Друга державна мова? Eine zweite Staatssprache? Another state language? Une deuxième langue nationale ? Een tweede staatstaal? Drugi język państwowy? Второй государственный язык? İkinci bir devlet dili mi? Нащо? Why? Подивись обов'язково! Be sure to watch!

Хочете нарватися на скандал? Want to run into a scandal?

Скажіть вголос чи напишіть у Фейсбуку: «державна мова». Say it out loud or write on Facebook: "state language". Скажите вслух или напишите в Фейсбуке: "государственный язык".

І одразу набіжать прихильники та противники, адепти «і так поймут» та «мо\*\*\*\*\*\*яку на гілляку» And immediately supporters and opponents will come, adherents of "and so will understand" and "a beacon on a branch"

та почнеться сварка з переходом на особистості. and a quarrel will begin with the transition to personality.

Хоча насправді тут нема про що сваритися. Усе дуже просто. Although there is really nothing to argue about. Everything is very simple.

Привіт. Це канал імені Т.Г. Шевченка, на який ви, безперечно, вже підписалися, Hi. This is a channel named after T.G. Shevchenko, to which you have undoubtedly already subscribed,

ну або підпишетеся от просто зараз. Наш девіз: не довіряй – перевіряй. Well, or sign up right now. Our motto: do not trust - check.

І сьогодні ми дослідимо мовне питання. Без емоцій та ярликів, без сварок та скандалів. Спокійно та послідовно. And today we will explore the language issue. No emotions and labels, no quarrels and scandals. Calmly and consistently.

Почнемо з визначення. Державна мова – що це означає? Let's start with the definition. State language - what does it mean?

Це нагорода чи привілей? Якщо мова державна – це для неї добре чи погано? Is it a reward or a privilege? If the state language is good or bad for it?

Звісно, жодних нагород та оцінок. Of course, no awards and evaluations.

Державна – означає, що вона навіщось потрібна державі, що держава нею користується. State - means that the state needs it for some reason, that the state uses it.

А отже ми можемо розібратися, навіщо державі державна мова. So we can understand why the state is the state language.

Перше, що спадає на думку – це уособлення державної потуги, військо. The first thing that comes to mind is the personification of powerlessness, the army.

Уявімо собі багатомовне військо. Imagine a multilingual army.

Що у ньому усі накази дублюються сімома мовами, а на восьму чи дев'яту завжди під рукою перекладач. That in it all orders are duplicated in seven languages, and on the eighth or ninth the translator is always at hand.

Коли солдат може сказати: «Пробачте, пане генерале, я не зрозумів, що ви оце зараз сказали». When a soldier can say, "I'm sorry, General, I didn't understand what you just said."

Як гадаєте, буде така армія боєздатною? Навряд чи. Do you think such an army will be combat-ready? Unlikely.

Хто не вірить, почитайте знаменитий роман Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» і посмійтеся, Who does not believe, read the famous novel by Yaroslav Hasek "The Adventures of the Good Soldier Schweik" and laugh,

як солдати двох сусідніх підрозділів не можуть порозумітися між собою. as soldiers of two neighboring units can not understand each other.

У давні часи під час хрестових походів військо хрестоносців поділялося не на дивізії чи батальйони, а на «мови». In ancient times, during the Crusades, the army of the Crusaders was divided not into divisions or battalions, but into "languages".

Саме так, вояки об'єднувалися за мовним принципом, бо інакше неможливо воювати. That's right, the soldiers united on the principle of language, because otherwise it is impossible to fight.

А старшина між собою домовлялася латиною – мовою міжнародного спілкування тих часів. And the sergeant agreed among themselves in Latin - the language of international communication of those times.

Сподіваємося, ніхто з вас не сумнівається, що у війську має бути одна-єдина мова команд та наказів, інструкцій та статутів. Hopefully, none of you doubt that the army should have a single language of commands and orders, instructions and statutes.

А у поліції? Скількома мовами має видавати наказ міністр внутрішніх справ? And the police? In how many languages should the Minister of the Interior issue an order?

Якими мовами мають спілкуватися офіцери з Закарпаття та Криму, Бессарабії та Маріуполя? What languages should officers from Transcarpathia and Crimea, Bessarabia and Mariupol speak?

