×

LingQ'yu daha iyi hale getirmek için çerezleri kullanıyoruz. Siteyi ziyaret ederek, bunu kabul edersiniz: çerez politikası.


image

Украинский кризис 1, Костянтин Машовець, експерт

Костянтин Машовець, експерт

Гість «Вашої Свободи» : Костянтин Машовець, експерт Центру військово-політичних досліджень .

Олександр Лащенко: За що ж, власне, можна дорікати українським воякам, які відбивають агресію Росії на сході України? Адже що далі, то більше лунає критики на адресу і Генштабу ЗСУ, і керівництва Нацгвардії, взагалі командування українських силовиків. Лунає після того, як українські вояки змушені відступати із зайнятих раніше позицій на Донбасі, вести вже активну оборону.

Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ

За даними прес-центру АТО, в ніч із 3-го на 4 вересня підрозділи сил антитерористичної операції знищили понад 120 бойовиків. При цьому збільшилася кількість обстрілів українських позицій з території Російської Федерації. Зокрема росіяни із застосуванням систем «Смерч» обстріляли позиції українських військ неподалік населених пунктів Весела Гора, Валуйське, Дмитрівка. Тричі із застосуванням систем «Смерч» обстріляли позиції українських піхотинців неподалік населеного пункту Побєда. Крім того, з установок «Град» та мінометів було завдано удару по блокпостах сил АТО поблизу населених пунктів Плотина, Красноталівка, Нікітіно, Золоте, Дебальцеве, Фащівка, Степовий.

«Незважаючи на шалений тиск бойовиків, яким допомагають підрозділи регулярних військ збройних сил Росії, українські військовослужбовці героїчно захищають територію України, роблять все для якнайшвидшого визволення її від загарбників», – наголошують у прес-центрі АТО.

На Луганщині за кілька днів бойовикам разом із російськими солдатами вдалося відвоювати значну територію, яку раніше тримали українські силовики. Українські військові змушені відступити, віддавши в тому числі й такий стратегічний об'єкт, як луганський аеропорт, за який точилися запеклі бої вже не один місяць. Втім, очевидно, угруповання противника зупинятися на досягнутому не збирається. Про це йдеться у сюжеті нашого колеги Андрія Кузнецова.

– На Донеччині ситуація є не менш складною. За даними Донецької міської ради, «внаслідок влучання снаряда в Київському районі пошкоджений житловий будинок, розташований за адресою провулок Обський 14». Водопостачання в Донецьку відсутнє.

Пане Машовець, Ваші хроніки у «Фейсбук» були фактично щоночі – розлогі, за кількома пунктами. Я особисто завжди ці хроніки чекав і читав. З висновками. Але в останні дні Ви практично їх не ведете – у «Фейсбук» заходите, пости у Вас є, а хроніки немає. Чому? Через невдачі українських військових? Немає чого писати?

– (Переклад). Це пов'язано з переїздом. Я поміняв місце проживання. Просто часу обмаль. Я не встигаю.

Для того, щоб підготувати зведення, хроніку, треба попрацювати, зібрати інформацію, проаналізувати. 60-70% – це ж, Ви розумієте, в інтернеті інформація. А це продукт інформаційної війни, скажімо так, протиборства між сторонами. Тому багато чого слід відсіювати, ставитися критично до тієї інформації, яка поширюється. Тому це і часові затрати – підготовка зведень. Найближчим часом я відновлю. Ці зведення знову з'являться.

– А Ваші джерела? Як Ви пишете ці зведення?

– Різні. Є у мене знайомі, які перебувають у зоні АТО. Є відкриті джерела інформації. Співставляючи інформацію одну з іншою, можна зробити якісь висновки.

Плюс до того, відстежуючи динаміку розвитку на карті, з відкритих джерел, можна зробити якісь прогнози і висновки, які я викладаю у зведеннях, виходячи виключно зі своїх міркувань.

– Із Ваших міркувань, які Ви викладали раніше щоночі на своїй сторінці у «Фейсбук», було очевидним, що (і це було видно не лише з Ваших дописів) українські війська ще кілька тижнів і візьмуть Донецьк і Луганськ. Ці середовища проросійських бойовиків, сепаратистів були б фактично ліквідовані. І тут оце вторгнення якраз на День Незалежності України. Пізніше Новоазовськ і так далі... Про що це свідчить? Дійсно, тепер уже українським військам залишається тільки оборонятися, тримати ці позиції, які вони зараз мають?

– Тут слід розглядати війну і бойові дії як такі, що складаються з трьох підходів. Вони всі завжди взаємопов'язані і складають єдину систему цілісну.

Є тактичний рівень. Це бойові дії на рівні тактичних підрозділів, батальйонів, рот, батальйонів тактичних груп, які ведуть протиборство на певній ділянці. Є оперативний рівень, який являє собою певну завершену операцію з якоюсь ціллю. І є стратегічний, який пов'язаний напряму з геополітичними цілями сторін, які вони мають на меті.

Якщо ми розглянемо те, що трапилося на всіх трьох рівнях, то дійдемо висновку, що всі вони взаємопов'язані і простежується певна послідовність у діях, наприклад, бойовиків і російської сторони.

Два тижні тому проект «Новоросія» був близький до військовому розгрому. Введена в дію регулярна російська армія стала несподіванкою для командування українських військ

Всім було очевидно, що ще два тижні тому фактично весь цей проект «Новоросія» був близький до військового розгрому. Українська армія продемонструвала, що спроможна військовим способом вирішити цю проблему на Донбасі. Тому, власне, і була введена в дію регулярна російська армія, цілі підрозділи були введені. Була спланована з тією метою, щоб врятувати від військового розгрому цю «Новоросію», узгоджена за місцем і часом. Чому вона стала несподіванкою для командування українських військ? Це вже інше питання. Тут треба розбиратися.

– А вона справді стала несподіванкою?

– Ви ж бачите за результатами.

– 40-тисячне угруповання російських військ уже більше місяця було на кордоні з Україною.

– Воно було. Але ж Ви розумієте, що є різні розвідувальні ознаки, які свідчать про безпосередню підготовку до будь-якої дії. Є дії, які свідчать просто про присутність, демонстраційні дії.

