×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

DW Українською (Politics), Прикордонні жителі Сходу України не бачать загрози з Росії?

Прикордонні жителі Сходу України не бачать загрози з Росії?

Один лише паркан відділяє українське Мілове, де я зараз знаходжуся, від російського Черткового.

Та ще й проходить вулицею Дружби народів. Паркан цей з'явився лише кілька років тому

і, як не парадоксально, був побудований росіянами. До цього протягом багатьох років

навіть після анексії Криму місцеві мешканці переходили з України в Росію

і з Росії в Україну в обхід пропускних пунктів, часто навіть не пред'являючи документи.

У небезпеку військового вторгнення в цьому регіоні місцеві мешканці кажуть,

що готові будуть повірити лише тоді, коли побачать танки біля своїх будинків.

Ця брудна дорога колись була міжнародним переходом між Україною і Росією.

А для Галини та інших місцевих, в яких рідні та друзі по обидва боки кордону - порятунком.

Я гляну, який дріт…

Ой, ясно… І колючий і такий…

Це смуга така прорита, щоб не переходили. Будуть ловити.

Декілька знаків, якась огорожа і натягнутий колючий дріт - можливо,

це і не виглядає як добре захищений кордон між двома конфліктуючими країнами,

але це, безумовно, великі зміни для місцевих жителів, які ще кілька років тому

могли проїхати тут, навіть не пред'являючи паспорти.

Тут є мужик - живе у Діброві. Його мати тут унизу в селі живе.

Оце до неї тут 6 кілометрів, а він об'їжджає кругом через митницю.

Коли кілька років тому огорожу тільки збудували, розповідає Галина,

родичі приходили та вставали по обидва боки, щоб поговорити через колючий дріт.

Саме через цю близькість і особисті зв'язки багато хто тут не готовий повірити,

що збройний конфлікт з Росією взагалі можливий.

Просто ми чуємо по телевізору, що там робиться. Якось страшно десь, але тут у нас,

здається, нас воно не зачепить з нашими цими земляками.

Можливо, це і так, але танки та війська Росії все ще на тому ж місці - за 200 кілометрів

від цього прикордонного села. І джерела в оборонному відомстві США

попереджають, що вторгнення може стати реальністю уже протягом кількох місяців.

Вірогідність російського вторгнення ми чекаємо з 2014 року.

Росія брязкає своїми м'язами постійно. За рахунок цього вони намагаються

вирішити свої питання на політичній арені.

Поки що командувач українськими силами на Сході країни не вважає війну неминучою.

Але якщо збройний конфлікт таки розпочнеться, він переконаний,

що війська США чи НАТО не стануть на захист України.

Ми сподіваємося тільки на себе. Було б дуже непогано, якби нам допомогли хоча б зброєю.

Тому якщо створити потужний повітряний щит, то про агресію

тоді можна буде так, із сумнівом казати.

У прикордонному містечку Мілове російські та українські прикордонники

знаходяться на відстані ледь не одного метра один від одного.

Кордон тут проходить центральною вулицею, яка досі називається "вулицею дружби"

- навіть після всього, що сталося між двома країнами. Але навіть тут,

де багато місцевих дивляться на Росію зі своїх вікон, найбільше переймаються

пандемією коронавірусу та економічними проблемами, а не російськими танками.

У нас немає небезпеки. Як може бути небезпека, якщо ми от - ми поруч.

Якщо будуть стояти танки, тоді, звісно, буде небезпека і ми будемо хвилюватися.

Танків ми, слава Богу, не бачимо і, дай Бог, не побачимо.

Небезпеки, загрози немає ніякої. Нормально.

Танки не біля цих же кордонів. Вони ж на кордоні вище Києва. Там.

Ми цього не бачимо, не чуємо. По телефону запитуємо. Нічого такого.

Ніякої напруги проти нас. Ані техніки, ані думок.

Я по телевізору тільки і чую, що танки. А так їх же не видно й не чути.

Ні, ні, немає в нас непорозумінь.

Поки Вашингтон і Москва обговорюють шляхи вирішення цієї прикордонної напруги,

люди на Сході України, схоже, не хочуть вірити, що загроза війни є реальною,

поки вони не побачать докази на власні очі.

Загроза вторгнення в Україну з боку Росії залишається головною темою переговорів

між США та Росією й після відеоконференції Джо Байдена і Володимира Путіна.

На думку німецького експерта Штефана Майстера, для Росії ані у військовому,

ані в стратегічному плані немає сенсу вторгатися в Україну. У цьому випадку

ціна для Кремля може виявитися надто високою, тому що з 2014 року багато що змінилося.

Метою було чинити тиск на Зеленського, в тому числі і через його політику щодо Медведчука

та деяких інших олігархів. Крім того, чинити тиск на американців

через тему розширення НАТО і змусити їх розмовляти з Путіним.

