×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

Старший боярин, Розділ перший, 1

Розділ перший, 1

Старший боярин

Тодось Осьмачка

Повість

--------------------------------------

Розділ перший

Року 1912-го, червня 15-го, Лундик Гордій приїхав із Черкаської учительської семінарії в село Тернівку до своєї тітки Горпини Корецької, яка йому була і за батька, і за матір рідну, бо він їх позбувся ще раннього дитинства. До науки стати йому поміг місцевий священик Дмитро Діяковський, зваживши на те, що хлопець кінчив дуже добре земську школу.

Так, він щороку приїздив, але сьогоднішній приїзд був надзвичайний, бо у валізі, в томикові Винниченкових творів, лежала посвідка про скінчення студій і про те, що Лундик уже має право навчати в народних школах. Садиба в Горпини Корецької, як і всі садиби українських селян, охоплювалася садком, на тлі якого вирізнялися дві височезні тополі, що стояли по краях старих воріт, завжди охайно зачинених і прип'ятих до стовпа деревним обручем, вона біліла причілковою стіною і вдень, і місячної ночі туди, через яр, до священикового дворища, Після привітання Гордій умився коло криниці і пообідав, Правильніше було б сказати, що повечеряв, бо вже заходило сонце. Апотім, взявши з жердки рядно, кожух і з полу подушку, пішов до клуні, де постелився на торішнім сухім сіні і ліг відпочивати, аби вже завтра розказати тітці все, що тільки цікавитиме її добру старосвітську душу. А потім піти і подякувати священикові за ту увагу, яку він завжди виявляв до нього на протязі всієї науки, бо зараз тітці було не до слухань, Вона квапилася упорати на ніч корови і кричущі поросята.


Розділ перший, 1 Chapter One, 1

Старший боярин Senior Boyar

Тодось Осьмачка Then Eight

Повість Story

-------------------------------------- --------------------------------------

Розділ перший Section one

Року 1912-го, червня 15-го, Лундик Гордій приїхав із Черкаської учительської семінарії в село Тернівку до своєї тітки Горпини Корецької, яка йому була і за батька, і за матір рідну, бо він їх позбувся ще раннього дитинства. In the year 1912, June 15, Lundyk Gordiy came from the Cherkasy teacher's seminary to the village of Ternovka to his aunt Horpina Koretska, who was both his father and mother, because he had lost them from an early age. До науки стати йому поміг місцевий священик Дмитро Діяковський, зваживши на те, що хлопець кінчив дуже добре земську школу. A local priest, Dmytro Diyakovsky, came to his science to become a scientist, noting that the boy had graduated from Zemstvo school very well.

Так, він щороку приїздив, але сьогоднішній приїзд був надзвичайний, бо у валізі, в томикові Винниченкових творів, лежала посвідка про скінчення студій і про те, що Лундик уже має право навчати в народних школах. Yes, he came every year, but today's arrival was extraordinary, because in his suitcase, in the volume of Vinnychenko's works, there was a certificate of graduation and that Lundyk already had the right to study in public schools. Садиба в Горпини Корецької, як і всі садиби українських селян, охоплювалася садком, на тлі якого вирізнялися дві височезні тополі, що стояли по краях старих воріт, завжди охайно зачинених і прип'ятих до стовпа деревним обручем, вона біліла причілковою стіною і вдень, і місячної ночі туди, через яр, до священикового дворища, Після привітання Гордій умився коло криниці і пообідав, Правильніше було б сказати, що повечеряв, бо вже заходило сонце. The farmstead at Gorpiny Koretskoy, like all farmsteads of the Ukrainian peasants, was covered by a garden, on the background of which were distinguished two towering poplars that stood on the edges of the old gate, always neatly closed and fastened to a pillar by a wooden hoop; lunar night there, across the ravine, to the priest's court, After the greeting Gordy washed himself at the well and had lunch, It would be more correct to say that he had supper, because the sun was already setting. Апотім, взявши з жердки рядно, кожух і з полу подушку, пішов до клуні, де постелився на торішнім сухім сіні і ліг відпочивати, аби вже завтра розказати тітці все, що тільки цікавитиме її добру старосвітську душу. Then, taking a cushion and a cushion from the pole, he went to the club, where he had laid out in last year's dry hay and went to rest to tell his aunt all that would be of interest to her good old world soul tomorrow. А потім піти і подякувати священикові за ту увагу, яку він завжди виявляв до нього на протязі всієї науки, бо зараз тітці було не до слухань, Вона квапилася упорати на ніч корови і кричущі поросята. And then to go and thank the priest for the attention that he had always shown to him throughout science, because now his aunt was not up to the hearings, she was in a hurry to stay for the night of the cow and the screaming piglets.