Судячи з усього, людям, які планували і проводили цю операцію, вдалося обманути командування українських військ. Добитися оперативної раптовості для військових і провести цю операцію. Одна класична – на оточення (роздвоєний удар – Іловайськ, Амвросіївка) і прорив та захоплення плацдарму на приморському напрямку.

Потім завдяки активним діям фланговим угруповань вони об'єднали ці плацдарми. І захоплені північні території.

Далі як будуть розвиватися події? Я зараз не можу точно прогнозувати. Але, з точки зору будь-якого військового, у даній ситуації необхідно стабілізувати фронт і перш за все вирішити питання з резервами.

У нас таких корінних помилок командування… звісно, тому що не вистачило резервів. Коли у вас є резерв, то спектр ваших можливих дій супроти противника набагато ширший, ніж коли у вас немає резервів.

– А де залишився цей резерв? Він десь у тилу залишився чи був розпорошений у кількох місцях, де атакували сепаратистів?

– Просто його не мало у своєму розпорядженні командування на даній ділянці.

– А взагалі він є?

– Я не знаю. Я ж не є представником Генштабу чи Міноборони. Взагалі-то такі дані закриті. Ви ж розумієте, в силу тих чи інших причин. А наявність резервів, їх розміри, можливості, стан боєготовності – це дані зазвичай закритого характеру.

– Ваш російський колега, військовий експерт Павло Фельгенгауер (він у «Новій газеті» друкується), коли були події ще у Криму, в середині березня цього року писав, що, мовляв, у Путіна сил окупувати всю Україну немає – ресурсу бракує. А от після того, як усе це сталося у Новоазовську 28 серпня нинішнього року Фельгенгауер у тій же газеті написав, що не можна виключати – якщо українські військові чинитимуть гідний опір і не дадуть захопити той же Маріуполь (наступна мета російських окупаційних військ), можливий удар і по всій території України, авіаудари по ній. Це катастрофічний сценарій? Це панічний сценарій?

– Та ні. Я не сказав би. Ви розумієте, не можна досягти якогось результату, якщо ви пасивно ставитеся, коли на вас нападають. Розумієте?

Або ж ви захищаєтеся…

Країна, яка між приниженням і війною обирає приниження, отримує і війну, і приниження

Є така хороша алегорія, висловлена відомою людиною: країна, яка між приниженням і війною обирає приниження, в кінцевому результаті отримує і війну, і приниження.

– Вінстон Черчілль казав, коли була «Мюнхенська змова» у 1938 році…

– Так.

Хочемо чогось досягнути, зобов'язані захищатися

І якщо ми хочемо чогось досягти у цьому конфлікті, ми зобов'язані захищатися. Ми зобов'язані бути активними. Якщо ми до цього питання ставимося за принципом аби чогось не вийшло, лише б усе було мирно, то в кінцевому результаті ми програємо.

– А можливий навіть і такий сценарій? Путін може наважитися навіть на такий крок? Чи це блеф? Ті самі «два тижні», за які він нібито готовий взяти Київ?

Несерйозно – два тижні. Багнетом можна завоювати територію. Всидіти на багнетах важко. Вийти до Дніпропетровська, Запоріжжя, до Криму пробити коридор – угруповання російських військ має бути на порядок більшим

– Це несерйозно – два тижні. Багнетом можна завоювати якусь територію. Всидіти на багнетах важко. Розумієте?

Це однозначно.

Для того, щоб розв'язати такого роду війну, з такими глибокими цілями – вийти до Дніпропетровська, Запоріжжя, до Криму пробити коридор, – угруповання російських військ має бути на порядок більшим, там інші цифри мають бути, структура має бути більшою.

Я просто хотів би звернути увагу вашої аудиторії на дві особливості у зв'язку з цим. На базі чого Путін оголосив свою стратегію залякування? У російській доктрині є один такий пункт, якщо мені не зраджує пам'ять, де чітко написано, що у випадку серйозної загрози національним інтересам Російської Федерації, Російська Федерація допускає можливість нанесення обмежених ядерних ударів. Це так звана «доктрина обмеженої ядерної війни», яка стала останнім «хітом», таким креативом часів Холодної війни.

Здавалося, що про неї всі забули. Холодна війна закінчилася. Але про неї, схоже, не забули в російському Генштабі. Хоча це і не російський винахід, а ця теорія, якщо мені не зраджує пам'ять, народилася у США. Сьогодні вони її поклали в основу своєї доктрини.

Зрозуміло, що у світі ніхто не хоче третьої світової або ж ядерної війни. Використовуючи такий доктринальний підхід, загрозу силою, застосування, включно із застосуванням ядерної зброї, Путін і базує свої дії. Адже зрозуміло, що ось такі неадекватні дії щодо руйнування всієї системи міжнародного права, захоплення територій, агресія, анексія, у випадку, якщо б це була не Росія з ядерною зброєю, то отримала б зовсім інше ставлення з боку світового співтовариства.

А тут, бачите, ми вже розглядаємо питання, чи може він пробити до Криму коридор, чи використати ці захоплені плацдарми на нашій території для якихось глибших операцій.

Учора, за оцінками Пентагону, окрім тих підрозділів і частин, які вже оперують на території України, у Путіна ще…

– До 15 тисяч, якщо вірити панові Андрію Лисенку, зараз є вже вояків регулярних російських військ на території України.

– Так.

Окрім них, ще позаду стоїть угруповання на самому кордоні. За оцінками Пентагону, якщо я не помиляюся, від 10 до 12 тисяч зосереджені.

Якого характеру? Треба подивитися, яка структура його, чисельність, оснащення, озброєння. Багато про що може розповісти її призначення в кінцевому результаті.

Крім цієї доктрини, про яку я згадав, є ще декілька заходів, які проводять сьогодні в Російській Федерації, і можуть сказати дуже багато щодо напрямків і готовності йти до певної межі. Наприклад, у них пройшли збори військовозобов'язаних. Зазвичай таким чином проводять приховану мобілізацію. Під виглядом зборів військовозобов'язаних різко нарощують чисельність збройних сил.

