(Передмова) МАРКІЗА О… (1) (МАРКИЗА О) 前言|玛尔基莎||| preface|Marquise|O|Marquise| |||MARQUISE| (Vorwort) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (Prefacio) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (Préface) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (서문) 마르퀴사 오... (1) (마르퀴사 오) (Предисловие) МАРКИЗА О... (1) (МАРКИЗА О) (Förord) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (Preface) MARQUIS O… (1) (MARQUIS O)

ГЕНРІХ КЛЯЙСТ. 亨利| Heinrich|Kleist HENRIK KLAIST.

**МАРКІЗА О…** Marquise|O MARQUIS O…

Переклад з передмовою 翻译||附言 translation|with|preface Переклад з передмовою Translation with preface

ІВАНА ФРАНКА. Ivan|Franko IVAN FRANKO.

**У ЛЬВОВІ, 1903. in|Lviv IN LVIV, 1903. **

З друкарнї Наукового Тов. from|printing house|Scientific|Society |de l'imprimerie|| From the printing house of the Scientific Society. імени Шевченка named|after Shevchenko named after Shevchenko

під зарядом К. Беднарського. under|charge|K|Bednarski |||Bednarsky under the charge of K. Bednarsky.

**Передмова. preface Preface. **

Генріх Кляйст, що з його деякими прозовими й поетичними творами ми раді би познайомити українсько-руських читачів, займає без сумнїву перше місце в рядї тих нїмецьких письменників, що виросли під безпосередним впливом славної доби велетнїв нїмецького слова: Лєссінґа, Гердера, Ґете й Шіллєра, і яких пізнїйше поколїнє охрестило назвою епіґонів. Heinrich|Kleist|that|with|his|some|prose|and|poetic|works|we|glad|would|to introduce|Ukrainian|Russian|readers|occupies|without|doubt|first|place|in|row|those|German|writers|who|grew up|under|direct|influence|glorious|era|giants|German|word|Lessing|Herder|Goethe|and|Schiller|and|whom|later|generation|named|term|epigones Heinrich Kleist, whose prose and poetic works we would like to introduce to Ukrainian-Russian readers, undoubtedly holds the first place among those German writers who grew up under the direct influence of the glorious era of the giants of the German word: Lessing, Herder, Goethe, and Schiller, and whom later generations dubbed epigones. Отсей характер епіґона великої ґенерациї був правдивою траґедією Генріха Кляйста; занадто близьке сусїдство велетнїв, особливо Ґете, не дало йому дозріти й розвинути ся гармонїйно, зопсувало, здаєть ся, орґанїчну рівновагу його могутнього й огнистого таланту, якому рівних не богато має нїмецька і навіть загально-людська лїтература. this|character|epigone|great|generation|was|true|tragedy|Heinrich|Kleist|too|close|proximity|giants|especially|Goethe|not|gave|him|to mature|and|to develop|oneself|harmoniously|spoiled|||organic|balance|his|powerful|and|fiery|talent|to which|equals|not|many|has|German|and|even|||literature This character of the epigone of the great generation was a true tragedy for Heinrich Kleist; the too close proximity to the giants, especially Goethe, did not allow him to mature and develop harmoniously, seemingly disrupting the organic balance of his powerful and fiery talent, of which there are few equals in German and even universal literature.

