×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 15 Частина

15 Частина

Відважну природу діянь Муад'Діба видно з того, що від самого початку Він знав шлях, на який був рокований, але ні разу не збочив зі шляху сього. Він ясно це висловив, промовивши: «Кажу вам — вступаю тепер я у час випробування, і тоді підтвердиться, що я Найдосконаліший Слуга». У такий спосіб Він сплів усіх в Одно, щоб і друг, і ворог могли його вшановувати. Саме з цієї причини й тільки через неї Його Апостоли молилися: «Владико, спаси нас від інших стежок, які Муад'Діб покрив Водами Свого Життя». А ці інші стежки можна собі уявити лише з найбільшою відразою.

З «Явм-ал-дін»1 («Книги Судного Дня»)

Посланець виявився молодою жінкою. Її обличчя, ім'я та родина були знайомі Чані — так їй вдалося пробратися крізь бар'єр Імперської Безпеки.

Чані лише підтвердила її особу керівникові СБ на ім'я Баннерджі, а той організував зустріч із Муад'Дібом. Баннерджі поклався на інстинкт і запевнення, що батько молодої жінки ще перед джигадом був членом загону імператорських командос-смертників, страшних федайкінів. Інакше він проігнорував би її настійливе запевнення, що звістка призначена лише для вух Муад'Діба.

Вона була, очевидячки, ретельно просвічена й обшукана перед зустріччю в приватному кабінеті Пола. Попри це, Баннерджі супроводжував її: одна рука на ножі, друга — на плечі жінки.

Був уже майже полудень, коли її привели в кімнату, у якій химерно поєдналися пустельно-фрименський побут із розкошами спадкової аристократії. Три стіни були закриті звичними для хайрегу2 завісами — тонкої роботи гобеленами, оздобленими постатями з фрименської міфології. Натомість четверту стіну займав оглядовий екран, срібно-сіра поверхня якого підіймалася за овальним столиком, на якому перебував єдиний предмет — фрименський пісочний годинник, вбудований в оррері1. Цей іксіанський гравімеханізм об'єднував макети обидвох місяців Арракіса в класичній Тріаді Хробака — на одній лінії із сонцем.

Пол, стоячи біля столика, глянув на Баннерджі. Керівник СБ був одним із тих, котрі пройшли службу у фрименській поліції, здобувши свою посаду завдяки власному розуму та випробуваній відданості, хоча, як це підтверджувало його ім'я, він походив із контрабандистів. Був кремезної постави, майже огрядний. Чорне волосся падало на темний мокрий лоб, наче гребінь екзотичного птаха. Його очі були синіми на синьому, завше спокійними — однаково байдуже дивилися на блаженство й муки. Чані та Стілґар йому довіряли. Пол знав, що якщо він накаже Баннерджі негайно задушити дівчину, той так і вчинить.

— Сір, ось дівчина зі звісткою, — промовив Баннерджі. — Міледі Чані казала, що вона попереджала вас.

— Так, — коротко кивнув Пол.

На подив, дівчина не зважала на нього. Її увагу прикувало оррері. Вона була смаглошкірою, середнього зросту, її постать закривала сукня, дорога винно-червона тканина і простий крій якої свідчили про багатство. Синьо-чорне волосся було перев'язане вузькою стрічкою з тканини, яка пасувала до сукні. Сукня приховувала долоні — Пол підозрював, що вони міцно стиснуті. Той самий стиль. Усе, що її стосується, було витримано в одному стилі, включаючи й сукню: останній залишок розкоші, бережений саме для такої миті.

Пол жестом звелів Баннерджі відступити вбік. Той дещо завагався, виконуючи наказ. Тепер дівчина рушила з місця на крок уперед. Рухалася граційно. Попри це, її очі уникали його погляду.

Пол кашлянув.

Тепер дівчина підвела погляд, а її позбавлені білків очі розширилися з належним відтінком благоговіння. Вона мала дивне

1 Оррері (англ. orrery, від прізвища винахідника) — механічна модель Сонячної системи.

обличчя з делікатним підборіддям, а у виразі маленьких губ відчувалася стриманість. Очі над скісними вилицями здавалися неприродно великими. Довкола неї витав якийсь смуток, щось вказувало на те, що вона рідко всміхається. Кутики її очей наче були заслані легенькою жовтою поволокою, — може, через подразнення піском, а може, через схильність до семути.

Усе як і має бути.

— Ти просила зустрічі зі мною, — промовив Пол.