Крім того, стратегічні ядерні сили стримування в Російській Федерації нещодавно провели широкомасштабні, у масштабах всієї країни, навчання. ППО і ВПС – у них пройшла дуже серйозна серія навчань, включаючи навчання з виконанням бойових стрільбищ по наземних і повітряних цілях.

Тобто, ми бачимо, що боєздатність збройних сил Російської Федерації нарощуються вибухонебезпечно.

– Але все рівно на кордоні, як Ви наводили цифри, то це ж не півмільйона.

– Звісно.

– Тобто не будемо перебільшувати це?

– Так.

Ми можемо розглядати призначення цього угруповання ось на сьогодні, на зараз, у середньостроковій перспективі і у віддаленій.

– В Україні стався «Іловайський котел». Сьогодні надійшла інформація, що нібито батальйон «Київська Русь» потрапив в оточення російських вояків під Дебальцевим у Донецькій області. Щоправда, народний депутат Ігор Мірошниченко це щойно спростував – ніякого оточення немає.

Сьогодні перед закритим засіданням Верховної Ради генпрокурор України Віталія Ярема сказав, що йде активне розслідування подій під Іловайськом, проводять військово-тактичні експертизи щодо дій керівництва Міноборони, Генштабу ЗСУ. Ці всі «котли» – що треба зробити, щоб більше не повторювалося такої ситуації?

Необхідно прочитати підручник людям, які командують. Йдете на прорив – подумайте про фланги!

– Перш за все необхідно прочитати відповідний підручник людям, які ухвалюють рішення, командують. Ці ситуації вивчені.

Існує цілий курс військової історії, у тому числі історії розвитку оперативного мистецтва. Там усе чітко написано, коли ви можете потрапити в оточення, у «котел». Я не буду оригінальним, якщо ще раз нагадаю: йдете на прорив – подумайте про фланги! Це ж елементарні речі.

– Пане Машовець, це була проблема самих цих добровольчих батальйонів, які, можливо, пішли без узгодження на взяття того ж Іловайська (я маю на увазі батальйон «Донбас»), чи це все ж таки проблема українських вояків, чи це спільна якась була проблема, чи, може, навіть про зраду можна говорити?

– На мій суб'єктивний погляд, це проблема командування і підпорядкування. ЗСУ, особливо ті, які ведуть бойові дії, – це дуже чітка структура. Там усі вистроєні в чітку вертикаль підпорядкування. Якщо якийсь механізм, який намагаються вмонтуватись у цю структуру, починає різнобій, – розкладається увесь механізм.

Коли, наприклад, добровольчий батальйон МВС, який зовсім не призначений для ведення бойових дій, штурмових, на передньому краї йде вперед… Я розумію мотивацію і командування цього батальйону, і бійців цього батальйону, які є справжніми патріотами, котрі прагнуть пошвидше свою землю звільнити, але є якісь встановлені норми і стандарти, елементарні військові речі. Як кажуть, «не можна бігти поперед батька у пекло». Розумієте?

– Цієї узгодженості бракувало?

– Так.

Це виглядає трохи дивно, м'яко кажучи.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухачка: Якщо грає одна людина чи одна компанія, то зрозуміло, чим вона закінчиться. Як у шахи грають самі між собою.

І ще. Якщо це були головнокомандувачі української армії або українських військ, що ви зараз почали б робити, на даному етапі, найважливішого? І стратегія, і тактика.

– Перше питання я не зовсім зрозумів. А друге зрозуміло. Ви – головнокомандувач ЗСУ в умовах відкритої агресії з боку Росії. Що Ви будете робити?

– Дякую! (Сміється). Не хотілося би мені таку посаду відразу!

Але я зайнявся б відразу двома речами, якщо був би головнокомандувачем. По-перше, стабілізовував би ситуації на фронті. Там декілька є наборів і методів, якими можна стабілізувати ситуацію. Де треба – відійти, де треба – зайняти територію. Тобто стабілізував би фронт.

Зайняв би найбільш оптимальну лінію стику. Хоча в нинішній війні говорити про якусь позиційну ситуації навряд чи варто. Тому що бойові дії носять яскраво виражений маневровий характер. Тому, принаймні, стабілізував би ситуацію.

І одночасно з цим я розпочав би нарощувати кількість і якість резервів, якими можна оперирувати. Чому? Тому що, якщо у вас немає інструментів для ведення війни, то це призводить зрештою до поразки.

– Пане Машовець, зі сказаного і Вами, українські війська все ж таки довели, що при всіх проблемах, при всіх невдачах, вони здатні тримати удар, не все так безнадійно. Згадаймо, що було у квітні, коли військовослужбовці 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади сухопутних військ просто залишили у Краматорську свої БТРи. Що змінилося буквально за кілька місяців! Отож українська армія не така вже й безнадійна.

5-6 місяців назад не було ЗСУ, а тут раптом з'явилися. Раптом не з'являються! Була у нас завжди армія!

– Ніхто ж і не говорить, що вона безнадійна.Розумієте, у суспільстві зараз панує такий підхід, що нібито у нас 5-6 місяців тому не було ЗСУ, а тут вони раптом з'явилися. Раптом так не з'являються! Розумієте?

Та була у нас завжди армія! Тому говорити про те, що ми армію створили за чотири місяці, то це неправильно. Основа цієї армії, яка веде більш-менш успішні дії, була закладена трохи раніше.

– І вона є, ця армія, і в принципі готова все-таки давати відсіч російським агресорам?

– Звісно!

Костянтин Машовець, експерт Kostiantyn Mashovets, expert Konstantin Mashovets, expert

Гість  «Вашої Свободи» : Костянтин Машовець, експерт Центру військово-політичних досліджень . Guest of Your Freedom: Konstantin Mashovets, expert at the Center for Military and Political Studies.