Думаю, що насамперед Москва вважає, що і європейці, і американці мають зрозуміти,

що діє Кремль на повному серйозі, хоче обговорити деякі питання,

і для цього готовий загострити ситуацію. І цієї мети Путін досяг.

З одного боку, Москві вдалося переконати Байдена, що важливо розмовляти з Путіним.

І американці зрештою поступилися. Найважливіше - продовжувати діалог.

Крім цього можна сказати, що сторони мають різні позиції, і обидві сторони

дали чітко зрозуміти, що позиції змінювати не стануть.

Конфлікт навколо України нікуди не подінеться й у майбутньому.

Експерт вважає, що відеоконференція між Байденом і Путіним стане

новою відправною точкою для подальших переговорів з Москвою щодо цілої низки питань:

від роззброєння до ситуації на Близькому Сході та в Білорусі.

І хоча Байден хотів, ставши президентом, більше сконцентруватися

на тихоокеанському регіоні та Китаї, а взаємини з Росією делегувати європейцям,

наразі йому це, швидше за все, не вдасться.


Прикордонні жителі Сходу України не бачать загрози з Росії? Border residents of eastern Ukraine do not see a threat from Russia?

Один лише паркан відділяє українське Мілове, де я зараз знаходжуся, від російського Черткового. Only one fence separates the Ukrainian Milove, where I am now, from the Russian Chertkovo.

Та ще й проходить вулицею Дружби народів. Паркан цей з'явився лише кілька років тому It also passes through Druzhba narodov Street. This fence appeared only a few years ago

і, як не парадоксально, був побудований росіянами. До цього протягом багатьох років and, paradoxically, it was built by the Russians. Before that for many years

навіть після анексії Криму місцеві мешканці переходили з України в Росію

і з Росії в Україну в обхід пропускних пунктів, часто навіть не пред'являючи документи.

У небезпеку військового вторгнення в цьому регіоні місцеві мешканці кажуть, In danger of a military invasion in this region, local residents say

що готові будуть повірити лише тоді, коли побачать танки біля своїх будинків.

Ця брудна дорога колись була міжнародним переходом між Україною і Росією. This dirt road was once an international crossing between Ukraine and Russia.

А для Галини та інших місцевих, в яких рідні та друзі по обидва боки кордону - порятунком. And for Halyna and other locals, who have relatives and friends on both sides of the border - a salvation.

Я гляну, який дріт… I'll see what wire...

Ой, ясно… І колючий і такий… Oh, it's clear... And prickly and such...

Це смуга така прорита, щоб не переходили. Будуть ловити. This lane is so dug that they cannot be crossed. They will catch.

Декілька знаків, якась огорожа і натягнутий колючий дріт - можливо,

це і не виглядає як добре захищений кордон між двома конфліктуючими країнами,

але це, безумовно, великі зміни для місцевих жителів, які ще кілька років тому

могли проїхати тут, навіть не пред'являючи паспорти.

Тут є мужик - живе у Діброві. Його мати тут унизу в селі живе. There is a man here - he lives in Dibrov. His mother lives down here in the village.

Оце до неї тут 6 кілометрів, а він об'їжджає кругом через митницю.

Коли кілька років тому огорожу тільки збудували, розповідає Галина,

родичі приходили та вставали по обидва боки, щоб поговорити через колючий дріт.

Саме через цю близькість і особисті зв'язки багато хто тут не готовий повірити,

що збройний конфлікт з Росією взагалі можливий. that an armed conflict with Russia is possible at all.

Просто ми чуємо по телевізору, що там робиться. Якось страшно десь, але тут у нас, We just hear what is happening there on TV. Somehow it's scary somewhere, but here we have,

здається, нас воно не зачепить з нашими цими земляками.

Можливо, це і так, але танки та війська Росії все ще на тому ж місці - за 200 кілометрів Perhaps this is so, but Russian tanks and troops are still in the same place - 200 kilometers away

від цього прикордонного села. І джерела в оборонному відомстві США

попереджають, що вторгнення може стати реальністю уже протягом кількох місяців. warn that an invasion could become a reality within months.

Вірогідність російського вторгнення ми чекаємо з 2014 року.

Росія брязкає своїми м'язами постійно. За рахунок цього вони намагаються

вирішити свої питання на політичній арені. resolve their issues in the political arena.

Поки що командувач українськими силами на Сході країни не вважає війну неминучою.

Але якщо збройний конфлікт таки розпочнеться, він переконаний, But if the armed conflict does start, he is convinced

що війська США чи НАТО не стануть на захист України.

Ми сподіваємося тільки на себе. Було б дуже непогано, якби нам допомогли хоча б зброєю. We only hope for ourselves. It would be very good if they helped us at least with weapons.