Бернд Генріх Вільгельм Кляйст, потомок стародавньої шляхетської родини Кляйстів, що видала, особливо в XVIII в. кількох визначних войовників і одного досить талановитого поета Хрістіяна Евальда Кляйста, автора сантиментальної поеми „Весна“, вродив ся 18 жовтня 1777 р. в Франкфуртї над Одрою. Bernd|Heinrich|Wilhelm|Kleist|descendant|ancient|noble|family|Kleists|that|produced|especially|in|18th|century|several|notable|warriors|and|one|quite|talented|poet|Christian|Ewald|Kleist|author|sentimental|poem|Spring|born|oneself|October|year|in|Frankfurt|on|Oder Bernd Heinrich Wilhelm Kleist, a descendant of an ancient noble family of Kleists, which produced several notable warriors and one quite talented poet Christian Ewald Kleist, author of the sentimental poem "Spring," was born on October 18, 1777, in Frankfurt on the Oder. Сїм'я була досить незаможна; батько вмер, коли малому Генріхови було ледво 11 лїт. family|was|quite|poor|father|died|when|little|Heinrich|was|barely|years The family was quite poor; the father died when little Heinrich was barely 11 years old. Хлопця віддано до школи до Берлїна. the boy|sent|to|school|to|Berlin The boy was sent to school in Berlin. В р. In|year In the year. 1792 він вступив до пруського війська; в початку 1793 р. вмерла його мати. he|entered|to|Prussian|army|in|beginning|year|died|his|mother 1792 he joined the Prussian army; at the beginning of 1793 his mother died. Не пройшовши порядної середньої школи, він почав у війську, вже бувши офіцером, займати ся наукою, головно математикою і фільозофією, а 4 цьвітня 1799 р. виступив із війська в ранзї секонд-ляйтнанта, щоб приготовити ся до вступленя на унїверситет. not|having completed|proper|secondary|school|he|began|in|army|already|being|officer|to engage|oneself|science|mainly|mathematics|and|philosophy|and|April|year|he left|from|army|in|rank|||in order to|to prepare|oneself|for|admission|to|university Not having completed a proper secondary school, he began in the army, already being an officer, to engage in science, mainly mathematics and philosophy, and on April 4, 1799, he left the army with the rank of second lieutenant to prepare for admission to university. Він осїв у Франкфуртї над Одрою, закохав ся тут у Вільгельмінї Ценґе, а бажаючи одружити ся з нею, за намовою її сїм'ї подав ся 1800 р. до Берлїна, щоб вистарати собі якусь урядову посаду. he|settled|in|Frankfurt|on|Oder|fell in love|himself|here|in|Wilhelmine|Zenge|and|wanting|to marry|himself|with|her|for|urging|her|family|he applied|himself|year|to|Berlin|in order to|to obtain|for himself|some|government|position He settled in Frankfurt on the Oder, fell in love with Wilhelmine Zenge here, and wishing to marry her, at the urging of her family, went to Berlin in 1800 to secure a government position. Та не дошукавши ся тут нїчого, пустив ся в подорож, пробув якийсь час у Вірцбурзї, де мабуть у перве в його голові зародив ся плян великого твору, який поставив би його на чолї нїмецького письменства. but|not|having found|himself|here|nothing|he set out|himself|on|journey|he stayed|some|time|in|Würzburg|where|probably|in|first|in|his|head|he conceived|himself|plan|great|work|which|he would place|would|him|on|forehead|German|literature But not finding anything here, he set off on a journey, spent some time in Würzburg, where perhaps for the first time the idea of a great work that would place him at the forefront of German literature was born in his mind. Вернувши відси знов до Берлїна, він у цьвітнї 1801 р. з сестрою Ульрікою вибрав ся до Парижа, пробув тут аж до падолиста, а розставши ся з сестрою подав ся до Швайцарії, де пробував у домі Чокке. having returned|from here|again|to|Berlin|he|in|spring|year|with|sister|Ulrike|he chose|himself|to|Paris|he stayed|here|until|to|autumn|and|having parted|himself|with|sister|he set out|himself|to|Switzerland|where|he stayed|in|house|Chocke Returning from there to Berlin, in the spring of 1801 he set off to Paris with his sister Ulrika, stayed here until autumn, and after parting with his sister, he went to Switzerland, where he stayed at the home of Chocque. Тут написав свою першу драму „Сїм'я Ґонорец“, яку пізнїйше, по кількох перерібках, опублїкував пн. here|he wrote|his|first|play|Family|Gonorets|which|later|after|several|revisions|he published|he published Here he wrote his first drama "The Gonorets Family," which he later published after several revisions. „Сїм'я Шрофенштайн“ (1803). family|Shrofenstein "The Family of Schroffenstein" (1803). Тут був написаний також його перший безсмертний твір, комедія „Розбитий збан“. here|was|written|also|his|first|immortal|work|comedy|Broken|jug Here he also wrote his first immortal work, the comedy "The Broken Jug". Нанявши в Аарґау безлюдний а гарний островець на ріцї Аарі, він жив кілька місяцїв у тиши, занятий лїтературною працею, в тім числї великою драмою „Роберт Ґвіскард“, що мала бути головним твором його житя і де він хотів злучити драматичну силу Айсхіля з богацтвом фантазії Шекспіра. having rented|in|Aargau|uninhabited|and|beautiful|islet|on|river|Aare|he|lived|several|months|in|silence|occupied|literary|work|in|that|including|great|drama|Robert|Guiscard|that|was supposed to|to be|main|work|his|life|and|where|he|wanted|to combine|dramatic|power|Aeschylus|with|wealth|imagination|Shakespeare Having rented a deserted but beautiful little island on the Aare River in Aargau, he lived for several months in silence, engaged in literary work, including the great drama "Robert Guiskard," which was to be the main work of his life and where he wanted to combine the dramatic power of Aeschylus with the richness of Shakespeare's imagination. Старий Вілянд, у якого незабаром потім гостив Кляйст і якому він читав деякі сцени з тої своєї траґедії, був до глубини зворушений силою слова її автора і ворожив йому велику будущину. old|Wieland|in|whom|soon|after|visited|Kleist|and|to whom|he|read|some|scenes|from|that|his|tragedy|was|to|depth|moved|power|word|its|author|and|predicted|to him|great|future Old Wieland, who soon after hosted Kleist and to whom he read some scenes from his tragedy, was deeply moved by the power of its author's words and predicted a great future for him. Побут у Швайцарії скінчив ся хоробою Кляйста; в осени 1802 р. він вернув до Нїмеччини, відвідав Шіллєра в Єнї і Ґете в Ваймарі. stay|in|Switzerland|ended|himself|illness|Kleist|in|autumn|year|he|returned|to|Germany|visited|Schiller|in|Jena|and|Goethe|in|Weimar Life in Switzerland ended for Kleist with illness; in the autumn of 1802, he returned to Germany, visiting Schiller in Jena and Goethe in Weimar. Шіллєр приняв його щиро; Ґете мовив пізнїйше, що „при найщирійшім намірі приняти його радо нїколи не міг позбути ся почутя трівоги і відрази, бо се було немов тїло, яке природа хотїла зробити гарним, але заражене незлїчимою хоробою.“ Ґете пізнїйше зробив Кляйстові одну дуже фатальну прислугу, виставивши в Ваймарі його „Розбитий збан“ у такім сфушерованім видї, що його — одинокий примір на тій князївській сценї — прилюдно освистано. Schiller|welcomed|him|sincerely|Goethe|said|later|that|with|most sincere|intention|to welcome|him|gladly|never|not|could|to rid|himself|feeling|anxiety|and|aversion|because|this|was|as if|body|which|nature|wanted|to make|beautiful|but|infected|incurable|illness|Goethe|later|did|for Kleist|one|very|fatal|favor|having exhibited|in|Weimar|his|Broken|jug|in|such|crushed|version|that|it|only|copy|on|that|princely|stage|publicly|booed Schiller welcomed him warmly; Goethe later said that "despite the most sincere intention to receive him gladly, he could never rid himself of a feeling of anxiety and repulsion, for it was like a body that nature wanted to make beautiful, but was infected with an incurable disease." Goethe later did Kleist a very fatal disservice by presenting his "Broken Jug" in Weimar in such a distorted form that it — the only copy on that princely stage — was publicly booed.

