Олені, Олені... | Богдан Процишин

Пряма мова Зеленського:

Я хочу вибачитись, що я — не поголений.

Це не просто так, ви знаєте, у нас є таке українське слово...

Вибаче, якщо я щось неправильно скажу...

Є таке українське слово “забобони”.

Пісня Богдана Процишина:

Я знаю придуть чарівні часи,

Якщо не бритись і носити навиворіт труси.

Но так потрібно робити щоденно і всім,

І буде долар по вісім, а може даже по сім.

І бідності епосі прямо щас приде мeжа,

Якщо не ковирятись в носі і не хавати з ножа.

То жизнені закони.

Зря тут умні зуби шкірять.

Я вірю в забобони.

І зі мною разом вірять

Такі ж олені, олені,

Шо бриті, шо не голені.

Дикі створіння їм довіряють управління

Такі ж олені, олені, забиті і знедолені

Олені...

Я знаю пароль,

Я віжу [бачу] ор'єнтир,

Шо трактор в полі дир-дир-дир,

І до Нового року — мир.

І все закінчиться добром,

Якщо дорогу в нашу ціль

Не перейдуть з пустим відром,

Або вообше розсіплять сіль

Якісь олені, олені, не бриті і не голені,

Олені, олені, не бриті і не голені,

Олені, олені, не бриті і не голені,

Олені, олені, не бриті і не голені.