×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

DW Українською (Politics), Загрози на українському кордоні: Київ недооцінює небезпеку?

Загрози на українському кордоні: Київ недооцінює небезпеку?

З одного боку - мігранти на білорусько-польському кордоні.

З іншого - скупчення російських військ.

Загрози на кордонах України вкотре розбурхали дискусію, чи здатний Київ протистояти зовнішнім небезпекам

і чи не надто пізно та хаотично реагує на них?

Створення міграційної кризи на кордоні Білорусі та Польщі має на меті відвернути увагу від дій Росії на кордоні з Україною

вважає держсекретар США Ентоні Блінкен.

Таку думку поділяють також багато інших закордонних партнерів України.

Я думаю, що Блінкен не дарма це сказав, він аналізує поточну ситуацію і дивиться на крок-два вперед.

По-перше, як ми бачимо, ця штучно створена криза вийшла в топ європейського порядку денного, глобального порядку денного,

і тим самим відволікається увага від інших конфліктних зон, у тому числі від конфлікту на Донбасі.

Мовляв, поки Україна фокусуватиметься на потенційних загрозах, пов'язаних зі імовірними спробами мігрантів

перетнути кордон України з боку Білорусі, це може створити влучний момент для вторгнення Росії зі сходу.

Виключати вторгнення не варто, оскільки ціна України для Путіна надзвичайно велика.

Поки що нічого критичного немає. Завтра Росія точно не розпочне широкомасштабне вторгнення,

але в неї є така можливість впродовж кількох місяців.

Сумніви українців, наскільки тверезо влада оцінює загрози на кордонах, виникли

після суперечливої реакції Києва на повідомлення про скупчення російських військ на сході.

Спершу Україна спростовувала інформацію про це, у той час як іноземні ЗМІ мало не щодня повідомляли про загрозу.

Згодом Зеленський таки визнав присутність російських військових, але заявив:

Скажемо відверто, на восьмому році війни така поведінка нашого сусіда нас не дивує і не лякає.

Склалося враження, що Київ недооцінює загрозу на східних кордонах України.

Експерти припускають, що це могло були тактичним маневром.

Якщо відсутні пресконференції чи презентації, це не означає, що цього немає.

Я розумію, що і президент, і головнокомандувач, і начальник Генштабу

мають розповідати принаймні частину того, що можна розказати суспільству.

Безумовно, що ведеться інформаційна робота з партнерами.

Безумовно, що наші військові, політичне керівництво отримують закриту інформацію

від наших західних партнерів, передусім США, я би це оцінив таким чином.

Разом з тим дії Києва, на жаль, далекі від тактики на випередження чи запобігання кризам.

Їх радше можна охарактеризувати як тактика "гасіння пожеж" - і це не найкращий варіант для України, вважають експерти.

Однозначно, чого немає - це заходів, які потребують стратегічного підходу.

Тобто не можна вирішити ситуацію такими антикризовими заходами.

Сьогодні виникла криза в україно-білоруських відносинах - значить, ми скликаємо РНБО

і моментально вживаємо якісь заходи, які нейтралізують.

Приміром, усе ще залишається невирішеним питання залежності України від енергопостачання з Росії і Білорусі.

У кризових ситуаціях це вразливе місце Києва і може використовуватися Кремлем для шантажу.

Ще один приклад "гасіння пожеж" - наміри "реанімувати" проєкт "Стіна",

започаткованого у 2014 році тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком на кордоні України і РФ.

За сім років проєкт так і не завершили, і наразі звели заледве половину від запланованого.

Проєкт неодноразово критикували за неефективність, його виконавців звинувачували у корупції та розкраданні коштів.

Тож, хоча опитані DW експерти й підтримують ідею облаштування українсько-білоруського кордону, однак побоюються повторення невдачі "Стіни".

Увага Європи нині прикута до білорусько-польського кордону.

Однак стверджувати, що про Україну забули не можна. По-перше, Київ отримав беззаперечну підтримку від західних партнерів.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Росію від агресивних дій щодо України.

Міністри закордонних справ Франції та Німеччини підписали спільну заяву,

яка містить попередження про "серйозні наслідки" для РФ у разі подальших спроб підірвати територіальну цілісність України.

А Великобританія заявила про готовність перекинути в Україну 600 спецпризначенців у разі посилення загрози вторгнення з боку Росії.

Експерти стверджують, що такої підтримки Україна не мала навіть у 2014 році.

Можу запевнити, що концентрація російських військ на кордоні з Україною викликає велике занепокоєння в Брюсселі.

Очевидно, криза на польському кордоні також спричиняє напругу, оскільки Польща і Литва - члени ЄС і НАТО.

Тому це має також бути вирішено.

Однак у Брюсселі розуміють, що військова загроза Україні має вплив не лише на Україну - вона впливає на безпеку Європи.

Експерти радять Києву переглянути свій захист кордонів: не лише реагувати на вже існуючі кризи,

а діяти на випередження і бути готовим до різних безпекових викликів.


Загрози на українському кордоні: Київ недооцінює небезпеку?

З одного боку - мігранти на білорусько-польському кордоні.

З іншого - скупчення російських військ. On the other hand - a concentration of Russian troops.

Загрози на кордонах України вкотре розбурхали дискусію, чи здатний Київ протистояти зовнішнім небезпекам Threats on the borders of Ukraine once again stirred up the debate about whether Kyiv is capable of resisting external threats

і чи не надто пізно та хаотично реагує на них?

Створення міграційної кризи на кордоні Білорусі та Польщі має на меті відвернути увагу від дій Росії на кордоні з Україною

вважає держсекретар США Ентоні Блінкен.