Кляйст знов пішов блукати без виразного пляну: Липськ, Дрезно, знов Швайцарія і екскурсія через Альпи до Італїї. Kleist|again|went|to wander|without|clear|plan|Leipzig|Dresden|again|Switzerland|and|excursion|through|Alps|to|Italy Kleist wandered again without a clear plan: Leipzig, Dresden, back to Switzerland, and an excursion through the Alps to Italy. В поворотї відси його в Женеві напала страшна розпука і зневіра в свої сили. in|turn|from here|him|in|Geneva|struck|terrible|despair|and|disbelief|in|own|abilities On the way back from there, he was struck by terrible despair and a loss of faith in his own abilities in Geneva. Пішов блукаючи до Франциї і зайшов знов до Парижа, де одного дня в приступі розпуки спалив свойого „Роберта Ґвіскарда“ і иньші папери і хотїв завербувати ся до французького війська, що власне готовило ся до виправи на Анґлїю. I went|wandering|to|France|and|I entered|again|to|Paris|where|one|day|in|fit|despair|I burned|my|Robert|Guiscard|and|other|papers|and|I wanted|to enlist|myself|to|French|army|which|actually|was preparing|itself|to|expedition|to|England He wandered off to France and entered Paris again, where one day in a fit of despair he burned his 'Robert Guiscard' and other papers and wanted to enlist in the French army, which was actually preparing for an expedition to England. Не виконавши сього наміру вернув до Нїмеччини, та в Моґунції занедужав і пролежав пять місяцїв хорий на ласцї зовсїм чужих людий. not|having fulfilled|this|intention|I returned|to|Germany|but|in|Moguntiacum|I fell ill|and|I lay|five|months|sick|on|mercy|completely|foreign|people Not fulfilling this intention, he returned to Germany, but in Moguntia he fell ill and spent five months sick at the mercy of completely foreign people.