Правильно. Однією спільною мовою. Те саме із будь-якою державною установою, міністерством чи відомством. Right. In one common language. The same goes for any government agency, ministry or agency.

Воно не зможе працювати, якщо не буде затверджено єдиної мови документів та розпоряджень. It will not be able to work unless a common language of documents and orders is approved.

А закони? Юристи вам підтвердять, іноді одне слово може поміняти суть закону. And the laws? Lawyers will confirm to you, sometimes one word can change the essence of the law.

У Верховній Раді приймалися навіть поправки до законів, які міняли всього лише одну кому. The Verkhovna Rada even passed amendments to laws that changed only one comma.

І це не фантазії, а реальність. Саме тому існує вираз: дух закону і буква. А уявіть собі, що кожен закон існує у кількох версіях – різними мовами. And this is not fantasy, but reality. That is why there is an expression: the spirit of the law and the letter. And imagine that each law exists in several versions - in different languages.

Яка з них матиме вищу силу? Бо при перекладі розбіжності неуникненні. Which of them will have higher power? Because when translating differences are inevitable.

Гадаю, цих прикладів досить, щоб зрозуміти: державі потрібна єдина мова для управління усім державним апаратом, I think these examples are enough to understand: the state needs a single language to manage the entire state apparatus,

писання законів, інструкцій до ліків, гарантійних талонів на техніку і так далі. writing laws, instructions for medicines, warranty cards for equipment and so on.

Тому державна мова передусім несе функцію державного управління. Без неї ніяк. Therefore, the state language primarily has the function of public administration. Not without her.

Одразу зауважу: я навмисне не вживаю назви «українська мова», а говорю «державна» I will note at once: I intentionally do not use the name "Ukrainian language", but say "state"

- адже наші з вами міркування годяться для будь-якої країни, а не лише для нашої. - after all, our arguments with you are suitable for any country, not just ours.

Будь-яка держава повинна мати спільну мову державного управління. Every state must have a common language of government.

Наступне питання: а якою мовою держава має спілкуватися з громадянами? The next question: in what language should the state communicate with citizens?

І скільки цих мов потрібно? Якою мовою оголошувати небезпечний стан? Якою мовою караульний має сказати: «Стій, стрілятиму!» And how many of these languages are needed? In what language to declare a dangerous situation? In what language should the guard say: "Stop, I'll shoot!"

Якою мовою виступати президенту, щоб його зрозуміла вся країна? Відповідь на поверхні. Це має бути одна єдина державна мова. What language should the president speak so that the whole country can understand him? The answer is on the surface. It should be a single state language.

Саме тому держава і навчає мови дітей у школах, щоб потім громадяни гарантовано розуміли державу, а держава – громадян. That is why the state teaches the languages of children in schools, so that then the citizens are guaranteed to understand the state, and the state - the citizens.

Ну а власне громадяни, якою мовою мають спілкуватися між собою звичайні люди? Well, actually citizens, in what language should ordinary people communicate with each other?

Питання провокаційне. І правильна відповідь на нього: якою хочуть. The question is provocative. And the correct answer to it: what they want.

Але держава зацікавлена у тому, щоб угорець Закарпаття міг знайти спільну мову з кримським татарином. But the state is interested in the fact that the Hungarian of Transcarpathia could find a common language with the Crimean Tatar.

Бо інакше може вийте, як у романі про Швейка – начебто усі громадяни однієї країни, а насправді як іноземці. Because otherwise you can howl, as in the novel about Schweik - as if all citizens of one country, but in fact as foreigners.

Саме тому, повторимося, держава і навчає усіх громадян державної мови, щоб вони завжди мали можливість порозумітися. That is why, we repeat, the state teaches all citizens the state language so that they always have the opportunity to understand each other.

І висновок звідси: державна мова потрібна для міжнаціонального спілкування всередині країни. And the conclusion from this: the state language is needed for interethnic communication within the country.

Логічно? Логічно. І знов-таки, ми не називаємо цю мову на ім'я. Logically? Logically. Again, we do not call this language by name.

Бо принцип працює для будь-якої країни. Важливо, що це єдина мова, державна. Because the principle works for any country. It is important that this is the only language, the state language.

Ну і нарешті перейдемо до сучасних реалій. Усі ми розуміємо, що держава – це не просто територія, огороджена колючим дротом. Well, finally, let's move on to modern realities. We all understand that the state is not just a territory fenced with barbed wire.

