×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

"Малий і Карлсон, що живе на даху" Астрід Ліндгрен, Карлсон закладається (2)

Карлсон закладається (2)

— А твої картини з півнями? Вони теж вибухнули? — глузливо спитав він.

— Та ні, не вибухнули,— відповів Карлсон.— Он, дивись! — і він показав на пришпилений до стіни біля шафи аркуш картону. В одному куточку на ньому справді був намальований півень — маленький, червоний півник.

Решта картону була чиста. [305]

— Картина називається "Дуже самітний півень",— пояснив Карлсон.

Малий глянув на того півника. Але ж Карлсон казав, що має тисячі картин з

найрізноманітнішими півнями! А виявилося, що то лиш один-однісінький жалюгідний півник!

— Цього "Дуже самітного півня" намалював найкращий у світі майстер малювати півнів,— сказав Карлсон, і голос його затремтів.— Ох, яка ця картина прегарна й смутна! Але ні, мені не можна тепер плакати, бо від сліз піднімається температура.

Карлсон відкинувся горілиць на подушку і схопився за голову.

— Ти мав бути мені за матір, тож будь,— простогнав він.

Малий добре не знав, з чого йому починати, тому нерішуче спитав: — Ти маєш якісь ліки?

— Маю, але не такі, як мені хочеться,— відповів Карлсон.— У тебе є п'ять ере? Малий витяг з кишені штанів п'ятака.

— Спершу дай їх мені,-сказав Карлсон.

Малий дав йому монету, і Карлсон затиснув її в кулаці. Вигляд у нього був хитрий і

вдоволений.

— Сказати тобі, які мені потрібні ліки?

— Скажи,— мовив Малий.

— "Знахарський порошок Карлсона, що живе на даху". Ти повинен узяти трохи

цукерків, трохи шоколаду, додати стільки ж печива, все це потовкти й добре змішати. Як тільки ти приготуєш ці ліки, я відразу ковтну першу дозу. Вони дуже помагають від гарячки,— сказав Карлсон.

— Щось мені не віриться,— зауважив Малий.

— Давай закладемося,— запропонував Карлсон.— Закладаюсь на шоколадку, що

вони допоможуть. [306]

Малий вирішив, що, певне, мама саме це мала на думці, як казала, що суперечку завжди можна розв'язати словами.

— Ну ж бо, закладімось! — наполягав Карлсон.

— Гаразд,— погодився Малий.

Він витяг одну з двох шоколадок, що купив у крамниці, і поклав на верстат, аби

видно було, на що вони заклалися. Потім заходився готувати ліки за Карлсоновим рецептом. Він поклав у чашку кілька цукерків і кілька шматочків малинового мармеладу, додав трохи шоколаду і все потовк та перемішав. Тоді покришив мигдалеве печиво і теж досипав у чашку. Таких ліків Малий ще зроду не бачив, але вони були на вигляд дуже смачні, і він погодився б і сам трошки захворіти, щоб скуштувати їх.

Та Карлсон сидів на ліжку, роззявивши рота, мов пташеня, і Малий поспішився з ложкою до нього.

— Всип у мене велику дозу,— попросив Карлсон.

Малий так і зробив.

Потім вони посідали і мовчки почали чекати, поки в Карлсона спаде гарячка. [307] За півхвилини Карлсон заявив:

— Твоя правда. Ці ліки не помагають від гарячки. Дай тепер мені шоколадку.

— Тобі дати шоколадку? — здивувався Малий.— Адже я виграв заклад!

— Авжеж, виграв ти, отже, мені треба дати шоколадку, щоб я хоч нею втішився.

Немає на світі справедливості! А ти просто поганий хлопчисько, хочеш з'їсти шоколадку тільки тому, що в мене не спала гарячка!

Малий неохоче дав шоколадку Карлсонові. Той миттю надкусив її і сказав:

— Чого ти похнюпився? Ось коли я наступного разу виграю, шоколадку одержиш ти.

Він швидко жував, а як доїв шоколадку до останньої крихти, то ліг горілиць на подушки й тяжко зітхнув:

— Які нещасні хворі люди, і я теж нещасний! Не інакше, як доведеться спробувати подвійну дозу ліків, хоч я більше не вірю, що вони допоможуть.

— Та ні, я певен, що подвійна доза допоможе,— квапливо сказав Малий.— Давай закладемося!