Аж у червнї 1804 р. він вернув знов до Потсдаму. finally|in|June|year|he|he returned|again|to|Potsdam It was not until June 1804 that he returned to Potsdam. Тут при помочи свояків і знайомих він одержав маленьку посаду діетаря при королївських доменах у Королевцї, та видержав на нїй лише рік (1805–6). here|with|help|relatives|and|acquaintances|he|he received|small|position|dietician|at|royal|domains|in|Königsberg|but|he held|in|it|only|year Here, with the help of relatives and acquaintances, he obtained a small position as a dietitian at the royal domains in Königsberg, but he held it for only a year (1805–6). А всеж таки був сей рік, проведений у тиші, та при тім серед інтелїґентного і прихильного йому товариства, дуже важний для його лїтературної творчости. and|still|yet|was|this|year|spent|in|silence|but|in|that|among|intelligent|and|supportive|to him|company|very|important|for|his|literary|creativity Yet this year, spent in silence, but among an intelligent and supportive company, was very important for his literary creativity. Тут він викінчив свій „Розбитий збан“, переробив Молїєрову комедію „Амфітріон“, а перейшовши до новелї написав зараз дві прегарні річи: „Землетрясенє в Чілї“ та „Маркізу О…“ Тут нарештї, ще раз переходячи до думки зілляня Айсхіля з Шекспіром і напоєня сеї форми новим романтичним духом, він написав траґедію „Пентезілея“, в якій, як сам висловляв ся, лежить увесь біль і весь блиск його душі. here|he|finished|his|Broken|jug|adapted|Molière's|comedy|Amphitryon|and|having transitioned|to|novella|wrote|immediately|two|beautiful|things|Earthquake|in|Chile|and|Marquis|O|here|finally|again|time|transitioning|to|thought|merging|Aeschylus|with|Shakespeare|and|infused|this|form|new|romantic|spirit|he|wrote|tragedy|Penthesilea|in|which|as|himself|expressed|himself|lies|all|pain|and|all|brilliance|his|soul Here he completed his "Broken Jug", reworked Molière's comedy "Amphitryon", and after moving to novellas, he immediately wrote two beautiful pieces: "Earthquake in Chile" and "Marquis O..." Finally, once again reflecting on the connection between Aeschylus and Shakespeare and infusing this form with a new romantic spirit, he wrote the tragedy "Penthesilea", in which, as he expressed himself, lies all the pain and all the brilliance of his soul. Почутє власної сили змоглось у нього, віджила віра в свій талант, а одержавши в груднї 1805 р. з приватної шкатули пруської королеви Люізи малесеньку пенсийку 60 люідорів річно „для основаня незалежної екзистенциї і для заохоти до лїтературної працї“, він весною 1806 р. покинув свою посаду, бажаючи зовсїм посьвятити ся лїтературі. feeling|own|strength|managed|in|him|revived|faith|in|his|talent|and|having received|in|December|year|from|private|box|Prussian|queen|Louise|tiny|pension|thalers|annually|for|establishing|independent|existence|and|for|encouragement|to|literary|work|he|in spring|year|left|his|position|wanting|completely|to dedicate|himself|to literature The feeling of his own strength awakened in him, the long-lost faith in his talent returned, and having received in December 1805 from the private box of the Prussian Queen Louise a small pension of 60 thalers per year "for establishing an independent existence and for encouragement in literary work", he left his position in the spring of 1806, wishing to fully dedicate himself to literature.