Держава – це спільний інформаційний простір, спільна система цінностей, спільна культура. The state is a common information space, a common system of values, a common culture.

І тут мова уже відіграє особливу роль. Мабуть, кожен з вас має в кишені біометричний паспорт і майже кожен побував у Європі. And here language already plays a special role. Apparently, each of you has a biometric passport in your pocket and almost everyone has visited Europe.

Тому не дасте збрехати: сьогодні на європейських кордонах немає бійця Карацупи із собакою Інгусом, Therefore, do not lie: today on the European borders there is no fighter Karatsupa with a dog Ingus,

немає митниць чи паспортного контролю. no customs or passport control.

Тому зрозуміти, в який ти знаходишся країні нелегко. Therefore, it is not easy to understand which country you are in.

Єдиний спосіб – подивитися, які прапори піднято над адмінбудівлями та послухати, якою мовою розмовляють люди. The only way is to see what flags are raised over administrative buildings and listen to what language people speak.

А як зрозуміти, до якої країни належить сайт, на який ви зайшли? And how do you know which country the site you visited belongs to?

Звісно, передусім за мовою стартової сторінки. Of course, primarily in the language of the home page.

В кутку може бути багато кнопочок з прапорами, але головне – якою мовою за замовчанням звертаються до відвідувачів. There may be a lot of buttons with flags in the corner, but the main thing is in what language the default address is addressed to visitors.

Як ви гадаєте, як зрозуміти, який канал на ютубі є українським? How do you think, which channel on YouTube is Ukrainian?

Якщо знаєте правильну відповідь напишіть її коментарях. Я почекаю. If you know the correct answer, write her comments. I'll wait.

Прикладів можна наводити багато. Висновок один – сьогодні держава окрім географічної території має ще й інформаційну. There are many examples. One conclusion - today the state, in addition to the geographical area, also has information.

І ця територія визначається мовою, якою вона спілкується. Якою мовою говорить офіціант у кафе, продавець у крамниці, лікар у лікарні, And this territory is determined by the language in which it communicates. What language does the waiter in the cafe, the salesman in the store, the doctor in the hospital,

полісмен у дільниці, якою мовою написані вивіски, плани евакуації людей при пожежі та реклама, якою мовою звертатися до перехожих, щоб вас гарантовано зрозуміли. a police officer in the precinct, in which language the signs are written, plans for evacuation of people in case of fire and advertising, in which language to address passers-by so that you are guaranteed to be understood.

Якою мовою говорить телебачення, пишуть газети, віщає радіо. What language does television speak, newspapers write, radio broadcasts.

Усе це і є інформаційна територія країни. All this is the information territory of the country.

Що буває, коли держава не дбає про свою інформаційну територію, ми знаємо. Спочатку люди припиняють розуміти, в якій країні живуть, а потім приходять окупанти. We know what happens when the state does not care about its information territory. At first, people stop understanding what country they live in, and then the occupiers come.

Як у Криму чи на Донбасі. Там усе почалося не з танків, а з мови. As in the Crimea or Donbass. It all started not with tanks, but with language.

Іноземна мова – іноземний вплив – іноземна окупація. Foreign language - foreign influence - foreign occupation.

Шлях послідовний, крок за кроком. The path is consistent, step by step.

І в сучасних гібридних війнах мова перетворюється на інформаційну зброю. And in modern hybrid wars, language is becoming an information weapon.

Бо такий закон природи. Не дарма Леся Українка ще сто років тому писала Because such is the law of nature. No wonder Lesya Ukrainka wrote a hundred years ago

«Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! "Word, you are my only weapon, we must not both die!

Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів… Maybe in the hands of unknown brothers you will become the best sword for executioners…

і далі: Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам». and further: "My weapons, serve the soldiers Better than you serve the sick hands."

Леся Українка знала вагу слова і відчувала, що таке інформаційна війна. Lesya Ukrainka knew the weight of the word and felt what an information war was.

А висновок з усього сказаного простий: державна мова є мовою інформаційного простору та інформаційним кордоном. And the conclusion from all this is simple: the state language is the language of the information space and information border.

Я просто бачу, як деякі глядачі здіймають руки над клавіатурою, щоб написати: усе брехня! I just see some viewers raising their hands over the keyboard to write: it's all a lie!