Малому не гріх тепер було теж схитрувати. Він нітрохи не вірив, що гарячка в Карлсона спаде навіть від потрійної дози тих ліків, але йому дуже хотілося цього разу програти. В нього лишилася ще одна шоколадка, і він мав її дістати, коли виграє Карлсон.

— Ну що ж, давай закладемося,— погодився Карлсон.— Приготуй мені подвійну дозу! Коли треба збити гарячку, то нічим не слід нехтувати. Треба геть усе спробувати й подивитися, що з того вийде.

Малий приготував подвійну дозу ліків і всипав їх Карлсонові в роззявлений рот. Потім вони знов посідали й мовчки почали чекати.

За півхвилини Карлсон, сяючи з радості, зіскочив з канапи. [308]

— Спала! — вигукнув він.— Гарячка спала! Ти знову виграв. Дай сюди шоколадку!

Малий зітхнув і віддав Карлсонові свою останню плитку.

Карлсон незадоволенно поглянув на нього.

— Таким упертим, як ти, взагалі не слід закладатися. Сперечатися можуть тільки

такі, як я. Чи програв Карлсон, чи виграв, він завжди сяє, мов сонечко.

Якусь мить панувала мовчанка. Лише Карлсон дожовував шоколад. Нарешті він

сказав:

— Коли вже ти такий ласун і ненажера, то давай поділимо решту по-братньому. В

тебе є ще цукерки?

Малий понишпорив у кишені.

— Ось є три,— сказав він і вийняв два цукерки та одну мармеладку.

— Три надвоє не ділиться,— сказав Карлсон.— Це знає навіть маленька дитина.— І,

швидко схопивши з долоні Малого мармеладку, він проковтнув її.— Отепер можна ділити,— додав він. [309]

Карлсон жадібними очима поглянув на два цукерки: один із них був ледь-ледь більший.

— Тому, що я дуже і дуже скромний, то дозволяю тобі взяти першому. Але не забудь, що той, хто бере перший, повинен вибрати менший цукерок,— сказав він і суворо глянув на Малого.

Малий трошки подумав і знайшов, що сказати:

— Я хочу, щоб перший узяв ти.

— Ну добре, як ти такий упертий! — мовив Карлсон і, схопивши більший цукерок,

миттю засунув його до рота.

Малий подивився на менший цукерок, що лишивсь у нього на долоні.

— Стривай, ти ж сам казав, що той, хто бере перший, повинен вибрати меншого

цукерка.

— Ех ти, малий ласуне,— дорікнув Карлсон.— А коли б ти вибирав перший, то який

цукерок ти б узяв собі, га?

— Я справді взяв би собі менший,— твердо відповів Малий.

— То чого ти репетуєш? — спитав Карлсон.— Ти ж і так маєш менший.

Малий знову подумав, що, певне, це й є розв'язувати суперечку словами, як йому

казала мама.

Але він ніколи не вмів довго гніватися, до того ж був радий, що в Карлсона вже

минула гарячка. Карлсон теж згадав про це.

— Я напишу всім лікарям на світі,— мовив він,— і пораджу їм, чим лікувати

гарячку. "Спробуйте "Знахарський порошок Карлсона, що живе на даху",— напишу я.— Це найкращі в світі ліки проти гарячки!

Малий ще не з'їв свого цукерка. Він був такий гарний і смачний, що Малий хотів спершу на нього надивитися. Адже не встигнеш засунути цукерок до рота, як його вже й нема. [310]

Карлсон теж дивився на цукерок. Він довго не зводив з нього погляду, тоді нахилив

голову й сказав:

— Закладімося, що я зможу взяти в тебе цукерок так, що ти й не побачиш.

— Ні, не зможеш,— заперечив Малий.— Не зможеш, якщо я триматиму його на долоні і весь час дивитимусь на нього.

— Ну, закладімося! — знову сказав Карлсон.

— Ні,— відмовився Малий.— Я знаю, що виграю, і тоді ти знову забереш цукерок... Малий відчував, що такий спосіб закладатися неправдивий. Адже коли він

закладався з Боссе чи з Бетан, то винагороду діставав той, хто виграв.

— Я закладуся, але тільки в правдивий спосіб, щоб цукерок одержав той, хто

виграє,— сказав Малий.

— Як хочеш, малий ненажеро. Отже, ми закладаємося, що я зможу в тебе взяти

цукерок так, що ти не побачиш.