Тому якщо створити потужний повітряний щит, то про агресію Therefore, if you create a powerful air shield, then it is about aggression

тоді можна буде так, із сумнівом казати.

У прикордонному містечку Мілове російські та українські прикордонники Russian and Ukrainian border guards in the border town of Milove

знаходяться на відстані ледь не одного метра один від одного.

Кордон тут проходить центральною вулицею, яка досі називається "вулицею дружби"

- навіть після всього, що сталося між двома країнами. Але навіть тут, - even after everything that happened between the two countries. But even here

де багато місцевих дивляться на Росію зі своїх вікон, найбільше переймаються

пандемією коронавірусу та економічними проблемами, а не російськими танками.

У нас немає небезпеки. Як може бути небезпека, якщо ми от - ми поруч. We are not in danger. How can there be danger if we are close to each other.

Якщо будуть стояти танки, тоді, звісно, буде небезпека і ми будемо хвилюватися.

Танків ми, слава Богу, не бачимо і, дай Бог, не побачимо. Thank God, we do not see tanks and, God forbid, we will not see them.

Небезпеки, загрози немає ніякої. Нормально.

Танки не біля цих же кордонів. Вони ж на кордоні вище Києва. Там. The tanks are not near the same borders. They are on the border above Kyiv. There.

Ми цього не бачимо, не чуємо. По телефону запитуємо. Нічого такого. We don't see it, we don't hear it. We ask by phone. Nothing.

Ніякої напруги проти нас. Ані техніки, ані думок. No tension against us. Neither techniques nor thoughts.

Я по телевізору тільки і чую, що танки. А так їх же не видно й не чути. All I hear on TV is tanks. But they cannot be seen or heard.

Ні, ні, немає в нас непорозумінь. No, no, we have no misunderstandings.

Поки Вашингтон і Москва обговорюють шляхи вирішення цієї прикордонної напруги,

люди на Сході України, схоже, не хочуть вірити, що загроза війни є реальною,

поки вони не побачать докази на власні очі. until they see the evidence with their own eyes.

Загроза вторгнення в Україну з боку Росії залишається головною темою переговорів The threat of an invasion of Ukraine by Russia remains the main topic of negotiations

між США та Росією й після відеоконференції Джо Байдена і Володимира Путіна. between the USA and Russia and after the video conference of Joe Biden and Vladimir Putin.

На думку німецького експерта Штефана Майстера, для Росії ані у військовому, According to the German expert Stefan Meister, for Russia neither in the military,

ані в стратегічному плані немає сенсу вторгатися в Україну. У цьому випадку nor does it make strategic sense to invade Ukraine. In this case

ціна для Кремля може виявитися надто високою, тому що з 2014 року багато що змінилося.

Метою було чинити тиск на Зеленського, в тому числі і через його політику щодо Медведчука The goal was to put pressure on Zelenskyi, including through his policy regarding Medvedchuk

та деяких інших олігархів. Крім того, чинити тиск на американців and some other oligarchs. In addition, put pressure on the Americans

через тему розширення НАТО і змусити їх розмовляти з Путіним. through the subject of NATO expansion and to force them to talk to Putin.

Думаю, що насамперед Москва вважає, що і європейці, і американці мають зрозуміти,

що діє Кремль на повному серйозі, хоче обговорити деякі питання, that the Kremlin is acting in all seriousness, wants to discuss some issues,

і для цього готовий загострити ситуацію. І цієї мети Путін досяг. and for this he is ready to escalate the situation. And Putin achieved this goal.

З одного боку, Москві вдалося переконати Байдена, що важливо розмовляти з Путіним. On the one hand, Moscow managed to convince Biden that it is important to talk to Putin.

І американці зрештою поступилися. Найважливіше - продовжувати діалог. And the Americans finally gave in. The most important thing is to continue the dialogue.

Крім цього можна сказати, що сторони мають різні позиції, і обидві сторони

дали чітко зрозуміти, що позиції змінювати не стануть. made it clear that the positions would not change.

Конфлікт навколо України нікуди не подінеться й у майбутньому. The conflict over Ukraine will not go anywhere in the future.

Експерт вважає, що відеоконференція між Байденом і Путіним стане

новою відправною точкою для подальших переговорів з Москвою щодо цілої низки питань:

від роззброєння до ситуації на Близькому Сході та в Білорусі. from disarmament to the situation in the Middle East and Belarus.

І хоча Байден хотів, ставши президентом, більше сконцентруватися And although Biden wanted to concentrate more when he became president

на тихоокеанському регіоні та Китаї, а взаємини з Росією делегувати європейцям,

наразі йому це, швидше за все, не вдасться. at the moment, he most likely will not succeed.