Олександр Лащенко: За що ж, власне, можна дорікати українським воякам, які відбивають агресію Росії на сході України? Oleksandr Lashchenko: What, in fact, can be blamed on Ukrainian soldiers who repel Russian aggression in eastern Ukraine? Адже що далі, то більше лунає критики на адресу і Генштабу ЗСУ, і керівництва Нацгвардії, взагалі командування українських силовиків. The further, the more the criticism is addressed to both the General Staff of the Armed Forces and the leadership of the National Guard, in general, the command of the Ukrainian security forces. Лунає після того, як українські вояки змушені відступати із зайнятих раніше позицій на Донбасі, вести вже активну оборону. It echoes after the Ukrainian soldiers are forced to retreat from their previously occupied positions in the Donbass, to lead an active defense.

Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ Add to playlist DOWNLOAD

За даними прес-центру АТО, в ніч із 3-го на 4 вересня підрозділи сил антитерористичної операції знищили понад 120 бойовиків. According to the anti-terrorist operation press center, more than 120 fighters were killed by units of the anti-terrorist operation forces from the night of September 3 to September 4. При цьому  збільшилася кількість обстрілів українських позицій з території Російської Федерації. At the same time the number of shelling of Ukrainian positions from the territory of the Russian Federation increased. Зокрема росіяни із застосуванням систем «Смерч» обстріляли позиції українських військ неподалік населених пунктів Весела Гора, Валуйське, Дмитрівка. In particular, the Russians were firing positions of Ukrainian troops near settlements Vesela Gora, Valuyske, Dmitrovka with the use of "Smerch" systems. Тричі із застосуванням систем «Смерч» обстріляли позиції українських піхотинців неподалік населеного пункту Побєда. Three times with the use of "Smerch" systems fired at the positions of Ukrainian infantrymen near the settlement of Victory. Крім того, з установок «Град» та мінометів було завдано удару по блокпостах сил АТО поблизу населених пунктів Плотина, Красноталівка, Нікітіно, Золоте, Дебальцеве, Фащівка, Степовий. In addition, from the Grad installations and mortars were struck at anti-terrorist operation checkpoints near the settlements Plotin, Krasnotalivka, Nikitino, Zolote, Debaltseve, Fashchivka, Stepovy.

«Незважаючи на шалений тиск бойовиків, яким допомагають підрозділи регулярних військ збройних сил Росії, українські військовослужбовці героїчно захищають територію України, роблять все для якнайшвидшого визволення її від загарбників», – наголошують у прес-центрі АТО. "Despite the fierce pressure of the militants assisted by the units of the regular Russian armed forces, Ukrainian military personnel heroically protect the territory of Ukraine and do everything to release it from the invaders as soon as possible," the ATO press center said.

На Луганщині за кілька днів бойовикам разом із російськими солдатами вдалося відвоювати значну територію, яку раніше тримали українські силовики. In the Luhansk region, for several days, the militants, along with Russian soldiers, managed to recapture a large territory previously occupied by Ukrainian security forces. Українські військові змушені відступити, віддавши в тому числі й такий стратегічний об’єкт, як луганський аеропорт, за який точилися запеклі бої вже не один місяць. The Ukrainian military is forced to retreat, including a strategic object such as the Lugansk airport, for which fierce fighting has been ongoing for more than a month. Втім, очевидно, угруповання противника зупинятися на досягнутому не збирається. However, it is obvious that the enemy grouping is not going to stop there. Про це йдеться у сюжеті нашого колеги Андрія Кузнецова. This is stated in the story of our colleague Andrew Kuznetsov.

– На Донеччині ситуація є не менш складною. - In Donetsk, the situation is no less difficult. За даними Донецької міської ради, «внаслідок влучання снаряда в Київському районі пошкоджений житловий будинок, розташований за адресою провулок Обський 14». According to the Donetsk city council, "the shelling in the Kiev area damaged a house located at Obsky 14 lane". Водопостачання в Донецьку відсутнє. There is no water supply in Donetsk.

Пане Машовець, Ваші хроніки у «Фейсбук» були фактично щоночі – розлогі, за кількома пунктами. Mr. Maszowiec, your Facebook chronicles were actually in the evening every now and then - by several points. Я особисто завжди ці хроніки чекав і читав. I personally always waited and read these chronicles. З висновками. With conclusions. Але в останні дні Ви практично їх не ведете – у «Фейсбук» заходите, пости у Вас є, а хроніки немає. But in the last days you practically don't lead them - you go to Facebook, you have posts, and there are no chronicles. Чому? Why? Через невдачі українських військових? Because of the failure of the Ukrainian military? Немає чого писати? Nothing to write?

–  (Переклад). - (Translation). Це пов’язано з переїздом. This is due to the move. Я поміняв місце проживання. I changed my place of residence. Просто часу обмаль. Just a little time. Я не встигаю. I do not have time.

Для того, щоб підготувати зведення, хроніку, треба попрацювати, зібрати інформацію, проаналізувати. In order to prepare a summary, it is necessary to work out a chronicle, to collect information, to analyze it. 60-70% – це ж, Ви розумієте, в інтернеті інформація. 60-70% is the same, you know, on the internet information. А це продукт інформаційної війни, скажімо так, протиборства між сторонами. And this is a product of information warfare, let's just say, a confrontation between the parties. Тому багато чого слід відсіювати, ставитися критично до тієї інформації, яка поширюється. Therefore, many things should be screened, critical of the information being disseminated. Тому це і часові затрати – підготовка зведень. Therefore, it also costs time - preparation of information. Найближчим часом я відновлю. I will resume soon. Ці зведення знову з’являться. These summaries will reappear.

– А Ваші джерела? - What are your sources? Як Ви пишете ці зведення? How do you write these summaries?

– Різні. Є у мене знайомі, які перебувають у зоні АТО. I have friends who are in the ATO area. Є відкриті джерела інформації. There are open sources of information. Співставляючи інформацію одну з іншою, можна зробити якісь висновки. Comparing information with one another, you can draw some conclusions.

Плюс до того, відстежуючи динаміку розвитку на карті, з відкритих джерел, можна зробити якісь прогнози і висновки, які я викладаю у зведеннях, виходячи виключно зі своїх міркувань. Plus, by tracking the dynamics of development on the map, from open sources, you can make some predictions and conclusions that I make in the summary, based solely on my own considerations.