— Гаразд,— погодився Малий.

— Гокус-фокус-філіокус! — вигукнув Карлсон і схопив цукерок.— Гокус-фокус-

філіокус,— знову сказав він і засунув його в рот.

— Стривай! — закричав Малий.— Я ж бачив, як ти його брав!

— Бачив? — перепитав Карлсон і швидко проковтнув цукерок.— Тоді ти знову

виграв. Я ще ніколи не бачив хлопчика, якому б так щастило.

— Так... але цукерок...— почав Малий, зовсім збитий з пантелику.— Адже його мав

дістати той, хто виграє.

— Еге ж, щира правда,— погодився Карлсон.— Однак цукерок зник, і я ладен

закластися, що не зможу зробити так, аби він знову з'явився.

Малий промовчав, проте вирішив сказати мамі, як тільки побачить її, що

розв'язувати суперечку словами — дурне діло. [311]

Він засунув руки в кишені. І — подумати тільки! —. там був ще один цукерок! Він

його раніше не помітив. Великий, липкий, чудовий цукерок!

— Закладімося, що в мене є ще один цукерок! Закладімося, що я його зараз же з'їм!

— закричав Малий і квапливо засунув цукерок у рот.

Карлсон насупився і сів на ліжко.

— Ти обіцяв бути мені за матір,— сказав він.— А сам тільки те й робиш, що

напихаєшся ласощами. Я ще ніколи не бачив такого жадібного хлопчиська. Він замовк і ще дужче насупився.

— До того ж я не дістав п'ять ере за те, що мене кусає шарф,— додав він. — Не дістав, але ж у тебе не зав'язане горло! — мовив Малий.

— Хіба я винен, що в мене в хаті немає шарфа? Та якби він був, я б замотав ним шию, і він кусався б, і тоді я дістав би п'ять ере.

Він благально подивився на Малого, і на очах у нього виступили сльози.

— Я повинен терпіти через те, що в мене немає шарфа? Ти так думаєш, га?

Ні, Малий так не думав і тому віддав Карлсонові, що живе на даху, свого останнього

п'ятака.


Карлсон закладається (2) Carlson lays down (2)

— А твої картини з півнями? Вони теж вибухнули? — глузливо спитав він.

— Та ні, не вибухнули,— відповів Карлсон.— Он, дивись! — і він показав на пришпилений до стіни біля шафи аркуш картону. — and he pointed to a sheet of cardboard pinned to the wall near the closet. В одному куточку на ньому справді був намальований півень — маленький, червоний півник. There was indeed a rooster painted on it in one corner—a small, red rooster.

Решта картону була чиста. The rest of the cardboard was clean. [305]

— Картина називається "Дуже самітний півень",— пояснив Карлсон.

Малий глянув на того півника. Але ж Карлсон казав, що має тисячі картин з

найрізноманітнішими півнями! a variety of cocks! А виявилося, що то лиш один-однісінький жалюгідний півник! And it turned out that it was just one pitiful rooster!

— Цього "Дуже самітного півня" намалював найкращий у світі майстер малювати півнів,— сказав Карлсон, і голос його затремтів.— Ох, яка ця картина прегарна й смутна! "This 'Very Lonely Rooster' was painted by the best rooster painter in the world," said Carlson, and his voice trembled. Але ні, мені не можна тепер плакати, бо від сліз піднімається температура.

Карлсон відкинувся горілиць на подушку і схопився за голову. Carlson slumped back on the pillow and clutched his head.

— Ти мав бути мені за матір, тож будь,— простогнав він. "You were supposed to be my mother, so be," he groaned.

Малий добре не знав, з чого йому починати, тому нерішуче спитав: — Ти маєш якісь ліки?

— Маю, але не такі, як мені хочеться,— відповів Карлсон.— У тебе є п'ять ере? Малий витяг з кишені штанів п'ятака.

— Спершу дай їх мені,-сказав Карлсон.

Малий дав йому монету, і Карлсон затиснув її в кулаці. Вигляд у нього був хитрий і

вдоволений.

— Сказати тобі, які мені потрібні ліки? - Tell you what medicine I need?

— Скажи,— мовив Малий.

— "Знахарський порошок Карлсона, що живе на даху". — "Carlson's Healer's Powder That Lives on the Roof." Ти повинен узяти трохи You should take some

цукерків, трохи шоколаду, додати стільки ж печива, все це потовкти й добре змішати. candies, a little chocolate, add the same amount of cookies, pound all this and mix well. Як тільки ти приготуєш ці ліки, я відразу ковтну першу дозу. Вони дуже помагають від гарячки,— сказав Карлсон. They help a lot with fever, said Carlson.