Настала мить найвищого випробування дівочої подоби. Скителі відтворив її постать, манери, стать, голос — усе, що міг уловити та засвоїти. Але ж Муад'Діб знав цю жінку із січових днів. Щоправда, вона була тоді дитиною, але однаково в них із Муад'Дібом були спільні спогади. Слід акуратно уникати певних прошарків пам'яті. Це була найскладніша роль, за яку він будьколи брався.

— Я Лічна, донька Усайма з Берк-аль-Діб.

Коли вона промовляла своє та батькове імена, називала рід, її голос звучав негучно, але впевнено.

Пол кивнув. Тепер він розумів, чому Чані була ошукана. Тембр голосу, геть усе відтворено достеменно. Коли б не його власний бене-ґессеритський вишкіл у розрізненні голосів та не павутина дао, якою оточило його пророче видіння, маска лицепляса могла б увести в оману навіть його.

Завдяки ж тренуванню він помітив певні розбіжності: дівчина видавалася старшою, ніж мала б бути, надміру контролювала голосові зв'язки, шию та рамена тримала трішки не так, як це зробила б фрименська жінка. Були, однак, і напрочуд вдалі нюанси: розкішну сукню заштопано, що відповідало фактичному стану справ... та й риси обличчя скопійовані напрочуд точно. Отже, лицеплясові сподобалася його роль.

— Спочинь у моєму домі, донько Усайма, — проголосив Пол традиційне фрименське привітання. — Ти бажана тут, як вода після пустельного переходу.

Вона ледь помітно розслабилася, будучи, мабуть, задоволена цим очевидним довір'ям.

— Я принесла звістку, — сказала вона.

— Вісник людини — це те саме, що вона сама, — промовив Пол.

159

Скителі ледь чутно перевів подих. Усе пішло добре, але тепер настав вирішальний момент: слід скерувати Атріда на потрібну дорогу. Він мусить втратити свою фрименську наложницю за обставин, коли винуватим буде лише він сам і ніхто інший. Катастрофа має бути заслугою тільки всемогутнього Муад'Діба. Треба змусити його якнайповніше збагнути своє нещастя, а тоді прийняти тлейлаксанську альтернативу.

— Я дим, що проганяє нічний сон, — промовив Скителі, скориставшись кодовою фразою федайкінів, що означала «я принесла погані звістки».

Пол заледве зберігав спокій. Він почувався оголеним, його душа самотньо блукала в темряві часу, закритого від усіх видінь. Лицепляса прикривав могутній оракул. Полові були відомі лише краєчки цієї ситуації. Він знав тільки, чого він не може зробити. Він не може вбити цього лицепляса. Це прискорило б майбутнє, якого слід уникати за будь-яку ціну. Мусить бути знайдений спосіб, щоб вийти з цієї темряви й вибавитися від цього жахіття.

— Кажи свою звістку, — сказав Пол.

Баннерджі пересунувся так, щоб бачити обличчя дівчини. Здавалося, що вона вперше його зауважила, а її погляд упав на руків'я ножа під долонею СБівця.

— Невинний не вірить у зло, — промовила вона, дивлячись на Баннерджі.

«Аххх, добра робота», — подумав Пол. Саме так сказала б і справжня Лічна. Він відчув миттєвий укол на спомин про справжню доньку Усайма, мертву й покинуту в пісках. Але зараз не час на такі емоції. Він спохмурнів.

Баннерджі зосередив свою увагу на дівчині.

— Мені звелено передати мою звістку без свідків, — заявила вона.

— Чому? — зажадав відповіді Баннерджі. Його голос був сухим, проникливим.

— Бо таким було бажання мого батька.

— Це мій друг, — відповів Пол. — Хіба ж я не фримен? Тож мій друг може чути все те, що чую я.

Скителі в образі дівчини насторожився. Це справді фрименський звичай... чи випробування?

160

— Імператор може творити власні правила, — сказав Скителі. — Ось звістка: мій батько хоче, щоб ти прийшов до нього, узявши із собою Чані.

— Чого я мушу брати Чані?

— Вона твоя жінка й Сайядіна. Це водна справа за законами наших племен. Вона мусить підтвердити, що мій батько говорить згідно з фрименським звичаєм.

«То серед змовників справді є фримени», — подумав Пол. Це відповідало стану речей, які невдовзі мають відбутися. Він не мав іншого виходу, окрім як триматися цього курсу.

— Про що говоритиме твій батько? — спитав Пол.

— Говоритиме про змову проти тебе — змову серед фрименів. — Чому він не приніс цієї звістки особисто? — суворо спитав

Баннерджі.

Вона не зводила очей із Пола.

— Мій батько не може прийти сюди. Змовники його підозрюють. Він не пережив би цієї подорожі.

— А він не міг назвати тобі імена змовників? — спитав Баннерджі. — Інакше навіщо було так ризикувати, посилаючи доньку з цією місією?