– Із Ваших міркувань, які Ви викладали раніше щоночі на своїй сторінці у «Фейсбук», було очевидним, що (і це було видно не лише з Ваших дописів) українські війська  ще кілька тижнів і візьмуть Донецьк і Луганськ. - From your considerations, which you posted earlier on your Facebook page last night, it was obvious that (and this was evident not only from your posts) the Ukrainian troops will take Donetsk and Lugansk for a few more weeks. Ці середовища проросійських бойовиків, сепаратистів були б фактично ліквідовані. These environments of pro-Russian militants, separatists would be effectively eliminated. І тут оце вторгнення якраз на День Незалежності України. And this is the invasion of Ukraine's Independence Day. Пізніше Новоазовськ і так далі... Про що це свідчить? Later Novoazovsk and so on ... What does this indicate? Дійсно, тепер уже українським військам залишається тільки оборонятися,  тримати ці позиції, які вони зараз мають? Indeed, now the Ukrainian troops have only to defend themselves, to maintain these positions, which they now have?

– Тут слід розглядати війну і бойові дії як такі, що складаються з трьох підходів. - Here war and hostilities should be considered as consisting of three approaches. Вони всі завжди взаємопов’язані і складають єдину систему цілісну. They are always interconnected and make up a single system.

Є тактичний рівень. There is a tactical level. Це бойові дії на рівні тактичних підрозділів, батальйонів, рот, батальйонів тактичних груп, які ведуть протиборство на певній ділянці. These are battles at the level of tactical units, battalions, mouths, battalions of tactical groups that are fighting in a certain area. Є оперативний рівень, який являє собою певну завершену операцію з якоюсь ціллю. There is an operational level, which is a certain completed operation for some purpose. І є стратегічний, який пов’язаний напряму з геополітичними цілями сторін, які вони мають на меті. And there is a strategic one that is directly related to the geopolitical goals of the parties they aim at.

Якщо ми розглянемо те, що трапилося на всіх трьох рівнях, то дійдемо висновку, що всі вони взаємопов’язані і простежується певна послідовність у діях, наприклад, бойовиків і російської сторони. If we look at what has happened at all three levels, we will conclude that they are all interconnected and there is a certain sequence in the actions, such as the militants and the Russian side.

Два тижні тому проект «Новоросія» був близький до військовому розгрому. Two weeks ago, the Novorossiysk project was close to a military defeat. Введена в дію регулярна російська армія стала несподіванкою для командування українських військ The enacted regular Russian army was a surprise for the command of Ukrainian troops

Всім було очевидно, що ще два тижні тому фактично весь цей проект «Новоросія» був близький до військового розгрому. It was obvious to everyone that two weeks ago, in fact, this whole Novorossiysk project was close to a military defeat. Українська армія продемонструвала, що спроможна військовим способом вирішити цю проблему на Донбасі. The Ukrainian army has demonstrated that it is able to solve this problem in the Donbass in a military way. Тому, власне, і була введена в дію регулярна російська армія, цілі підрозділи були введені. Therefore, in fact, the regular Russian army was put into operation, the entire units were introduced. Була спланована з тією метою, щоб врятувати від військового розгрому цю «Новоросію», узгоджена за місцем і часом. It was planned to save this Novorossiysk from the military defeat, agreed upon by place and time. Чому вона стала несподіванкою для командування українських військ? Why was it a surprise for the command of Ukrainian troops? Це вже інше питання. This is another question. Тут треба розбиратися. Here it is necessary to understand.

– А вона справді стала несподіванкою? - Did it really come as a surprise?

– Ви ж бачите за результатами. - You see the results.

– 40-тисячне угруповання російських військ уже більше місяця було на кордоні з Україною. - For more than a month, the 40-thousand Russian troops have been on the border with Ukraine.

– Воно було. - It was. Але ж Ви розумієте, що є різні розвідувальні ознаки, які свідчать про безпосередню підготовку до будь-якої дії. However, you understand that there are various intelligence features that indicate that you are directly prepared for any action. Є дії, які свідчать просто про присутність, демонстраційні дії. There are actions that simply indicate the presence, demonstration actions.

Судячи з усього, людям, які планували і проводили цю операцію, вдалося обманути командування українських військ. Apparently, the people who planned and carried out the operation succeeded in deceiving the command of the Ukrainian troops. Добитися оперативної раптовості для військових і провести цю операцію. Achieve operational suddenness for the military and conduct this operation. Одна класична – на оточення (роздвоєний удар – Іловайськ, Амвросіївка) і прорив та захоплення плацдарму на приморському напрямку. One classic - on the environment (split blow - Ilovaysk, Amvrosiivka) and a breakthrough and seizure of a bridgehead on the coastal direction.

Потім завдяки активним діям фланговим угруповань вони об’єднали ці плацдарми. Then, due to the active actions of the flanking groups, they combined these bridgeheads. І захоплені північні території. And the captured northern territories.

Далі як будуть розвиватися події? What will happen next? Я зараз не можу точно прогнозувати. I can't predict right now. Але, з точки зору будь-якого військового, у даній ситуації необхідно стабілізувати фронт і перш за все вирішити питання з резервами. But, from the point of view of any military, in this situation it is necessary to stabilize the front and first of all to resolve the issue of reserves.

У нас таких корінних помилок командування… звісно, тому що не вистачило резервів. We have such fundamental mistakes of command… of course, because we have not enough reserves. Коли у вас є резерв, то спектр ваших можливих дій супроти противника набагато ширший, ніж коли у вас немає резервів. When you have a reserve, the range of your possible actions against your opponent is much wider than when you have no reserve.

– А де залишився цей резерв? - Where is this reserve left? Він десь у тилу залишився чи був розпорошений у кількох місцях, де атакували сепаратистів? Was it left behind in the rear or was it scattered in several places where separatists were attacked?

– Просто його не мало у своєму розпорядженні командування на даній ділянці. - He just did not have command at this section.

– А взагалі він є? - And in general he is?

