10 клас.

Привіт, любі десятикласники! Рада вітати вас на уроці української мови.

Сьогодні ми з вами пригадаємо морфологію, визначимо морфологічну норму,

морфологічну помилку і акцентуємо увагу на іменнику як частині мови.

Який розділ науки про мову називається морфологія?

Далі дивіться на екран!

Ви бачите зображення десяти пальців. І не даремно,

адже в українській мові десять частин мови.

Шість самостійних, три службових і один вигук.

Поговоримо більш докладно про самостійні частини мови.

Перша частина мови - це іменник.

Іменник означає особу або предмет і відповідає на питання хто? що?

Далі дивіться на екран!

Числівник - позначає кількість або порядок при лічбі,

і вдповідає на питання скільки? котрий?

увага на екран

Займенник є четвертою частиною мови, і відповідає на ті ж самі питання,

що і іменник, прикметник та числівник,

П'ята частина мови - це дієслово. Дієслово означаю дію або стан,

а також ознаку за дією.

Традиційні питання дієслова - що робити? що зробити?

Шоста самостійна частина мови - це прислівник.

Прислівник позначає ознаку дії, ознаку ознаки, стан предмета,

і відповідає на питання - як? де? куди? коли? звідки? яким чином?

яким способом? навіщо? чому? наскільки? і так далі.

Службових частин мови три.

Службові частини мови, на відміну від самостійних,

не мають лексичного значення, не відповідають на питання

і не є членами речення. Службові частини мови лише для чогось слугують.

Прийменник слугує для зв'язку слів у реченні або у словосполученні.

Недарма він називається прийменником - тобто ПРИ-іменником, ПРИ-займенником.

Сполучник сполучає однорідні члени речення або частини складного речення.

Частка слугує для утворення граматичних форм або надає відтінки в значеннях.

Окремою частиною мови є вигук.

Виражає почуття, волевиявлення.

Дивіться на екран!

Ці всі слов є вигуками.

Вивчаючи морфологію, варто звернути увагу

на морфологічну норму та морфологічну помилку.

увага на екран

Запитання для глядачів!

увага на екран

Правильна відповідь Г. Саме, у варіанті Г допущено морфологічну помилку.

Іменник нежить в українській мові чоловічого роду.

Тому, правильно говорити легкий нежить.

Найтиповішими морфологічними помилками є такі:

Уживання одного роду замість іншого. Неправильно казати густа шампунь,

правильно - густий шампунь. Адже, іменник шампунь — чоловічого роду.

Другою морфологічною помилкою

є вживання однієї відмінкової форми замість іншої.

Неправильно говорити — по вулицЯМ, по вікнАМ.

Закінчення в українській мові АМ, ЯМ не вживаються в місцевому відмінку.

Правильно говорити — По вуляцЯХ, по вікнАХ.

Третя помилка — відмінювання невідмінюваних слів.

Якщо слово не відмінюється, то ніяких відмінкових форм не може бути.

Неправильно говорити: на авті, у метрі.

В українській мові ці слова є незмінюваними.

Правильно — на авто, у метро.

Четвертою морфологічною помилкою є порушення

норм утворення ступенів порівняння прикметників.

Неправильно говорити: більш цікавіший урок.

Правильно: більш цікавий урок.

Ми не повинні змішувати дві форми утворення прикметників:

просту — цікавіший урок, та складену — більш цікавий урок.

Запам'ятайте, що прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння

складеної форми утворюються додаванням слів більш, менш,

або найбільш, найменш до початкової форми прикметника.

Тому правильно говорити: більш цікавий, менш корисний та ін.

Неправильно говорити: самий добрий друг.

В українській мові слово самий не вживається.

Хіба що - це займенник. Правильно: найдобріший друг.

Вживаємо префікс най-, замість калькованого самий.

П'ятою морфологічною помилкою

є вживання закінчень м'якої групи замість твердої.