— Щось мені не віриться,— зауважив Малий. "I don't believe something," said Maly.

— Давай закладемося,— запропонував Карлсон.— Закладаюсь на шоколадку, що "Let's bet," suggested Carlson. "I'll bet on a chocolate bar."

вони допоможуть. they will help [306]

Малий вирішив, що, певне, мама саме це мала на думці, як казала, що суперечку завжди можна розв'язати словами. The little one decided that, probably, this is exactly what mother had in mind, as she said that a dispute can always be resolved with words.

— Ну ж бо, закладімось! - Well, let's bet! — наполягав Карлсон.

— Гаразд,— погодився Малий.

Він витяг одну з двох шоколадок, що купив у крамниці, і поклав на верстат, аби He took out one of the two chocolates he bought at the store and put it on the machine to

видно було, на що вони заклалися. it was clear what they bet on. Потім заходився готувати ліки за Карлсоновим рецептом. Він поклав у чашку кілька цукерків і кілька шматочків малинового мармеладу, додав трохи шоколаду і все потовк та перемішав. He put a few candies and a few pieces of raspberry marmalade in a cup, added some chocolate and poured and stirred it all. Тоді покришив мигдалеве печиво і теж досипав у чашку. Then he crumbled the almond cookie and poured it into the cup as well. Таких ліків Малий ще зроду не бачив, але вони були на вигляд дуже смачні, і він погодився б і сам трошки захворіти, щоб скуштувати їх. Little had never seen such medicines in his life, but they looked very tasty, and he would agree to get a little sick himself to taste them.

Та Карлсон сидів на ліжку, роззявивши рота, мов пташеня, і Малий поспішився з ложкою до нього.

— Всип у мене велику дозу,— попросив Карлсон. "I've got a big dose," Carlson asked.

Малий так і зробив.

Потім вони посідали і мовчки почали чекати, поки в Карлсона спаде гарячка. Then they sat down and began to wait in silence for Carlson's fever to subside. [307] За півхвилини Карлсон заявив:

— Твоя правда. - Your truth. Ці ліки не помагають від гарячки. Дай тепер мені шоколадку.

— Тобі дати шоколадку? - Shall I give you chocolate? — здивувався Малий.— Адже я виграв заклад!

— Авжеж, виграв ти, отже, мені треба дати шоколадку, щоб я хоч нею втішився. - Of course, you won, so you have to give me a chocolate bar so that I can at least console myself with it.

Немає на світі справедливості! There is no justice in the world! А ти просто поганий хлопчисько, хочеш з'їсти шоколадку тільки тому, що в мене не спала гарячка! And you're just a bad boy, you want to eat chocolate just because I didn't have a fever!

Малий неохоче дав шоколадку Карлсонові. Той миттю надкусив її і сказав:

— Чого ти похнюпився? - What are you hunched over? Ось коли я наступного разу виграю, шоколадку одержиш ти. That's when I win the next time, you will get a chocolate bar.

Він швидко жував, а як доїв шоколадку до останньої крихти, то ліг горілиць на подушки й тяжко зітхнув: He chewed quickly, and when he finished the last crumb of chocolate, he lay face down on the pillows and sighed heavily:

— Які нещасні хворі люди, і я теж нещасний! - How unhappy sick people are, and I am also unhappy! Не інакше, як доведеться спробувати подвійну дозу ліків, хоч я більше не вірю, що вони допоможуть. It is no different than having to try a double dose of medicine, although I no longer believe that it will help.

— Та ні, я певен, що подвійна доза допоможе,— квапливо сказав Малий.— Давай закладемося! "No, I'm sure that a double dose will help," said Little Hastily. "Let's bet!"

Малому не гріх тепер було теж схитрувати. It was not a sin for the little one to cheat now either. Він нітрохи не вірив, що гарячка в Карлсона спаде навіть від потрійної дози тих ліків, але йому дуже хотілося цього разу програти. He didn't believe at all that Carlson's fever would go down even with a triple dose of that medicine, but he really wanted to lose this time. В нього лишилася ще одна шоколадка, і він мав її дістати, коли виграє Карлсон. He had one more chocolate left, and he was supposed to get it when Carlson won.

