Привіт!
Нічого незвичного — розпочинається урок української мови для 6 класів,
а я, Наталія Вуйтік,
розповідатиму сьогодні про іменник.
Попередній урок був присвячений
самостійним і службовим частинам мови.
Ми говорили про те,
що до самостійних належать іменник, прикметник,
числівник, займенник, дієслово та прислівник.
Вони мають лексичне значення
(називають предмети, дії, кількість...),
морфологічні ознаки
(рід, число, відмінок)
і є членами речення.
Сьогодні ми зосереджуємося на іменникові.
Й упродовж наступних занять
детально вивчатимемо цю частину мови.
Але спершу маю до вас запитання.
Як ви ділитесь інформацією про себе?
Напевне, щось розповідаєте на словах,
маєте можливість — пишете,
показуєте фотографії, записуєте відео,
замість текстових, відправляєте аудіоповідомлення.
Якщо можете — висловлюєте свої емоції невербально,
тобто не словами, а жестами, рухами, мімікою.
Все це дозволяють нам робити соцмемережі
розповідати про себе, ділитися, спілкуватися.
До речі,
слово соцмережі — складноскорочене.
Темі творення та написання складноскорочених слів
ми раніше присвячували окреме заняття.
Але зараз уявімо,
що в іменника є своя сторінка в інстаграмі.
Що там неодмінно має бути?
Звісно ж, фото профілю.
Перше, що ми бачимо на будь-якій сторінці.
А от перше, про що ми говоримо,
коли згадуємо іменник, — це те,
що він є самостійною частиною мови.
Із цим вирішили, продовжуймо далі.
Має бути ім'я,
справжнє або вигадане, нік,
відповідь на запитання:
як тебе знайти в інстаграмі?
Нашого вигаданого користувача
знайти дуже просто — усі знають,
що самостійна частина мови,
яка називає особу, предмет,
явище, будь-яку життєву реалію
зветься іменником.
Далі у профілі має бути вказана інформація про іменник:
слова, що належать до цієї частини мови,
відповідають на питання хто? що?,
мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок),
виконують синтаксичні функції.
В іменника є лексико-граматичні розряди.
На своїй сторінці іменник міг би ділитися ними у сторіз,
а потім зберігати в хайлайтс (збережені іконки сторіз).
Саме звідти ми дізналися б,
що іменники можуть бути назвами істот та неістот.
Наприклад, назви істот:
мандрівниця, танцівник, кіт, папуга,
сюди ж належать міфологічні істоти — русалка, лісовик.
Неістот
(неживих предметів чи явищ) — камера, світло, мікрофон.
Та інші прилади, які ми можемо використовувати
для того, щоб записати відео.
Іменники можуть бути загальними назвами
(родовими поняттями) — кінотеатр, письменник, виконавиця.
Або власними назвами — наприклад, кінотеатр «Жовтень»,
письменник Сергій Жадан,
реп-виконавиця Альона Альона.
Далі відкриваємо хайлайтс і бачимо,
що іменники бувають конкретними та абстрактними назвами.
Конкретні,
тобто такі, що ми можемо осягнути органами чуття:
навушники, двері, ножиці, смартфон — це все конкретні назви.
А от абстрактні — це розуміння, щастя, любов.
Вони не мають чіткого вияву.
Окремо бачимо збірні та речовинні іменники.
Збірні називають сукупність однакових чи подібних предметів,
що ми сприймаємо як одне ціле:
символіка, людство, молодь.
Речовинні називають речовину,
яку можна виміряти, а не порахувати.
Слова цієї категорії
теж мають тільки форму однини — молоко, срібло, глина.
Фотографії та відео у профілі іменника
відображають його морфологічні ознаки:
рід, число, відмінок.
Ми відкладемо детальний розгляд
усіх морфологічних ознак іменника на наступні заняття,
а сьогодні зосередимося на тому,
щоб їх назвати.
Отже,
іменники можуть бути чоловічого роду
(стіл, гнів, горизонт),
жіночого (радість, книжка, завірюха),
середнього (серце, щастя, завдання),
а також спільного роду
(посіпака, ледащо, листоноша).
Вони можуть уживатися в однині та множині:
книжка — книжки,
посіпака — посіпаки,
мати лише однину — щастя, радість,
або тільки множину — парфуми, двері, ножиці.
В українській мові є сім відмінків:
називний (хто? що?),
родовий (кого? чого?),
давальний (кому? чому?),
знахідний (кого? що?),
орудний (ким? чим?),
місцевий (на кому? на чому?)
і кличний.
Відмінювані іменники поділяють на чотири відміни.
Детальніше про відмінювання
ми говоритимемо на наступних заняттях.
Хештегами на інстаграм-сторінці іменника
є роль слів у реченні,
тобто синтаксична функція.
Іменник може бути #підметом,
як-от у реченні:
Соцмережі захоплюють дедалі більше нашого часу.
Соцмережі — підмет,
іменник у називному відмінку множини.
Іменник може бути #іменною частиною складеного іменного присудка
Як-от у реченні:
Моя однокласниця завжди була
активною користувачкою фейсбука,
а потім видалилася.
Була користувачкою — складений іменний присудок.
#додатком.
Я не бачу твого профілю в інстаграмі.
Профілю — додаток,
іменник у родовому відмінку однини.
#неузгодженим означенням,
як у реченні:
Рука сестри затулила пів фотографії — не викладеш.
Сестри — неузгоджене означення,
іменник, який стоїть у родовому відмінку.
#обставиною.
За усміхненою фотографією у сторіз
ховаються сильні переживання.
Наприклад, за фотографією — обставина.
Ну що, зізнавайтеся,
зафоловили (додали) б іменник в інстаграмі?
Так чи ні,
а дізнатися вам про нього доведеться ще дуже багато.
Але не сьогодні — заняття завершується.
Я бажаю вам берегти своє здоров'я
та проводити час у соцмережах із користю.
До зустрічі на уроках української мови!