— Подробиці закладено в дистранс, який може відкрити лише Муад'Діб, — сказала вона. — Це все, що я знаю.

— Чого ж тоді він не вислав цього дистранса? — спитав Пол. — Це людський дистранс, — відповіла вона.

— Тоді я піду, — промовив Пол. — Але піду сам.

— Чані мусить іти з тобою!

— Чані при надії.

— Коли ж це фрименська жінка відмовлялася...

—Мої вороги годували її витонченою отрутою, — сказав

Пол. — Пологи будуть складними. Здоров'я не дозволяє їй супроводжувати мене.

Перш ніж Скителі зумів стриматися, дивні емоції прокотилися по дівочому обличчі: розчарування, злість. Скителі згадав, що кожна жертва мусить мати спосіб порятунку — навіть така, як Муад'Діб. Але ж змова не провалилася, бо Атрід зостається в сіті. Був істотою, що розвинулася згідно з певним взірцем, і радше знищить сам себе, ніж перетвориться на протилежність цього

161

взірця. Так було з тлейлаксанським Квізац Хадерахом. Так буде і з цим. А тоді... гхола.

— Дозволь, я попрошу вирішити саму Чані, — сказала дівчина.

— Я вже вирішив, — промовив Пол. — Ти супроводитимеш мене замість Чані.

— Але ж потрібна ритуальна Сайядіна!

— Хіба ж ти не приятелька Чані?

«Упс, — подумав Скителі. Щось підозрює? Ні. Він по-фрименськи обережний. А контрацептиви були насправді. Що ж, є й інші можливості».

— Батько велів мені не повертатися, — сказав він уголос, — сказав просити в тебе притулку. Казав, що ти не наражатимеш мене на ризик.

Пол кивнув. Стиль витримано чудово. Він не міг відмовитися надати притулок. Згідно з фрименськими звичаями, вона підкорялася наказу батька.

— Візьму із собою Хару, дружину Стілґара, — промовив Пол. — Опиши нам дорогу до твого батька.

— Звідки ти знаєш, що дружині Стілґара можна вірити? — Я це знаю.

— Але я ні.

Пол стиснув губи, а тоді сказав:

— Твоя мати жива?

— Моя справжня мати відійшла до Шай-Хулуда. Друга моя мати ще живе й піклується про мого батька. Чому питаєш?

— Вона із січі Табр?

— Так.

— Я її пам'ятаю, — промовив Пол. — Вона замінить Чані. — Він

кивнув до Баннерджі. — Нехай персонал заведе Усаймову доньку Лічну до відповідного приміщення.

Баннерджі кивнув. Персонал. Ключове слово означало, що посланця слід помістити під особливо пильну охорону. Він узяв дівчину під руку. Вона опиралася.

— Як же ти підеш до мого батька? — бідкалася вона.

— Опиши дорогу Баннерджі, — сказав Пол. — Він мій друг. — Ні! Батько не велів! Я не можу!

— Баннерджі? — спитав Пол.

Баннерджі на мить завмер. Пол наче бачив наяву, як він гортає сторінки своєї енциклопедичної пам'яті, завдяки якій і здобув теперішнє високе становище.

— Я знаю провідника, котрий може відвести вас до Усайма. — Якщо так, то піду сам, — відповів Пол.

— Сір, якщо ви...

— Цього хоче Усайм, — промовив Пол, ледь приховуючи іронію, що переповнювала його.

— Сір, це дуже небезпечно, — запротестував Баннерджі.

— Навіть Імператор мусить згоджуватися на певний ризик, —

сказав Пол. — Я вже вирішив. Роби те, що я кажу.

Баннерджі невдоволено повів лицепляса з кімнати.

Пол відвернувся в бік порожнього екрана за столиком. Почувався так, наче зверху на нього ось-ось скотиться камінь.

Чи слід розповісти Баннерджі про справжню природу посланця, запитав він себе. Ні! У його видінні цього інциденту не було. Усілякі відхилення лише прискорюють насилля. Він мусив знайти точку опертя, місце, де міг би вибратися з видіння. Якщо така точка існує...