Якщо прикметник твердої групи, тобто його основа закінчується

на твердий приголосний, то закінчення буде -ий

Правильно - природнИЙ стан, а не природнІЙ

Шостою морфологічною помилкою є неправильне творення форм числівників.

Неправильно: семистам, сорокам, чотирмастами...

Правильно: семисот, сорока, чотирмастами...

Звертаю вашу увагу, що в числівниках на позначення сотень

відмінюються обидві частини і в родовому відмінку буде -сот.

Числівники сорок, дев'яносто, сто у всіх відмінках, окрім називного,

мають закінчення -ам. А числівник чотириста в орудному відмінку

має форму чотирмастами, без вживання Ь.

Сьомою морфологічною помилкою є вживання

дійсного способу дієслова замість наказового.

Неправильно говорити пішли на вулицю,

правильно - ходімо на вулицю. Ходімо гуляти, ходімо відпочивати...

Восьмою морфологічною помилкою є використання частки давай/давайте

для творення форм наказового способу.

Неправильно: давайте писати, давайте читати.

Правильно: читаймо, пишімо, слухаймо, вивчаймо...

Завдання для глядачів.

Морфологічну помилку допущену в рядку:

Дивіться на екран!

Правильною є відповідь Б, помилку допущено саме в цьому словосполученні.

Сьогодні більш докладно поговоримо про іменник.

Дивіться на екран!

Лексико-граматичні категорії іменника: іменники є назви істот і назви неістот.

Істоти відповідають на питання хто?, неістоти - що?

Іменники бувають загальними і власними назвами.

Загальні назви пишемо з малої літери, власні - з великої.

Але не завжди легко визначити - іменник істота чи неістота,

тому що виникають труднощі: хто або що.

Істоти й неістоти.

Увага на екран!

Неістотами слід вважати - назви предметів, явищ, конкретних і абстрактних понять -

хустка, зірка, магазин, біологія.

Назви сукупності людей чи тварин - табун, гурт, рій, сотня, армія,

і назви мікроогранізмів - бактерія, вірус.

Граматичні категорії.

Рід - в іменника він може бути чоловічий, жіночий, середній, а також спільний.

Число - однина або множина, і відмінок.

Іменник має сім відмінків

Увага на екран!

І ще є сьомий - кличній відмінок. Він відповідає на ті ж питання, що і називний,

і лише іменник має кличний відмінок.

Називний відмінок - це прямий, а всі інші відмінки є непрямими.

Рід іменника.

Увага на екран!

Ця жінка, ця хата, ця рука

В іменниках середнього роду можна підставити це -

це тіло, це весло, це сонце

Спільний рід визначається залежно від контексту -

цей плакса, а може бути - ця плакса.

Про роди іменників, а також труднощі щодо його визначення в певних словах

поговоримо на наступному нашому уроці.

Число іменника.

Увага на екран!

Лише в однині вживаються збірні іменники - дрібнота, дітвора, коріння, студентство,

назви абстрактних понять - патріотизм, завзяття, запал

Назви речовин - бензин, молоко, власні назви - Україна, Київ, Чигирин та ін.

Увага на екран!

назви речовин - дріжджі, вершки, макарони, парфуми,

власні назви - Карпати, Чернівці, Альпи, Суми, Афіни.

І назви предметів парної чи симетричної будови - окулярі, граблі, ковзани, ножиці.

Синтаксична роль.

Іменник може бути будь-яким членом речення.

Розгляньмо на прикладах.

В ролі підмета іменник вживається найчастіше.

Успішний учень багато працює.

В ролі присудка. Іван Іваненко успішний учень.

Тобто, є успішний учень.

В ролі додатка. Я знаю успішних учнів.

В ролі означення. Учні пишуть есе у зошиті в клітинку.

У зошиті (якому?) в клітинку.

У ролі обставини. Успішні учні навчаються в школі та вдома.

Навчаються (де?) в школі та вдома.

Домашне завдання

увага на екран

Лунає дзвінок, отже, настав час прощатися. До нових зустрічей!