Початок його нової карієри був дуже нещасливий. beginning|his|new|career|was|very|unfortunate The beginning of his new career was very unfortunate. З разу він занедужав і мусїв лїчити ся; потім прийшла війна: нещасливі битви під Єною і Ауерштетом відразу розбили пруську державу. from|the time|he|fell ill|and|he had to|treat|himself|then|came|war|unfortunate|battles|near|Jena|and|Auerstedt|immediately|they broke|Prussian|state At first, he fell ill and had to be treated; then the war came: the unfortunate battles near Jena and Auerstedt immediately shattered the Prussian state. Кляйст забажав подати ся з Королевця до Дрезна, але по дорозї, в Берлїнї його ще з двома иншими дімісіонованими пруськими офіцерами арештували французькі власти і відіслали як воєнного бранця до Франциї, з разу до кріпости Fort de Joux, а відси до укріпленого табора в Шальонї над Марною. ||||||||||||||||||||||||||||пленного|||||||||||||||||| Kleist|he wanted|to submit|himself|from|Königsberg|to|Dresden|but|on|the way|in|Berlin|him|still|with|two|other|discharged|Prussian|officers|they arrested|French|authorities|and|they sent|as|military|prisoner|to|France|from|the time|to|fortress|Fort|de|Joux|and|from here|to|fortified|camp|in|Chalon|on|Marne Kleist wanted to go from Königsberg to Dresden, but on the way, in Berlin, he was arrested by the French authorities along with two other dismissed Prussian officers and sent as a prisoner of war to France, first to the fortress Fort de Joux, and from there to a fortified camp in Châlons-sur-Marne. Кляйста з разу взяли за прусьського шпіона і йому грозило розстрілянє; аж по кількох місяцях його увільнено. Kleist|from|the time|they took|for|Prussian|spy|and|to him|it threatened|execution|only|after|several|months|him|he was released Kleist was initially taken for a Prussian spy and faced execution; it was only after several months that he was released. Він подав ся до Дрезна, де навязав зносини з ріжними визначними репрезентантами полїтичного й лїтературного житя. he|he submitted|himself|to|Dresden|where|he established|connections|with|various|prominent|representatives|political|and|literary|life He went to Dresden, where he established contacts with various prominent representatives of political and literary life. Тут розпочав за грошевою підмогою своєї сестри видавати лїтературно-полїтичну часопись „Phöbus“, що мала бути орґаном нового поколїня, хоча й величала ся обіцяним співробітництвом Ґете. here|he began|for|financial|support|his|sister|to publish|||magazine|Phöbus|which|she was supposed|to be|organ|new|generation|although|and|she boasted|herself|promised|collaboration|Goethe Here, with the financial support of his sister, he began to publish the literary-political magazine "Phöbus," which was meant to be the organ of a new generation, although it boasted of the promised collaboration with Goethe. Та часопись продержала ся всього один рік, а Кляйст відсунув ся від неї ще вчаснїйше. but|magazine|she lasted|herself|only|one|year|and|Kleist|he pushed away|himself|from|it|even|earlier However, the magazine lasted only one year, and Kleist distanced himself from it even earlier. Тим часом він написав свою велику траґедію „Катруся з Гайльброну“, в якій змалював свій ідеал коханки — всею душею і всїм тїлом відданої призначеному для неї мужови. meanwhile|time|he|he wrote|his|great|tragedy|Kattrusia|from|Heilbronn|in|which|he depicted|his|ideal|mistress|with all|soul|and|with all|body|devoted|destined|for|her|husband In the meantime, he wrote his great tragedy "Käthchen of Heilbronn," in which he depicted his ideal of a lover — wholly devoted in soul and body to the man destined for her. Наполєонівські війни і глубоке упокоренє Нїмеччини розбудили в його душі горячий нїмецький патріотизм і ненависть до Французів. Napoleonic|wars|and|deep|subjugation|Germany|they awakened|in|his|soul|hot|German|patriotism|and|hatred|to|French The Napoleonic Wars and the deep humiliation of Germany awakened a passionate German patriotism and hatred for the French in his soul. Він написав траґедію „Германова битва“ (Hermannsschlacht), де в образї війни Ґерманцїв з Римлянами змалював нїмецько-французький антаґонїзм і конечність дружнього та безоглядного виступленя Нїмцїв проти „відвічного ворога“. he|wrote|tragedy|Hermann's|battle|Hermannsschlacht|where|in|image|war|Germans|with|Romans|depicted|||antagonism|and|inevitability|friendly|and|ruthless|action|Germans|against|eternal|enemy He wrote the tragedy "Hermannsschlacht" (Hermann's Battle), where he depicted the German-French antagonism through the image of the war between the Germans and the Romans and the necessity of a united and unyielding stance of the Germans against the "eternal enemy." Надїючи ся швидкого вибуху війни він писав горячі поетичні поклики: „Воєнна пісня Нїмцїв“, „До цїсаря Франца“, „До архикнязя Кароля“, „Ґерманїя до своїх дїтий“. hoping|oneself|quick|outbreak|war|he|wrote|passionate|poetic|calls|war|song|Germans|to|emperor|Franz|to|archduke|Karl|Germania|to|her|children Anticipating a quick outbreak of war, he wrote passionate poetic calls: "The War Song of the Germans," "To Emperor Franz," "To Archduke Karl," "Germany to its Children." Та ось вибухла пожадана війна 1808 р. Всї надїї Кляйстові були звернені на Австрію; він поспішив туди, побув у Празї, та в дорозї до Відня наскочив як раз на кроваву битву коло Асперн. but|here|broke out|desired|war|year|all|hopes|Kleist's|were|directed|to|Austria|he|hurried|there|stayed|in|Prague|and|on|way|to|Vienna|stumbled|just|once|on|bloody|battle|near|Aspern And here the desired war broke out in 1808. All of Kleist's hopes were directed towards Austria; he hurried