– Я не знаю. - I do not know. Я ж не є представником Генштабу чи Міноборони. I am not a representative of the General Staff or the Defense Ministry. Взагалі-то такі дані закриті. In fact, such data is closed. Ви ж розумієте, в силу тих чи інших причин. You understand, for one reason or another. А наявність резервів, їх розміри, можливості, стан боєготовності – це дані зазвичай закритого характеру. And the availability of reserves, their size, capabilities, state of readiness - these are usually closed data.

– Ваш російський колега, військовий експерт Павло Фельгенгауер (він у «Новій газеті» друкується), коли були події ще у Криму, в середині березня цього року писав, що, мовляв, у Путіна сил окупувати всю Україну немає – ресурсу бракує. - Your Russian colleague, military expert Pavel Felgengauer (he is published in the Novaya Gazeta), when there were events in Crimea, in the middle of March this year wrote that, supposedly, Putin has no power to occupy all Ukraine - there is no resource. А от після того, як усе це сталося у Новоазовську 28 серпня нинішнього року Фельгенгауер у тій же газеті написав, що не можна виключати – якщо українські військові чинитимуть гідний опір і не дадуть захопити той же Маріуполь (наступна мета російських окупаційних військ), можливий удар і по всій території України, авіаудари по ній. But after all this happened in Novoazovsk on August 28 this year, Felgengauer wrote in the same newspaper that it cannot be ruled out - if the Ukrainian military will resist and prevent the capture of the same Mariupol (the next target of the Russian occupying troops), a possible blow and throughout Ukraine, air strikes on it. Це  катастрофічний сценарій? Is this a catastrophic scenario? Це  панічний сценарій? Is this a panic scenario?

– Та ні. - Oh no. Я не сказав би. I wouldn't say. Ви розумієте, не можна досягти якогось результату, якщо ви пасивно ставитеся, коли на вас нападають. You know, you can't get any results if you passively treat yourself when attacked. Розумієте? Do you understand?

Або ж ви захищаєтеся… Or do you defend yourself ...

Країна, яка між приниженням і війною обирає приниження, отримує і війну, і приниження A country that chooses humiliation between humiliation and war, receives both war and humiliation

Є така хороша алегорія, висловлена відомою людиною: країна, яка між приниженням і війною обирає приниження, в кінцевому результаті отримує і війну, і приниження. There is such a good allegory expressed by a famous man: a country that chooses humiliation between humiliation and war, ultimately receives both war and humiliation.

– Вінстон Черчілль казав, коли була «Мюнхенська змова» у 1938 році… - Winston Churchill said when there was the Munich Conspiracy in 1938 ...

– Так. - So.

Хочемо чогось досягнути, зобов’язані захищатися We want to achieve something, we must defend ourselves

І якщо ми хочемо чогось досягти у цьому конфлікті, ми зобов’язані захищатися. Ми зобов’язані бути активними. Якщо ми до цього питання ставимося за принципом аби  чогось не вийшло, лише б усе було мирно, то в кінцевому результаті ми програємо. If we take this question on the principle that something would not work out, if only everything was peaceful, then in the end we lose.

– А можливий навіть і такий сценарій? - And even such a scenario is possible? Путін може наважитися навіть на такий крок? Putin can even take that step? Чи це блеф? Is this a bluff? Ті самі «два тижні», за які він нібито готовий взяти Київ? The same "two weeks" for which he is supposedly ready to take Kiev?

Несерйозно – два тижні. Serious - two weeks. Багнетом можна завоювати територію. You can conquer the territory with a bayonet. Всидіти на багнетах важко. It is difficult to sit on the bayonets. Вийти до Дніпропетровська, Запоріжжя, до Криму пробити коридор – угруповання російських військ має бути на порядок більшим To go to Dnepropetrovsk, Zaporozhye, to Crimea to break a corridor - the group of the Russian troops should be an order of magnitude larger

– Це несерйозно – два тижні. - It's not serious - two weeks. Багнетом можна завоювати якусь територію. A bayonet can conquer any territory. Всидіти на багнетах важко. It is difficult to sit on the bayonets. Розумієте? Do you understand?

Це однозначно. This is unambiguous.

Для того, щоб розв’язати такого роду війну, з такими глибокими цілями – вийти до Дніпропетровська, Запоріжжя, до Криму пробити коридор, – угруповання російських військ має бути на порядок більшим, там інші цифри мають бути, структура має бути більшою. In order to wage this kind of war, with such deep goals - to go to Dnepropetrovsk, Zaporozhye, to Crimea to break the corridor - the grouping of Russian troops should be an order of magnitude larger, there must be other figures, the structure must be larger.

Я просто хотів би звернути увагу вашої аудиторії на дві особливості у зв’язку з цим. I just want to draw your audience's attention to two features in this regard. На базі чого Путін оголосив свою стратегію залякування? On what basis did Putin announce his bullying strategy? У російській доктрині є один такий пункт, якщо мені не зраджує пам’ять, де чітко написано, що у випадку серйозної загрози національним інтересам Російської Федерації, Російська Федерація допускає можливість нанесення обмежених ядерних ударів. There is one such point in the Russian doctrine, if I am not betrayed by the memory, which clearly states that in the event of a serious threat to the national interests of the Russian Federation, the Russian Federation permits the possibility of limited nuclear strikes. Це так звана «доктрина обмеженої ядерної війни», яка стала останнім «хітом», таким креативом часів Холодної війни. It is the so-called "nuclear doctrine of limited nuclear war", which became the latest hit, so creative of the Cold War.

Здавалося, що про неї всі забули. Everyone seemed to forget about her. Холодна війна закінчилася. The Cold War is over. Але про неї, схоже, не забули в російському Генштабі. But it does not seem to have been forgotten in the Russian General Staff. Хоча це і не російський винахід, а ця теорія, якщо мені не зраджує пам’ять, народилася у США. Although not a Russian invention, this theory was born in the USA, if it does not change my memory. Сьогодні вони її поклали в основу своєї доктрини. Today, they have put it at the heart of their doctrine.