Таку думку поділяють також багато інших закордонних партнерів України.

Я думаю, що Блінкен не дарма це сказав, він аналізує поточну ситуацію і дивиться на крок-два вперед.

По-перше, як ми бачимо, ця штучно створена криза вийшла в топ європейського порядку денного, глобального порядку денного, First, as we can see, this artificially created crisis has reached the top of the European agenda, the global agenda,

і тим самим відволікається увага від інших конфліктних зон, у тому числі від конфлікту на Донбасі. and thus attention is diverted from other conflict zones, including the conflict in Donbas.

Мовляв, поки Україна фокусуватиметься на потенційних загрозах, пов'язаних зі імовірними спробами мігрантів He said that while Ukraine will focus on potential threats related to the alleged attempts of migrants

перетнути кордон України з боку Білорусі, це може створити влучний момент для вторгнення Росії зі сходу.

Виключати вторгнення не варто, оскільки ціна України для Путіна надзвичайно велика.

Поки що нічого критичного немає. Завтра Росія точно не розпочне широкомасштабне вторгнення,

але в неї є така можливість впродовж кількох місяців.

Сумніви українців, наскільки тверезо влада оцінює загрози на кордонах, виникли Ukrainians have doubts about how soberly the authorities assess threats at the borders

після суперечливої реакції Києва на повідомлення про скупчення російських військ на сході.

Спершу Україна спростовувала інформацію про це, у той час як іноземні ЗМІ мало не щодня повідомляли про загрозу.

Згодом Зеленський таки визнав присутність російських військових, але заявив:

Скажемо відверто, на восьмому році війни така поведінка нашого сусіда нас не дивує і не лякає.

Склалося враження, що Київ недооцінює загрозу на східних кордонах України.

Експерти припускають, що це могло були тактичним маневром. Experts suggest that it could have been a tactical maneuver.

Якщо відсутні пресконференції чи презентації, це не означає, що цього немає.

Я розумію, що і президент, і головнокомандувач, і начальник Генштабу I understand that the president, the commander-in-chief, and the chief of the General Staff

мають розповідати принаймні частину того, що можна розказати суспільству. should tell at least part of what can be told to society.

Безумовно, що ведеться інформаційна робота з партнерами.

Безумовно, що наші військові, політичне керівництво отримують закриту інформацію

від наших західних партнерів, передусім США, я би це оцінив таким чином.

Разом з тим дії Києва, на жаль, далекі від тактики на випередження чи запобігання кризам.

Їх радше можна охарактеризувати як тактика "гасіння пожеж" - і це не найкращий варіант для України, вважають експерти. They can rather be characterized as "firefighting" tactics - and this is not the best option for Ukraine, experts believe.

Однозначно, чого немає - це заходів, які потребують стратегічного підходу.

Тобто не можна вирішити ситуацію такими антикризовими заходами.

Сьогодні виникла криза в україно-білоруських відносинах - значить, ми скликаємо РНБО

і моментально вживаємо якісь заходи, які нейтралізують.

Приміром, усе ще залишається невирішеним питання залежності України від енергопостачання з Росії і Білорусі.

У кризових ситуаціях це вразливе місце Києва і може використовуватися Кремлем для шантажу.

Ще один приклад "гасіння пожеж" - наміри "реанімувати" проєкт "Стіна",

започаткованого у 2014 році тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком на кордоні України і РФ. initiated in 2014 by the then Prime Minister Arseniy Yatsenyuk on the border of Ukraine and the Russian Federation.

За сім років проєкт так і не завершили, і наразі звели заледве половину від запланованого. In seven years, the project was never completed, and so far only half of the planned amount has been built.

Проєкт неодноразово критикували за неефективність, його виконавців звинувачували у корупції та розкраданні коштів.

Тож, хоча опитані DW експерти й підтримують ідею облаштування українсько-білоруського кордону, однак побоюються повторення невдачі "Стіни". Therefore, although the experts interviewed by DW support the idea of arranging the Ukrainian-Belarusian border, they fear a repeat of the "Wall" failure.

Увага Європи нині прикута до білорусько-польського кордону.

Однак стверджувати, що про Україну забули не можна. По-перше, Київ отримав беззаперечну підтримку від західних партнерів. However, it is impossible to claim that Ukraine has been forgotten. First, Kyiv received unquestionable support from its Western partners.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Росію від агресивних дій щодо України.

Міністри закордонних справ Франції та Німеччини підписали спільну заяву,

яка містить попередження про "серйозні наслідки" для РФ у разі подальших спроб підірвати територіальну цілісність України.

А Великобританія заявила про готовність перекинути в Україну 600 спецпризначенців у разі посилення загрози вторгнення з боку Росії. And Great Britain announced its readiness to transfer 600 special forces to Ukraine in the event of an increased threat of invasion by Russia.

Експерти стверджують, що такої підтримки Україна не мала навіть у 2014 році. Experts claim that Ukraine did not have such support even in 2014.

Можу запевнити, що концентрація російських військ на кордоні з Україною викликає велике занепокоєння в Брюсселі.

Очевидно, криза на польському кордоні також спричиняє напругу, оскільки Польща і Литва - члени ЄС і НАТО. Obviously, the crisis on the Polish border also causes tension, since Poland and Lithuania are members of the EU and NATO.

Тому це має також бути вирішено.

Однак у Брюсселі розуміють, що військова загроза Україні має вплив не лише на Україну - вона впливає на безпеку Європи.

Експерти радять Києву переглянути свій захист кордонів: не лише реагувати на вже існуючі кризи,

а діяти на випередження і бути готовим до різних безпекових викликів.