there, stayed in Prague, and on his way to Vienna stumbled right into the bloody battle near Aspern. Недалеко поля битви його арештували австрійські офіцери, а потім йому велено забирати ся. not far from|field|battle|him|arrested|Austrian|officers|and|then|to him|ordered|to leave|oneself Not far from the battlefield, he was arrested by Austrian officers, and then he was ordered to leave. Д. D. 31 мая він вернув до Праги, носив ся з гадкою заснувати тут нову часопись „Germania“, але нещаслива для Австрії битва під Ваґрамом і закінченє війни миром у Зноймі розвіяло його пляни. May|he|returned|to|Prague|he carried|himself|with|thought|to establish|here|new|magazine|Germania|but|unfortunate|for|Austria|battle|under|Wagram|and|end|war|peace|in|Znojmo|it dispelled|his|plans On May 31, he returned to Prague, contemplating the idea of founding a new magazine "Germania" here, but the unfortunate battle of Wagram for Austria and the end of the war with the peace in Znojmo shattered his plans. Кляйст носив ся, здаєть ся, з думкою виконати замах на Наполєона при помочи отрути, але покинув сей плян і вернув до Нїмеччини. Kleist|he carried|himself|it seems|himself|with|thought|to carry out|assassination|on|Napoleon|with|help|poison|but|he abandoned|this|plan|and|he returned|to|Germany Kleist seemed to be considering an attempt on Napoleon's life with the help of poison, but he abandoned this plan and returned to Germany. В р. In| In the year. 1810 він уже в Берлїнї, де викінчує свій остатнїй великий твір „Принц Гомбурський“. he|already|in|Berlin|where|he finishes|his|final|great|work|Prince|Homburg In 1810 he was already in Berlin, where he completed his final great work "The Prince of Homburg." Та його надїї на виставленє сеї драми, що була найбільшою апотеозою нїмецької династїї і пруського духа, розбили ся, так як і в загалї анї одна з його драм за житя автора не дочекала ся відповідної сценїчної вистави, окрім згаданої вже скандальної вистави „Розбитого збана“ в Ваймарі та не дуже вдатної вистави „Катрусї з Гайльброна“ в Віднї. but|his|hopes|on|staging|this|drama|that|was|greatest|apotheosis|German|dynasty|and|Prussian|spirit|they shattered|reflexive particle|so|as|and|in|general|not even|one|of|his|dramas|during|life|author|not|she waited|reflexive particle|appropriate|stage|performance|except|mentioned|already|scandalous|performance|Broken|Jug|in|Weimar|and|not|very|successful|performance|Kattrin|from|Heilbronn||From But his hopes for the staging of this drama, which was the greatest apotheosis of the German dynasty and the Prussian spirit, were shattered, just as none of his plays during the author's lifetime received an appropriate stage production, except for the already mentioned scandalous performance of "The Broken Jug" in Weimar and the not very successful performance of "Katruśa from Heilbronn" in Vienna. Ще раз попробував Кляйст щастя на полї журналїстики і розпочав з д. again|time|he tried|Kleist|luck|in|field|journalism|and|he started|with| Once again, Kleist tried his luck in journalism and started on. 1 жовтня 1810 р. видавати „Berliner Abendblätter.“ Часопись була мізерна, держала ся головно новинками, в тім числї й полїтичними; та щоб обминути надто строгу цензуру, Кляйст видавав її як чисто забавну. October|year|to publish|Berliner|Evening Papers|magazine|was|miserable|it held|reflexive particle|mainly|news|in|that|number|and|political|but|in order to|to avoid|too|strict|censorship|Kleist|he published|it|as|purely|entertaining October 1, 1810, to publish "Berliner Abendblätter." The magazine was meager, mainly focused on news, including political ones; but to avoid overly strict censorship, Kleist published it as purely entertaining. Колиж наслїдком безтактовности одного співробітника уряд заборонив подавати в часописи які будь полїтичні новини, вона упала. when|as a result of|tactlessness|one|employee|government|forbade|to submit|in|magazines|which|any|political|news|she|she fell When, as a result of the tactlessness of one employee, the government banned the publication of any political news in magazines, she fell. Ще якийсь час бив ся Кляйст мов риба об лїд, жебраючи ласки то у мінїстра Гарденберґа, то у короля, то у знайомих та ріднї. still|some|time|I beat|myself|Kleist|like|fish|against|ice|begging|favor|either|to|minister|Gardenberg|either|to|king|either|to|acquaintances|and|relatives For some time, Kleist struggled like a fish on ice, begging for favor from either Minister Gardenberg, the king, or acquaintances and relatives. Та коли всї надїї розбили ся, коли навіть сестра Ульріка відвернула ся від нього, він постановив зробити конець свойому житю. but|when|all|hopes|they broke|themselves|when|even|sister|Ulrika|she turned away|herself|from|him|he|he decided|to make|end|his|life But when all hopes were shattered, when even sister Ulrika turned away from him, he decided to end his life. Одна хора, екзальтована жінка, Адольфіна Софія Генрієта Фоґель, заявила охоту вмерти з ним разом. one|choir|exalted|woman|Adolfina|Sofia|Henrietta|Vogel|she declared|desire|to die|with|him|together One sick, exalted woman, Adolfina Sophia Henrietta Vogel, expressed her desire to die with him. Д. D. 10 падолиста 1811 р. обоє поїхали з Берлїна над озеро Ванзе (Wannsee), і тут на березї озера недалеко гостинницї Кляйст застрілив насамперед свою товаришку, а потім себе. November|year|both|they went|from|Berlin|to|lake|Wannsee||and|here|on|shore|lake|not far from|hotel|Kleist|he shot|first of all|his|companion|and|then|himself On October 10, 1811, both left Berlin for Lake Wannsee, and here by the shore of the lake, near the Kleist hotel, he first shot his companion and then himself.