Зрозуміло, що у світі ніхто не хоче третьої світової або ж ядерної війни. It is clear that in the world, no one wants a third world war or nuclear war. Використовуючи такий доктринальний підхід, загрозу силою, застосування, включно із застосуванням ядерної зброї, Путін і базує свої дії. Using such a doctrinal approach, the threat of force, the use, including the use of nuclear weapons, of Putin bases its actions. Адже зрозуміло, що ось такі неадекватні дії щодо руйнування всієї системи міжнародного права, захоплення територій, агресія, анексія, у випадку, якщо б це була не Росія з ядерною зброєю, то отримала б зовсім інше ставлення з боку світового співтовариства. It is clear that such inappropriate actions to destroy the whole system of international law, seizure of territories, aggression, annexation, if it were not for Russia with nuclear weapons, would have received a completely different attitude from the world community.

А тут, бачите, ми вже розглядаємо питання, чи може він пробити до Криму коридор, чи використати ці захоплені плацдарми на нашій території для якихось глибших операцій. And here, you see, we are already considering whether he can break into the Crimea corridor, or use these captured bridgeheads in our territory for some deeper operations.

Учора, за оцінками Пентагону, окрім тих підрозділів і частин, які вже оперують на території України, у Путіна ще… Yesterday, according to the Pentagon, in addition to those units and units already operating in Ukraine, Putin still…

– До 15 тисяч, якщо вірити панові Андрію Лисенку, зараз є вже вояків регулярних російських військ на території України. - Up to 15 thousand, according to Mr. Andriy Lysenko, there are already soldiers of regular Russian troops in the territory of Ukraine.

– Так. - So.

Окрім них, ще позаду стоїть угруповання на самому кордоні. In addition, there is a group behind the border. За оцінками Пентагону, якщо я не помиляюся, від 10 до 12 тисяч зосереджені. The Pentagon estimates that, if I'm not mistaken, 10 to 12 thousand are concentrated.

Якого характеру? What is the nature? Треба подивитися, яка структура його, чисельність, оснащення, озброєння. We need to see what its structure, numbers, equipment, weapons. Багато про що може розповісти її призначення в кінцевому результаті. A lot can tell her destination in the end.

Крім цієї доктрини, про яку я згадав, є ще декілька заходів, які проводять сьогодні в Російській Федерації, і можуть сказати дуже багато щодо напрямків і готовності йти до певної межі. In addition to this doctrine, which I have mentioned, there are a few other activities that are taking place in the Russian Federation today that can say a lot about directions and willingness to go to a certain limit. Наприклад, у них пройшли збори військовозобов’язаних. For example, they had a military duty meeting. Зазвичай таким чином проводять приховану мобілізацію. This is usually the case for hidden mobilization. Під виглядом зборів військовозобов’язаних різко нарощують чисельність збройних сил. Under the guise of military duty, the number of armed forces is sharply increasing.

Крім того, стратегічні ядерні сили стримування в Російській Федерації нещодавно провели широкомасштабні, у масштабах всієї країни, навчання. In addition, strategic nuclear deterrent forces in the Russian Federation have recently conducted large-scale, nation-wide training. ППО і ВПС – у них пройшла дуже серйозна серія навчань, включаючи навчання з виконанням бойових стрільбищ по наземних і повітряних цілях. Air Defense and Air Force - they have undergone a very serious series of exercises, including training in the execution of ground and air combat firing ranges.

Тобто, ми бачимо, що боєздатність збройних сил Російської Федерації нарощуються вибухонебезпечно. That is, we see that the fighting capacity of the Russian Armed Forces is increasing explosively.

– Але все рівно на кордоні, як Ви наводили цифри, то це ж не півмільйона. - But still at the border, as you have given the figures, it is not half a million.

– Звісно.

– Тобто не будемо перебільшувати це? - So we will not exaggerate this?

– Так.

Ми можемо розглядати призначення цього угруповання ось на сьогодні, на зараз, у середньостроковій перспективі і у віддаленій. We can consider the purpose of this grouping for today, for the present, in the medium term and in the long term.

– В Україні стався «Іловайський котел». - The Ilovay boiler happened in Ukraine. Сьогодні надійшла інформація, що нібито батальйон «Київська Русь» потрапив в оточення російських вояків під Дебальцевим у Донецькій області. Today, information was received that a battalion "Kievan Rus" got into the environment of Russian soldiers near Debaltsev in Donetsk region. Щоправда, народний депутат Ігор Мірошниченко це щойно спростував – ніякого оточення немає. However, MP Miroshnichenko just denied it - there is no environment.

Сьогодні перед закритим засіданням Верховної Ради генпрокурор України Віталія Ярема сказав, що йде активне розслідування подій під Іловайськом, проводять військово-тактичні експертизи щодо дій керівництва Міноборони, Генштабу ЗСУ. Today, before the closed session of the Verkhovna Rada, Prosecutor General of Ukraine Vitaliy Yarema said that there is an active investigation into the events near Ilovaysk, conducting military-tactical examinations on the actions of the Defense Ministry and the General Staff of the Armed Forces. Ці всі «котли» – що треба зробити, щоб більше не повторювалося такої ситуації? These are all "boilers" - what should be done to prevent this situation from happening again?

Необхідно прочитати підручник людям, які командують. It is necessary to read the textbook to the people in command. Йдете на прорив – подумайте про фланги! Take a breakthrough - think of the flanks!

– Перш за все необхідно прочитати відповідний підручник людям, які ухвалюють рішення, командують. - First of all it is necessary to read the appropriate textbook to decision makers, commanders. Ці ситуації вивчені. These situations are explored.

Існує цілий курс військової історії, у тому числі історії розвитку оперативного мистецтва. There is a whole course in military history, including history of the development of operational art. Там усе чітко написано, коли ви можете потрапити в оточення, у «котел». Everything is clearly written there when you can get into the boiler room. Я не буду оригінальним, якщо ще раз нагадаю: йдете на прорив – подумайте про фланги! I will not be original if I remind you again: go for a breakthrough - think about the flanks! Це ж елементарні речі. These are basic things.