15 Частина 15 Part 15 Część

Відважну природу діянь Муад'Діба видно з того, що від самого початку Він знав шлях, на який був рокований, але ні разу не збочив зі шляху сього. The courageous nature of Muad'Dib's actions is evident from the fact that from the very beginning He knew the path to which He was destined, but never deviated from the path of it. Він ясно це висловив, промовивши: «Кажу вам — вступаю тепер я у час випробування, і тоді підтвердиться, що я Найдосконаліший Слуга». He made this clear, saying, "I tell you, I am now entering the time of trial, and it will be confirmed that I am the Most Perfect Servant." У такий спосіб Він сплів усіх в Одно, щоб і друг, і ворог могли його вшановувати. In this way He floated all into One, so that both friend and foe could honor Him. Саме з цієї причини й тільки через неї Його Апостоли молилися: «Владико, спаси нас від інших стежок, які Муад'Діб покрив Водами Свого Життя». It is for this reason, and only through it, that His Apostles prayed, "Lord, save us from the other paths that Muad'Dib has covered with the Waters of His Life." А ці інші стежки можна собі уявити лише з найбільшою відразою. And these other paths can be imagined only with the greatest disgust.

З «Явм-ал-дін»1 («Книги Судного Дня») From Yavm al-Din 1 (Doomsday Books)

Посланець виявився молодою жінкою. The messenger turned out to be a young woman. Її обличчя, ім'я та родина були знайомі Чані — так їй вдалося пробратися крізь бар'єр Імперської Безпеки. Her face, name and family were familiar to Chan - so she managed to break through the barrier of Imperial Security.

Чані лише підтвердила її особу керівникові СБ на ім'я Баннерджі, а той організував зустріч із Муад'Дібом. Chani only confirmed her identity to the WB leader named Bannerjee, who arranged a meeting with Muad'Dib. Баннерджі поклався на інстинкт і запевнення, що батько молодої жінки ще перед джигадом був членом загону імператорських командос-смертників, страшних федайкінів. Bannerjee relied on instinct and assurance that the young woman's father had been a member of the Imperial Suicide Command Squad, the terrible Fedaykin, before the jihad. Інакше він проігнорував би її настійливе запевнення, що звістка призначена лише для вух Муад'Діба. Otherwise, he would have ignored her insistence that the news was intended only for Muad'Dib's ears.

Вона була, очевидячки, ретельно просвічена й обшукана перед зустріччю в приватному кабінеті Пола. She was apparently carefully screened and searched before meeting in Paul's private office. Попри це, Баннерджі супроводжував її: одна рука на ножі, друга — на плечі жінки. Nevertheless, Bannerjee accompanied her: one hand on the knife, the other on the woman's shoulder.

Був уже майже полудень, коли її привели в кімнату, у якій химерно поєдналися пустельно-фрименський побут із розкошами спадкової аристократії. It was almost noon when she was brought to a room in which the desert-Freeman way of life was bizarrely combined with the luxuries of the hereditary aristocracy. Три стіни були закриті звичними для х__айрегу__2 завісами — тонкої роботи гобеленами, оздобленими постатями з фрименської міфології. The three walls were covered with curtains familiar to Hayregu, fine tapestries decorated with figures from Freemasonry mythology. Натомість четверту стіну займав оглядовий екран, срібно-сіра поверхня якого підіймалася за овальним столиком, на якому перебував єдиний предмет — фрименський пісочний годинник, вбудований в __оррері__1__.__ Цей іксіанський гравімеханізм об'єднував макети обидвох місяців Арракіса в класичній Тріаді Хробака — на одній лінії із сонцем. Instead, the fourth wall was occupied by an observation screen, the silver-gray surface of which rose behind an oval table, on which was the only object - the Freemason hourglass, built into the orrer1. This Ixian gravime mechanism combined the mock-ups of both moons of Arrakis in the classic Worm Triad, in line with the sun.

Пол, стоячи біля столика, глянув на Баннерджі. Paul, standing at the table, looked at Bannerji. Керівник СБ був одним із тих, котрі пройшли службу у фрименській поліції, здобувши свою посаду завдяки власному розуму та випробуваній відданості, хоча, як це підтверджувало його ім'я, він походив із контрабандистів. The head of the Security Service was one of those who served in the Freemason police, gaining his position due to his own intelligence and proven devotion, although, as his name suggests, he was a smuggler. Був кремезної постави, майже огрядний. He was stocky, almost fat. Чорне волосся падало на темний мокрий лоб, наче гребінь екзотичного птаха. Black hair fell on his dark wet forehead like the crest of an exotic bird. Його очі були синіми на синьому, завше спокійними — однаково байдуже дивилися на блаженство й муки. His eyes were blue on blue, always calm - equally indifferent to bliss and torment. Чані та Стілґар йому довіряли. Chani and Stilgar trusted him. Пол знав, що якщо він накаже Баннерджі негайно задушити дівчину, той так і вчинить. Paul knew that if he ordered Bannerji to strangle the girl immediately, he would do so.

— Сір, ось дівчина зі звісткою, — промовив Баннерджі. "Sir, here's the girl with the news," Bannerjee said. — Міледі Чані казала, що вона попереджала вас. "Milady Chan said she warned you."