— Ну що ж, давай закладемося,— погодився Карлсон.— Приготуй мені подвійну дозу! Коли треба збити гарячку, то нічим не слід нехтувати. When it is necessary to beat a fever, then nothing should be neglected. Треба геть усе спробувати й подивитися, що з того вийде. You have to try everything and see what comes out of it.

Малий приготував подвійну дозу ліків і всипав їх Карлсонові в роззявлений рот. The kid prepared a double dose of medicine and poured it into Carlson's gaping mouth. Потім вони знов посідали й мовчки почали чекати.

За півхвилини Карлсон, сяючи з радості, зіскочив з канапи. In half a minute, Carlson, beaming with joy, jumped off the couch. [308]

— Спала! — вигукнув він.— Гарячка спала! Ти знову виграв. Дай сюди шоколадку! Give me a chocolate!

Малий зітхнув і віддав Карлсонові свою останню плитку. The kid sighed and gave Carlson his last tile.

Карлсон незадоволенно поглянув на нього. Carlson gave him a displeased look.

— Таким упертим, як ти, взагалі не слід закладатися. "Stubborn people like you shouldn't bet at all." Сперечатися можуть тільки They can only argue

такі, як я. Чи програв Карлсон, чи виграв, він завжди сяє, мов сонечко. people like me Whether Carlson lost or won, he always shines like the sun.

Якусь мить панувала мовчанка. Лише Карлсон дожовував шоколад. Only Carlson finished the chocolate. Нарешті він

сказав:

— Коли вже ти такий ласун і ненажера, то давай поділимо решту по-братньому. - If you are such a sweet tooth and a glutton, then let's divide the rest in a brotherly way. В

тебе є ще цукерки? do you have any more candy?

Малий понишпорив у кишені. The boy rummaged in his pocket.

— Ось є три,— сказав він і вийняв два цукерки та одну мармеладку.

— Три надвоє не ділиться,— сказав Карлсон.— Це знає навіть маленька дитина.— І, "Three cannot be divided by two," said Carlson. "Even a small child knows that." And,

швидко схопивши з долоні Малого мармеладку, він проковтнув її.— Отепер можна ділити,— додав він. quickly grabbing Little Marmalade from his palm, he swallowed it. "Now you can share," he added. [309]

Карлсон жадібними очима поглянув на два цукерки: один із них був ледь-ледь більший. Carlson looked with greedy eyes at the two candies: one of them was barely bigger.

— Тому, що я дуже і дуже скромний, то дозволяю тобі взяти першому. "Because I'm very, very modest, I'll let you take the first one." Але не забудь, що той, хто бере перший, повинен вибрати менший цукерок,— сказав він і суворо глянув на Малого.

Малий трошки подумав і знайшов, що сказати:

— Я хочу, щоб перший узяв ти. - I want you to take the first one.

— Ну добре, як ти такий упертий! - Well, how are you so stubborn! — мовив Карлсон і, схопивши більший цукерок,

миттю засунув його до рота.

Малий подивився на менший цукерок, що лишивсь у нього на долоні. The little boy looked at the smaller piece of candy that remained in his palm.

— Стривай, ти ж сам казав, що той, хто бере перший, повинен вибрати меншого - Wait, you yourself said that the one who takes the first should choose the smaller one

цукерка.

— Ех ти, малий ласуне,— дорікнув Карлсон.— А коли б ти вибирав перший, то який

цукерок ти б узяв собі, га? you would take some candy for yourself, huh?

— Я справді взяв би собі менший,— твердо відповів Малий.

— То чого ти репетуєш? - So what are you rehearsing? — спитав Карлсон.— Ти ж і так маєш менший. - asked Carlson. - You have a smaller one anyway.

Малий знову подумав, що, певне, це й є розв'язувати суперечку словами, як йому The little one thought again that it must be solving the dispute with words, like him

казала мама.

Але він ніколи не вмів довго гніватися, до того ж був радий, що в Карлсона вже

минула гарячка. fever passed Карлсон теж згадав про це. Carlson also mentioned this.

— Я напишу всім лікарям на світі,— мовив він,— і пораджу їм, чим лікувати

гарячку. "Спробуйте "Знахарський порошок Карлсона, що живе на даху",— напишу я.— Це найкращі в світі ліки проти гарячки!