– Пане Машовець, це була проблема самих цих добровольчих батальйонів, які, можливо, пішли без узгодження на взяття того ж Іловайська (я маю на увазі батальйон «Донбас»), чи це все ж таки проблема українських вояків, чи це спільна якась була проблема, чи, може, навіть про зраду можна говорити? - Mr. Mashovets, it was the problem of these volunteer battalions themselves, which may have gone without agreeing to capture the same Ilovaysk (I mean the battalion "Donbass"), or is it still a problem for the Ukrainian soldiers, or was it a common problem , or maybe even treason can be talked about?

– На мій суб’єктивний погляд, це проблема командування і підпорядкування. - In my subjective view, this is a problem of command and subordination. ЗСУ, особливо ті, які ведуть бойові дії, – це дуже чітка структура. The Armed Forces, especially those leading the fighting, are a very clear structure. Там усі вистроєні в чітку вертикаль підпорядкування. They all have a clear vertical subordination. Якщо якийсь механізм, який намагаються вмонтуватись у цю структуру, починає  різнобій, – розкладається увесь механізм. If any mechanism that attempts to fit into this structure starts to diversify, then the whole mechanism decomposes.

Коли, наприклад, добровольчий батальйон МВС, який зовсім не призначений для ведення бойових дій, штурмових, на передньому краї йде вперед… Я розумію мотивацію і командування цього батальйону, і бійців цього батальйону, які є справжніми патріотами, котрі прагнуть пошвидше свою землю звільнити, але є якісь встановлені норми і стандарти, елементарні військові речі. When, for example, a volunteer battalion of the Ministry of Internal Affairs, which is not designed for combat operations, assault, comes to the fore ... but there are some norms and standards, basic military stuff. Як кажуть, «не можна бігти поперед батька у пекло». As they say, "you cannot escape your father to hell." Розумієте? Do you understand?

– Цієї узгодженості бракувало? - Was this consistency missing?

– Так. - So.

Це виглядає трохи дивно, м’яко кажучи. It looks a bit strange to say the least.

– Маємо запитання радіослухача. - We have radio listener questions.

Слухачка:  Якщо грає одна людина чи одна компанія, то зрозуміло, чим вона закінчиться. Earpiece: If one person or one company plays, then it is clear how it will end. Як у шахи грають самі між собою. How chess is played with each other.

І ще. And more. Якщо це були головнокомандувачі української армії або українських військ, що ви зараз почали б робити, на даному етапі, найважливішого? If these were the commanders of the Ukrainian army or Ukrainian troops, what would you do now, at this stage, the most important? І стратегія, і тактика. Both strategy and tactics.

– Перше питання я не зовсім зрозумів. - The first question I did not quite understand. А друге зрозуміло. And the second is clear. Ви – головнокомандувач ЗСУ в умовах відкритої агресії з боку Росії. You are the commander-in-chief of the Armed Forces in the face of open aggression by Russia. Що Ви будете робити? What are you going to do?

– Дякую! - Thanks! (Сміється). (Laughs). Не хотілося би мені таку посаду відразу! I would not like such a post right away!

Але я зайнявся б відразу двома речами, якщо був би головнокомандувачем. But I would do two things at once if I were the commander-in-chief. По-перше, стабілізовував би ситуації на фронті. First, it would stabilize the situation at the front. Там декілька є наборів і методів, якими можна стабілізувати ситуацію. There are several sets and methods out there that can help stabilize the situation. Де треба – відійти, де треба – зайняти територію. Where to go - where to go - where to occupy the territory. Тобто стабілізував би фронт. That would stabilize the front.

Зайняв би найбільш оптимальну лінію стику. It would take the most optimal line of joint. Хоча в нинішній війні говорити про якусь позиційну ситуації навряд чи варто. Although in the current war to talk about some positional situation is hardly worth it. Тому що бойові дії носять яскраво виражений маневровий характер. Because the fighting is clearly maneuverable. Тому, принаймні, стабілізував би ситуацію. So at least it would stabilize the situation.

І одночасно з цим я розпочав би нарощувати кількість і якість резервів, якими можна оперирувати. And at the same time, I would begin to increase the number and quality of reserves that can be operated. Чому? Why? Тому що, якщо у вас немає інструментів для ведення війни, то це призводить зрештою до поразки. Because if you don't have the tools to wage war, it will ultimately lead to defeat.

– Пане Машовець, зі сказаного і Вами, українські війська все ж таки довели, що при всіх проблемах, при всіх невдачах, вони здатні тримати удар, не все так безнадійно. - Mr. Mashovets, from your point of view, the Ukrainian troops have proved that with all the problems, with all the failures, they are capable of holding the blow, not so hopelessly. Згадаймо, що було у квітні, коли військовослужбовці 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади сухопутних військ просто залишили у Краматорську свої БТРи. Recall that in April, when servicemen of the 25th separate Dnipropetrovsk airborne brigade of ground troops simply left their APCs in Kramatorsk. Що змінилося буквально за кілька місяців! What has changed in just a few months! Отож українська армія не така вже й безнадійна. So the Ukrainian army is not so bad.

5-6 місяців назад не було ЗСУ, а тут раптом з’явилися. 5-6 months ago there was no Armed Forces, and suddenly they appeared. Раптом не з’являються! Suddenly they do not appear! Була у нас завжди армія! We have always had an army!

– Ніхто ж і не говорить, що вона безнадійна.Розумієте, у суспільстві зараз панує такий підхід, що нібито у нас 5-6 місяців тому не було ЗСУ, а тут вони раптом з’явилися. - Nobody even says that it is hopeless. You see, in the society now prevails such an approach that supposedly we did not have an Armed Forces 5-6 months ago, and here they suddenly appeared. Раптом так не з’являються! Suddenly they do not appear! Розумієте? Do you understand?

Та була у нас завжди армія! But we always had an army! Тому говорити про те, що ми армію створили за чотири місяці, то це неправильно. So to say that we created an army in four months is wrong. Основа цієї армії, яка веде більш-менш успішні дії, була закладена трохи раніше. The basis of this army, which is more or less successful, was laid a little earlier.

– І вона є, ця армія, і в принципі готова все-таки давати відсіч російським агресорам? - And it is, this army, and in principle is ready to still repel Russian aggressors?

– Звісно! - Of course!