Хлопчик і Гадюка
Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать. (Воно гніздо його назнало — Так як утерпіть, щоб не взять?) Побігло, засадило руку Та й витягло — Гадюку… Злякався Хлопчик, аж поблід; Стоїть, як стовп, і не тікає. Гадюка дивиться і так йому мовляє: — Бач, дурнику! Робити так не слід… Ти знаєш, що за се буває? Узять би добре укусить… Та хай вже сей раз бог простить; А вдруге лишко буде, чуєш? Гляди ж — шануйся, стережись; Робити так не вчись Та роздивляйся, з ким шуткуєш!