— Так, — коротко кивнув Пол. "Yes," Paul nodded briefly.

На подив, дівчина не зважала на нього. Surprisingly, the girl ignored him. Її увагу прикувало оррері. Her attention was drawn to Orreri. Вона була смаглошкірою, середнього зросту, її постать закривала сукня, дорога винно-червона тканина і простий крій якої свідчили про багатство. She was dark-skinned, of medium height, her figure was covered by a dress, expensive burgundy fabric and the simple cut of which testified to wealth. Синьо-чорне волосся було перев'язане вузькою стрічкою з тканини, яка пасувала до сукні. Her blue and black hair was tied up with a narrow ribbon of fabric that matched her dress. Сукня приховувала долоні — Пол підозрював, що вони міцно стиснуті. The dress hid her palms, and Paul suspected they were tight. Той самий стиль. The same style. Усе, що її стосується, було витримано в одному стилі, включаючи й сукню: останній залишок розкоші, бережений саме для такої миті. Everything about her was in the same style, including the dress: the last remnant of luxury, saved just for that moment.

Пол жестом звелів Баннерджі відступити вбік. Paul gestured for Bannerjee to step aside. Той дещо завагався, виконуючи наказ. He hesitated a little, following orders. Тепер дівчина рушила з місця на крок уперед. Now the girl took a step forward. Рухалася граційно. She moved gracefully. Попри це, її очі уникали його погляду. Still, her eyes avoided his gaze.

Пол кашлянув. Paul coughed.

Тепер дівчина підвела погляд, а її позбавлені білків очі розширилися з належним відтінком благоговіння. Now the girl looked up, and her protein-free eyes widened with a proper tinge of awe. Вона мала дивне She was weird

1 Оррері (англ. 1 Orreri (Eng. __orrery,__ від прізвища винахідника) — механічна модель Сонячної системи. orrery, from the name of the inventor) - a mechanical model of the solar system.

обличчя з делікатним підборіддям, а у виразі маленьких губ відчувалася стриманість. a face with a delicate chin, and in the expression of small lips there was restraint. Очі над скісними вилицями здавалися неприродно великими. The eyes above the sloping cheekbones seemed unnaturally large. Довкола неї витав якийсь смуток, щось вказувало на те, що вона рідко всміхається. There was a sadness around her, something that indicated that she rarely smiles. Кутики її очей наче були заслані легенькою жовтою поволокою, — може, через подразнення піском, а може, через схильність до семути. The corners of her eyes seemed to be covered with a light yellow lint, perhaps because of irritation with sand, perhaps because of her tendency to semute.

Усе як і має бути. Everything is as it should be.

— Ти просила зустрічі зі мною, — промовив Пол. "You asked to see me," Paul said.

Настала мить найвищого випробування дівочої подоби. The moment of the highest test of a girl's likeness has come. Скителі відтворив її постать, манери, стать, голос — усе, що міг уловити та засвоїти. Skiteli recreated her figure, manners, gender, voice - everything he could catch and assimilate. Але ж Муад'Діб знав цю жінку із січових днів. But Muad'Dib had known this woman since the Sich days. Щоправда, вона була тоді дитиною, але однаково в них із Муад'Дібом були спільні спогади. True, she was a child then, but they still shared memories with Muad'Dib. Слід акуратно уникати певних прошарків пам'яті. Certain layers of memory should be carefully avoided. Це була найскладніша роль, за яку він будьколи брався. It was the most difficult role he had ever taken on.

— Я Лічна, донька Усайма з Берк-аль-Діб. - I am Personal, the daughter of Usaim of Burk al-Dib.

Коли вона промовляла своє та батькове імена, називала рід, її голос звучав негучно, але впевнено. When she said her and her father's names, called the family, her voice sounded quiet but confident.

Пол кивнув. Paul nodded. Тепер він розумів, чому Чані була ошукана. Now he understood why Channy had been deceived. Тембр голосу, геть усе відтворено достеменно. The timbre of the voice, everything is reproduced accurately. Коли б не його власний бене-ґессеритський вишкіл у розрізненні голосів та не павутина __дао__, якою оточило його пророче видіння, маска лицепляса могла б увести в оману навіть його. Were it not for his own Bene-Gesserite training in the distinction of voices and the web of Tao that surrounded his prophetic vision, the mask of the lyceum could have deceived even him.

