Лебідь, Щука і Рак
У товаристві лад — усяк тому радіє; Дурне безладдя лихо діє, І діло, як на гріх, Не діло — тільки сміх. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… Що за морока? Що робить? А й не велика, бачся, штука,— Так Лебідь рветься підлетіть, Рак упирається, а Щука тягне в воду. Хто винен з них, хто ні — судить не нам, Та тільки хура й досі там.