Малий ще не з'їв свого цукерка. The little one hasn't eaten his candy yet. Він був такий гарний і смачний, що Малий хотів спершу на нього надивитися. It was so beautiful and tasty that Little wanted to look at it first. Адже не встигнеш засунути цукерок до рота, як його вже й нема. After all, you won't have time to put the candy in your mouth, as it is already gone. [310]

Карлсон теж дивився на цукерок. Він довго не зводив з нього погляду, тоді нахилив He kept his eyes on it for a long time, then leaned down

голову й сказав:

— Закладімося, що я зможу взяти в тебе цукерок так, що ти й не побачиш. - Let's bet that I can take candy from you without you even seeing it.

— Ні, не зможеш,— заперечив Малий.— Не зможеш, якщо я триматиму його на долоні і весь час дивитимусь на нього.

— Ну, закладімося! — знову сказав Карлсон.

— Ні,— відмовився Малий.— Я знаю, що виграю, і тоді ти знову забереш цукерок... Малий відчував, що такий спосіб закладатися неправдивий. - No, - Malyi refused. - I know that I will win, and then you will take the candy again... Malyi felt that this way of betting was not true. Адже коли він

закладався з Боссе чи з Бетан, то винагороду діставав той, хто виграв. bet with Bosse or Betan, the prize went to whoever won.

— Я закладуся, але тільки в правдивий спосіб, щоб цукерок одержав той, хто - I'll bet, but only in a truthful way, so that the candy will be received by the one who

виграє,— сказав Малий.

— Як хочеш, малий ненажеро. - As you wish, little glutton. Отже, ми закладаємося, що я зможу в тебе взяти

цукерок так, що ти не побачиш.

— Гаразд,— погодився Малий.

— Гокус-фокус-філіокус! — вигукнув Карлсон і схопив цукерок.— Гокус-фокус-

філіокус,— знову сказав він і засунув його в рот.

— Стривай! — закричав Малий.— Я ж бачив, як ти його брав!

— Бачив? — перепитав Карлсон і швидко проковтнув цукерок.— Тоді ти знову

виграв. Я ще ніколи не бачив хлопчика, якому б так щастило. I have never seen a boy so lucky.

— Так... але цукерок...— почав Малий, зовсім збитий з пантелику.— Адже його мав "Yes... but candy..." began Malyi, completely bewildered. "After all, he had it."

дістати той, хто виграє. get the one who wins.

— Еге ж, щира правда,— погодився Карлсон.— Однак цукерок зник, і я ладен

закластися, що не зможу зробити так, аби він знову з'явився. bet I can't make him appear again.

Малий промовчав, проте вирішив сказати мамі, як тільки побачить її, що

розв'язувати суперечку словами — дурне діло. solving a dispute with words is a stupid thing to do. [311]

Він засунув руки в кишені. І — подумати тільки! —. там був ще один цукерок! Він

його раніше не помітив. Великий, липкий, чудовий цукерок!

— Закладімося, що в мене є ще один цукерок! Закладімося, що я його зараз же з'їм! Bet I'll eat it right now!

— закричав Малий і квапливо засунув цукерок у рот.

Карлсон насупився і сів на ліжко.

— Ти обіцяв бути мені за матір,— сказав він.— А сам тільки те й робиш, що "You promised to be my mother," he said

напихаєшся ласощами. you stuff yourself with treats. Я ще ніколи не бачив такого жадібного хлопчиська. I have never seen such a greedy boy. Він замовк і ще дужче насупився. He fell silent and frowned even more.

— До того ж я не дістав п'ять ере за те, що мене кусає шарф,— додав він. "Besides, I didn't get five ere for being bitten by a scarf," he added. — Не дістав, але ж у тебе не зав'язане горло! - I didn't get it, but your throat is not tied! — мовив Малий.

— Хіба я винен, що в мене в хаті немає шарфа? - Is it my fault that I don't have a scarf at home? Та якби він був, я б замотав ним шию, і він кусався б, і тоді я дістав би п'ять ере. But if he was, I would wrap his neck around him, and he would bite, and then I would get five ere.

Він благально подивився на Малого, і на очах у нього виступили сльози. He looked pleadingly at Maly, and tears welled up in his eyes.

— Я повинен терпіти через те, що в мене немає шарфа? "I have to suffer because I don't have a scarf?" Ти так думаєш, га?

Ні, Малий так не думав і тому віддав Карлсонові, що живе на даху, свого останнього

п'ятака.