Завдяки ж тренуванню він помітив певні розбіжності: дівчина видавалася старшою, ніж мала б бути, надміру контролювала голосові зв'язки, шию та рамена тримала трішки не так, як це зробила б фрименська жінка. Thanks to the training, he noticed some discrepancies: the girl seemed older than she should have been, over-controlled her vocal cords, and held her neck and shoulders a little differently than a Freeman woman would. Були, однак, і напрочуд вдалі нюанси: розкішну сукню заштопано, що відповідало фактичному стану справ... та й риси обличчя скопійовані напрочуд точно. There were, however, surprisingly good nuances: a luxurious dress was patched, which corresponded to the actual state of affairs ... and facial features were copied surprisingly accurately. Отже, лицеплясові сподобалася його роль. So, liceplyas liked his role.

— Спочинь у моєму домі, донько Усайма, — проголосив Пол традиційне фрименське привітання. "Rest in my house, daughter of Usaima," Paul said in a traditional Freemasonic greeting. — Ти бажана тут, як вода після пустельного переходу. - You are wanted here like water after a desert crossing.

Вона ледь помітно розслабилася, будучи, мабуть, задоволена цим очевидним довір'ям. She relaxed slightly, apparently pleased with this obvious trust.

— Я принесла звістку, — сказала вона. "I brought the news," she said.

— Вісник людини — це те саме, що вона сама, — промовив Пол. "A man's messenger is the same as a human being," Paul said.

159 159

Скителі ледь чутно перевів подих. Sketeli held his breath faintly. Усе пішло добре, але тепер настав вирішальний момент: слід скерувати Атріда на потрібну дорогу. Everything went well, but now the decisive moment has come: Atrid should be guided on the right path. Він мусить втратити свою фрименську наложницю за обставин, коли винуватим буде лише він сам і ніхто інший. He must lose his Freemason concubine in circumstances where only he and no one else will be to blame. Катастрофа має бути заслугою тільки __всемогутнього__ Муад'Діба. The catastrophe should be the merit of the almighty Muad'Dib alone. Треба змусити його якнайповніше збагнути своє нещастя, а тоді прийняти тлейлаксанську альтернативу. We need to make him understand his misfortune as much as possible, and then accept the Tleilaksan alternative.

— Я дим, що проганяє нічний сон, — промовив Скителі, скориставшись кодовою фразою федайкінів, що означала «__я принесла погані звістки__»__.__ "I am smoke that drives away night's sleep," Sketelli said, using the Fedaykin code phrase "I brought bad news."

Пол заледве зберігав спокій. Paul could barely keep his composure. Він почувався оголеним, його душа самотньо блукала в темряві часу, закритого від усіх видінь. He felt naked, his soul wandering alone in the darkness of time, closed from all visions. Лицепляса прикривав могутній оракул. Lyceplyas was covered by a powerful oracle. Полові були відомі лише краєчки цієї ситуації. The sexes knew only the edges of this situation. Він знав тільки, чого він __не__ може зробити. He only knew what he could not do. Він не може вбити цього лицепляса. He can't kill this lyceum. Це прискорило б майбутнє, якого слід уникати за будь-яку ціну. This would speed up the future, which should be avoided at all costs. Мусить бути знайдений спосіб, щоб вийти з цієї темряви й вибавитися від цього жахіття. A way must be found to get out of this darkness and get rid of this horror.

— Кажи свою звістку, — сказав Пол. "Tell me the news," Paul said.

Баннерджі пересунувся так, щоб бачити обличчя дівчини. Bannerjee moved to see the girl's face. Здавалося, що вона вперше його зауважила, а її погляд упав на руків'я ножа під долонею СБівця. It seemed that she had noticed him for the first time, and her gaze fell on the hilt of the knife under the SBivets' palm.

— Невинний не вірить у зло, — промовила вона, дивлячись на Баннерджі. "An innocent person doesn't believe in evil," she said, looking at Bannerji.

«__Аххх, добра робота__»__, —__ подумав Пол. Ahhh, good job, Paul thought. Саме так сказала б і справжня Лічна. That's what the real Personal would say. Він відчув миттєвий укол на спомин про справжню доньку Усайма, мертву й покинуту в пісках. He felt an instant sting in memory of Usaim's real daughter, dead and abandoned in the sand. Але зараз не час на такі емоції. But now is not the time for such emotions. Він спохмурнів. He frowned.

Баннерджі зосередив свою увагу на дівчині. Bannerjee focused on the girl.

— Мені звелено передати мою звістку без свідків, — заявила вона. "I have been ordered to pass on my news without witnesses," she said.

— Чому? "Why?" — зажадав відповіді Баннерджі. Bannerji demanded. Його голос був сухим, проникливим. His voice was dry, penetrating.

— Бо таким було бажання мого батька. - Because that was my father's wish.

