вдар у Біджаза — і він загуркотить... — Він знову скорчив гримасу. "Poor Bijaz who has no sense ... poor Bijaz, a drum full of information, a creature used by others ... a blow to Bijaz - and he will roar ..." He grimaced again. — Ти вважаєш мене лицеміром, Дункане Айдаго! "You consider me a hypocrite, Duncan Idago!" А я не такий! And I'm not like that! Я теж можу сумувати. I can be sad too. Але настав час, щоб замінити мечі на слова. But it is time to replace swords with words.

Гайт гикнув, здригнувшись усім тілом. Gait gasped, his whole body trembling.

Біджаз захихотів, а тоді сказав: Bijaz giggled, then said,

— Ах, дякую тобі, Дункане Айдаго, дякую. "Ah, thank you, Duncan Idago, thank you." Потреби тіла рятують нас. The needs of the body save us. Оскільки в жилах Імператора тече кров Харконненів, то він зробить те, чого ми бажаємо. As the blood of the Harkonnens flows in the Emperor's veins, he will do what we want. Перетвориться на машину для випльовування слів, які мило звучатимуть у вухах наших панів і наставників. It will become a machine for spitting out words that will sound sweet in the ears of our masters and mentors.

Гайт закліпав очима й подумав, що карлик виглядає як насторожене звірятко, злостиве й напрочуд розумне. Gait closed his eyes and thought that the dwarf looked like a wary animal, angry and surprisingly intelligent. __Кров Харконненів в Атріді?__ The blood of the Harkonnens in Atreus?

— Ти думаєш про звіра Раббана, огидного Харконнена, і тебе засліплює лють, — промовив Біджаз. "You think of the beast Rabban, the disgusting Harkonnen, and you are blinded by rage," said Bijaz. — У цьому ти схожий на фрименів. - In this you look like Freemasons. Коли слова підводять, меч завжди під рукою, чи не так? When words fail, the sword is always at hand, isn't it? Думаєш про тортури, яких зазнала твоя сім'я через Харконненів. You think about the torture your family suffered because of the Harkonnens. А по матері твій дорогоцінний Пол — Харконнен! And according to your mother, your precious Paul is Harkonnen! Тобі нескладно було б убити Харконнена, правда? It wouldn't be difficult for you to kill Harkonnen, would it?

Гхолу охопило гірке розчарування. Ghola was overwhelmed with bitter disappointment. Чи це була лють? Was it rage? Лють на що? Angry at what?

— Оххх, — сказав Біджаз, — аха-ха-ха! "Ohhh," said Bijaz, "aha-ha-ha!" Фокус-покус! Focus-try! Але це ще не все. But that's not all. Тлейлаксу пропонують твоєму дорогоцінному Полові Атрідові угоду. Tlaylax offers your precious Paul Atrid a deal. Наші пани й наставники повернуть його кохану. Our masters and mentors will return his beloved. Твоя сестра — ще одна гхола. Your sister will be a ghola.

Гайт раптом відчув, що у Всесвіті зникло геть усе, крім биття його серця. Gait suddenly felt that everything in the universe was gone except his heartbeat.

—Гхола, — продовжив Біджаз, — буде тілом його коханої. "Ghola," Bijaz continued, "will be the body of his beloved." Вона народжуватиме його дітей. She will give birth to his children. Кохатиме тільки його. She will love only him. Можемо навіть удосконалити оригінал, якщо він цього захоче. We can even improve the original if he wants. Чи ж колись людина мала більші шанси повернути собі втрачене? Has a person ever had a better chance of regaining what he lost? Це нагода, за яку він ухопиться. This is an opportunity he will seize.

Біджаз кивнув, прикриваючи повіками очі, наче від утоми. Bijaz nodded, covering his eyes with his eyelids as if tired.

— Він збентежиться... замислиться, і в цю мить ти наблизишся. - He will be embarrassed ... think, and at this moment you will come closer. А тоді вдариш! And then you hit! І тоді буде двоє гхол замість одного! And then there will be two ghol instead of one! От чого жадають наші пани й наставники! This is what our masters and mentors want!