Фінляндія має дві мови, Бельгія також, а Сингапур – так взагалі чотири. Finland has two languages, Belgium as well, and Singapore has four.

Втім, готовий посперечатися, що більшість з тих, хто так пише й каже, не були ані в Бельгії, ані у Фінляндії, ані у Сингапурі. However, I am willing to argue that most of those who write and say so were neither in Belgium, nor in Finland, nor in Singapore.

А ми були і бачили реальну ситуацію з двома мовами. And we were and saw the real situation with two languages.

Найкраще з цим упоралася Фінляндія. Другу державну, шведську, там ніхто не знає за винятком десятка сіл на кордоні зі Швецією. Finland coped best with this. The second state, Swedish, there no one knows except a dozen villages on the border with Sweden.

Навіть не намагайтеся говорити шведською у Гельсинки – вас ніхто не зрозуміє. Don't even try to speak Swedish in Helsinki - no one will understand you.

Так що у Фінляндії друга державна – це фікція. So in Finland, the second state is fiction.

А шведські субтитри на телебаченні та подвійні назви вулиць не дають нічого окрім незручностей – коли фільм іде англійською, а внизу двоє субтитрів, не лишається місця для власне картинки. And Swedish subtitles on television and double street names give nothing but inconvenience - when the film is in English, and two subtitles below, there is no room for the picture itself.

Найпоказовіша ситуація у Сингапурі. Чотири державні мови там розділяють населення на чотири групи, які практично не спілкуються поміж собою. The most significant situation is in Singapore. The four official languages there divide the population into four groups that hardly communicate with each other.

Китаєць у метро ніколи не підійде із запитанням до білого чи до малайця, і навпаки – ви можете до посиніння розпитувати про щось китайця синглішем, A Chinese man in the subway will never approach a white man or a Malay man with a question, and vice versa - you can ask a Chinese man about something with a single before turning blue,

тобто сингапурською англійською, а у відповідь він лише посміхатиметься. that is, in Singaporean English, and he will only smile in response.

Чи встоїть у критичній ситуації країна, населення якої розділене на чотири частини і не спілкується поміж собою? Will a country with a divided population of four and not communicate with each other face a critical situation?

Війна в Україні показала, що це питання зовсім не абстрактне. The war in Ukraine has shown that this issue is not abstract at all.

Що ж до Бельгії, то й самі бельгійці обурюються, що частини їхньої країни не об'єднує рівно нічого окрім корони та збірної з футболу. As for Belgium, the Belgians themselves are outraged that parts of their country are united by nothing but the crown and the national football team.

А голландські дистриб'ютори обліковують Фландрію як одну з областей Нідерландів, ми це самі бачили, коли були там у відрядженні And the Dutch distributors count Flanders as one of the regions of the Netherlands, we saw it ourselves when we were on a business trip there

Отже розвиток суспільства має свої закони. Це закони природи, їх треба дотримуватися, інакше природа помститься. So the development of society has its laws. These are the laws of nature, they must be obeyed, otherwise nature will take revenge.

Тому припиняймо мовні суперечки. Не буває мов поганих і добрих. So let's stop the language disputes. There are no bad and good languages.

Кожній мові гарантовано вільний розвиток. А державна мова крім того виконує величезну роботу Every language is guaranteed free development. And the state language also does a great job

як мова державного управління, мова міжнаціонального спілкування та мова інформаційного кордону – as the language of public administration, the language of interethnic communication and the language of the information border -

і все це для того, щоб забезпечити Україні захист від агресії та єдність перед викликами, які, безперечно, чекають попереду. and all this in order to provide Ukraine with protection from aggression and unity in the face of the challenges that undoubtedly lie ahead.

Щодо мови відео на ютубі, як майданчику пропоную поговорити наступного разу. As for the language of the video on YouTube, as a platform I suggest to talk next time.

Якщо вам звісно цікаво. If you are interested, of course.

Розповсюдьте це відео, щоб кожен українець розумів, навіщо потрібна державна мова Distribute this video so that every Ukrainian understands why the state language is needed

і не витрачав своїх сил на порожні сварки. Ми переможемо, якщо будемо діяти разом. and did not waste his energy on empty quarrels. We will win if we act together.