— Це мій друг, — відповів Пол. "This is my friend," Paul said. — Хіба ж я не фримен? "Am I not a freeman?" Тож мій друг може чути все те, що чую я. So my friend can hear everything I hear.

Скителі в образі дівчини насторожився. Sketeli in the image of the girl was wary. Це справді фрименський звичай... чи випробування? Is this really a Freemasonic custom ... or a test?

160 160

— Імператор може творити власні правила, — сказав Скителі. "The emperor can make his own rules," Sketelli said. — Ось звістка: мій батько хоче, щоб ти прийшов до нього, узявши із собою Чані. "Here's the news: my father wants you to come to him with Chan."

— Чого я мушу брати Чані? "What do I have to take, Chan?"

— Вона твоя жінка й Сайядіна. - She is your wife and Sayyadina. Це водна справа за законами наших племен. This is a matter of water according to the laws of our tribes. Вона мусить підтвердити, що мій батько говорить згідно з фрименським звичаєм. She must confirm that my father speaks according to Freemasonic custom.

«__То серед змовників справді є фримени__»__, —__ подумав Пол. There are indeed Freemasons among the conspirators, Paul thought. Це відповідало стану речей, які невдовзі мають відбутися. This was in line with the state of affairs that was about to happen. Він не мав іншого виходу, окрім як триматися цього курсу. He had no choice but to follow this course.

— Про що говоритиме твій батько? - What will your father talk about? — спитав Пол. Paul asked.

— Говоритиме про змову проти тебе — змову серед фрименів. - He will talk about a conspiracy against you - a conspiracy among the Freemasons. — Чому він не приніс цієї звістки особисто? - Why didn't he bring this news personally? — суворо спитав He asked sternly

Баннерджі. Bannerjee.

Вона не зводила очей із Пола. She kept her eyes on Paul.

— Мій батько не може прийти сюди. "My father can't come here." Змовники його підозрюють. Conspirators suspect him. Він не пережив би цієї подорожі. He would not have survived this journey.

— А він не міг назвати тобі імена змовників? "Couldn't he tell you the names of the conspirators?" — спитав Баннерджі. Bannerjee asked. — Інакше навіщо було так ризикувати, посилаючи доньку з цією місією? - Otherwise, why take such a risk by sending your daughter on this mission?

— Подробиці закладено в дистранс, який може відкрити лише Муад'Діб, — сказала вона. "The details are in the distance that only Muad'Dib can open," she said. — Це все, що я знаю. - That's all I know.

— Чого ж тоді він не вислав цього дистранса? - Then why didn't he send this distance? — спитав Пол. Paul asked. — Це людський дистранс, — відповіла вона. "It's a human distance," she said.

— Тоді я піду, — промовив Пол. "Then I'll go," Paul said. — Але піду сам. - But I'll go myself.

— Чані мусить іти з тобою! "Chani has to go with you!"

— Чані при надії. - Chan with hope.

— Коли ж це фрименська жінка відмовлялася... - When this Freemason woman refused ...

—Мої вороги годували її витонченою отрутою, — сказав "My enemies fed her exquisite poison," he said

Пол. — Пологи будуть складними. - The labor will be difficult. Здоров'я не дозволяє їй супроводжувати мене. Her health does not allow her to accompany me.

Перш ніж Скителі зумів стриматися, дивні емоції прокотилися по дівочому обличчі: розчарування, злість. Before Sketelli managed to restrain himself, strange emotions swept over the girl's face: disappointment, anger. Скителі згадав, що кожна жертва мусить мати спосіб порятунку — навіть така, як Муад'Діб. Sketeli mentioned that every victim must have a way to escape - even one like Muad'Dib. Але ж змова не провалилася, бо Атрід зостається в сіті. But the conspiracy did not fail, because Atreus remains in the net. Був істотою, що розвинулася згідно з певним взірцем, і радше знищить сам себе, ніж перетвориться на протилежність цього He was a creature that evolved according to a certain pattern, and would rather destroy himself than turn into the opposite

161 161

взірця. sample. Так було з тлейлаксанським Квізац Хадерахом. So it was with the Tlaylaksan Quizz Haderah. Так буде і з цим. So it will be with this. А тоді... гхола. And then ... ghola.

— Дозволь, я попрошу вирішити саму Чані, — сказала дівчина. "Excuse me, I'll ask Chany to decide," she said.

— Я вже вирішив, — промовив Пол. "I've already decided," Paul said. — Ти супроводитимеш мене замість Чані. "You will accompany me instead of Chan."

— Але ж потрібна ритуальна Сайядіна! - But we need a ritual Sayyadin!

— Хіба ж ти не приятелька Чані? "Aren't you Chany's friend?"