Так погиб один із найбільших талантів нїмецької лїтератури, драматик, якого перевисшив у Нїмеччинї хиба один Шіллєр. thus|he perished|one|of|greatest|talents|German|literature|playwright|whom|he surpassed|in||perhaps|one|Schiller Thus perished one of the greatest talents of German literature, a dramatist surpassed in Germany only by Schiller. Нещасливі обставини та власна незгармонїзована вдача не дали йому дозріти і розвинути ся в повнї; негода важких полїтичних обставин дала йому почути себе тяжше, нїж иншим, тай сама його лїтературна дїяльність почалась і скінчила ся якось під нещасливою звіздою. unfortunate|circumstances|and|own|unharmonized|character|not|they allowed|him|to mature|and|to develop|oneself|in|fullness|misfortune|heavy|political|circumstances|it gave|him|to feel|himself|harder|than|others|and|his own||literary|activity|it began|and|it ended|itself|somehow|under|unfortunate|star Unfortunate circumstances and his own unharmonized nature did not allow him to mature and develop fully; the stormy political circumstances made his experience heavier than for others, and his literary activity began and ended somehow under an unfortunate star. Драму, що мала бути короною його творчости, спалив сам автор у приступі якогось одуру, а припадком захований уривок її показує, що цїлість, хоч може й не виправдувала пересадних Кляйстових надїй, все таки була обдумана і переведена ґенїяльно. the drama|that|she had to be|to be|the crown|his|creativity|he burned|himself|the author|in|the fit|some|madness|and|by chance|hidden|the excerpt|it|it shows|that|the entirety|although|may|and|not|it justified|transplanting|Kleist's|hopes|still|nevertheless|it was|thought out|and|translated|brilliantly The drama that was supposed to be the crown of his creativity was burned by the author himself in a fit of some madness, but a hidden fragment of it shows that the entirety, although it may not have justified the transplanting of Kleist's hopes, was still thoughtfully conceived and executed brilliantly. З пізнїйших його творів треба жалувати загубленя просторого, двотомового романа, що був у автора вже майже готовий. from|later|his|works|it is necessary|to regret|the loss|spacious|two-volume|novel|that|he was|in|the author|already|almost|ready From his later works, one must lament the loss of a vast two-volume novel that was almost ready by the author. Перше збірне виданє Кляйстових творів, доконане пятнацять лїт по його смерти Людвіком Тіком, було далеко не докладне; Тік позволяв собі аж надто часто поправляти Кляйстів текст. the first|collected|edition|Kleist's|works|completed|fifteen|years|after|his|death|Ludwig|Tiek|it was|far|not|accurate|Tiek|he allowed|himself|even|too|often|to correct|Kleist's|text The first collected edition of Kleist's works, completed fifteen years after his death by Ludwig Tieck, was far from accurate; Tieck allowed himself to correct Kleist's text far too often. Аж у другій половинї XIX віку почала критика а за нею й публїка лїпше розуміти і висше цїнити Кляйста; кращі його твори, особливо „Розбитий збан“, повість „Михайло Кольгаз“, новелї „Землетрясенє в Чілї“, „Маркіза О…“ та инші поперекладано на французьку та анґлїйську мову; численні публїкації листів, споминів та иньших матеріялів уможливили чим раз докладнїйше пізнанє його в многих точках і доси загадкового житя. only|in|second|half|19th|century|it began|the criticism|and|after|it|also|the public|better|to understand|and|higher|to value|Kleist|the best|his|works|especially|the broken|jug|the novella|Michael|Kolgas|the short stories|earthquake|in|Chile|the marquise|O|and|others|translated|into|French|and|English|language|numerous|publications|letters|memoirs|and|other|materials|they made possible|all the more|increasingly|more detailed|understanding|his|in|many|points|and|still|mysterious|life Only in the second half of the 19th century did critics, followed by the public, begin to better understand and appreciate Kleist; his best works, especially "The Broken Jug," the novella "Michael Kohlhaas," the short stories "Earthquake in Chile," "The Marquise of O..." and others were translated into French and English; numerous publications of letters, memoirs, and other materials made it increasingly possible to understand his life in many aspects that remain mysterious. Величезна інтензивність чутя, сильно напружений драматизм акції та замилуванє до патольоґічних появ душі або тїла зближують Кляйста з иньшим ґенїяльним і так само нещасливим письменником XIX-го віку, з великим Росіянином Хведором Достоєвським. huge||feeling|strongly|tense|drama|action|and|admiration|to|pathological|manifestations|soul|or|body|bring closer|Kleist|with|another|brilliant|and|so|also|unhappy|writer|||century|with|great|Russian|Fyodor|Dostoevsky The enormous intensity of feeling, the highly strained dramatic action, and the fascination with pathological manifestations of the soul or body bring Kleist closer to another genius, equally unfortunate, of the 19th century, the great Russian Fyodor Dostoevsky.