«__Упс, —__ подумав Скителі. "Oops," Sketelli thought. — __Щось підозрює? "Do you suspect anything?" Ні. No. Він по-фрименськи обережний. He is Freeman-like. А контрацептиви були насправді. And the contraceptives were real. Що ж, є й інші можливості__»__.__ Well, there are other possibilities. "

— Батько велів мені не повертатися, — сказав він уголос, — сказав просити в тебе притулку. "My father told me not to come back," he said aloud. Казав, що ти не наражатимеш мене на ризик. He said you wouldn't put me at risk.

Пол кивнув. Paul nodded. Стиль витримано чудово. The style is well maintained. Він не міг відмовитися надати притулок. He could not refuse asylum. Згідно з фрименськими звичаями, вона підкорялася наказу батька. According to Freemasonic customs, she obeyed her father's orders.

— Візьму із собою Хару, дружину Стілґара, — промовив Пол. "I'll take Harra, Stilgar's wife, with me," Paul said. — Опиши нам дорогу до твого батька. "Describe the way to your father."

— Звідки ти знаєш, що дружині Стілґара можна вірити? "How do you know Stilgar's wife can be trusted?" — Я це знаю. - I know it.

— Але я ні. - But I did not.

Пол стиснув губи, а тоді сказав: Paul pursed his lips, then said,

— Твоя мати жива? "Is your mother alive?"

— Моя справжня мати відійшла до Шай-Хулуда. - My real mother went to Shai-Hulud. Друга моя мати ще живе й піклується про мого батька. My second mother is still alive and taking care of my father. Чому питаєш? Why are you asking?

— Вона із січі Табр? "Is she from the Tabernaya Sich?"

— Так. - So.

— Я її пам'ятаю, — промовив Пол. "I remember her," Paul said. — Вона замінить Чані. "She will replace Chan." — Він - He

кивнув до Баннерджі. nodded to Bannerji. — Нехай персонал заведе Усаймову доньку Лічну до відповідного приміщення. - Have the staff take Usaim's daughter Lichna to the appropriate premises.

Баннерджі кивнув. Bannergie nodded. __Персонал.__ Ключове слово означало, що посланця слід помістити під особливо пильну охорону. Personnel. The key word meant that the envoy should be placed under special guard. Він узяв дівчину під руку. He took the girl by the arm. Вона опиралася. She resisted.

— Як же ти підеш до мого батька? - How will you go to my father? — бідкалася вона. She complained.

— Опиши дорогу Баннерджі, — сказав Пол. "Describe Bannerji's path," Paul said. — Він мій друг. - He is my friend. — Ні! - No! Батько не велів! My father didn't tell me to! Я не можу! I can not!

— Баннерджі? "Bannerji?" — спитав Пол. Paul asked.

Баннерджі на мить завмер. Bannerji froze for a moment. Пол наче бачив наяву, як він гортає сторінки своєї енциклопедичної пам'яті, завдяки якій і здобув теперішнє високе становище. Paul seemed to see in reality how he turned the pages of his encyclopedic memory, thanks to which he gained his current high position.

— Я знаю провідника, котрий може відвести вас до Усайма. "I know a guide who can take you to Usaim." — Якщо так, то піду сам, — відповів Пол. "If so, I'll go myself," Paul said.

— Сір, якщо ви... - Sir, if you ...

— Цього хоче Усайм, — промовив Пол, ледь приховуючи іронію, що переповнювала його. "That's what Usaim wants," Paul said, barely concealing the irony that overwhelmed him.

— Сір, це дуже небезпечно, — запротестував Баннерджі. "Sir, it's very dangerous," Bannerjee protested.

— Навіть Імператор мусить згоджуватися на певний ризик, — - Even the Emperor must agree to a certain risk, -

сказав Пол. said Paul. — Я вже вирішив. - I have already decided. Роби те, що я кажу. Do what I say.

Баннерджі невдоволено повів лицепляса з кімнати. Bannergie led the disgruntled man out of the room.

Пол відвернувся в бік порожнього екрана за столиком. Paul turned to face the blank screen at the table. Почувався так, наче зверху на нього ось-ось скотиться камінь. It felt as if a stone was about to roll over him.

Чи слід розповісти Баннерджі про справжню природу посланця, запитав він себе. He asked himself whether Bannerji should be told about the true nature of the messenger. Ні! No! У його видінні цього інциденту не було. In his view, this incident was not. Усілякі відхилення лише прискорюють насилля. All sorts of deviations only accelerate violence. Він мусив знайти точку опертя, місце, де міг би вибратися з видіння. He had to find a foothold, a place where he could get out of sight. Якщо така точка існує... If such a point exists ...