Оповіданє „Маркіза О…“ написав Кляйст у часї свойого побуту в Королевцї; друком вийшло воно в р. story|Marquis|O|he wrote|Kleist|in|time|his|stay|in|Koenigsberg|in print|it was published|it|in|year The story "Marquise O..." was written by Kleist during his time in Königsberg; it was published in the year. 1808 у випуску Кляйстового журнала „Phöbus“ за лютий. in|issue|Kleist's|magazine|Phöbus|for|February 1808 in the February issue of Kleist's magazine "Phöbus." Воно викликало дуже неоднакове вражінє: дехто, прим. it|it caused|very|uneven|impression|some|note It evoked very mixed impressions: some, for example. голосний тодї Ґенц, бачив у ньому неначе зразок у Декамерона і ремствував на його поміщенє; особливо остро против Кляйста виступали за сей твір деякі більш або менше підстаркуваті панни, називаючи оповіданє „огидним,“ „довгим і нудним“ і впевняючи, що „жадна женщина не може читати його без румянця стиду.“ Натомісь иньші не скривали свойого подиву, а співредактор „Феба“ Адам Міллєр говорив про „моральну високість“, про „королївську правдивість та незрівнану штуку малюнка“ сеї історії. loud|then|Genz|saw|in|it|as if|example|in|Decameron|and|complained|on|its|placement|especially|sharply|against|Kleist|they opposed|for|this|work|some|more|or|less|middle-aged|ladies|calling|story|disgusting|long|and|boring|and|assuring|that|no|woman|not|can|read|it|without|blush|shame|meanwhile|others|not|they hid|their|astonishment|and|co-editor|Phebe|Adam|Miller|he said|about|moral|highness|about|royal|truthfulness|and|unparalleled|thing|depiction|this|story The loud Genetz then saw in it a model from the Decameron and complained about its placement; especially sharply against Kleist spoke some more or less elderly ladies, calling the story "disgusting," "long and boring" and insisting that "no woman can read it without a blush of shame." Meanwhile, others did not hide their astonishment, and the co-editor of "Phebe," Adam Miller, spoke of "moral elevation," "royal truthfulness, and unparalleled artistry of the depiction" of this story. Отся штука мальованя характерів без властивої характеристики, самими дїлами та поступками даної особи, чинить Кляйстову новелю ще й доси взірцевою. this|thing|painting|characters|without|inherent|characterization|by the|deeds|and|actions|given|person|makes|Kleist's|novella|still|and|yet|exemplary This technique of painting characters without proper characterization, through the actions and deeds of the given person, makes Kleist's novella still exemplary. „Загальне збаламученє почутя, доконане через ненормальну та невияснену подїю, надало всїм характерам сього твору дуже різкі й виразні обриси — прегарна нагода для психольоґа Кляйста, виявити з артистичною роскішю всю свою бистроумність на тім улюбленім полї. general|confusion|feeling|accomplished|through|abnormal|and|unexplained|event|it gave|all|characters|this|work|very|sharp|and|distinct|outlines|beautiful|opportunity|for|psychologist|Kleist|to reveal|with|artistic|richness|all|his|wit|in|that|favorite|field "The general confusion of feeling, caused by an abnormal and unexplained event, gave all the characters of this work very sharp and distinct outlines — a splendid opportunity for the psychologist Kleist to reveal with artistic richness all his wit in that beloved field. І справдї, се була неначе Кляйстова докторська праця. and|indeed|this|it was|as if|Kleist's|doctoral|work And indeed, it was as if Kleist's doctoral work. Він міг до схочу нагромаджувати трудности, шалено переплутати всї нитки, ввести всїх у найшвидше темпо екзальтації, і в даній хвилї, немов легким рухом руки, розвязати все на загальне успокоєнє.“ Так судить один новійший критик про сю новелю[[1]](https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%E2%80%A6_(1903)#cite_note-1). he|could|to|desire|accumulate|difficulties|wildly|confuse|all|threads|to lead||into|fastest|tempo|exaltation|and|in|this|moment|as if|light|movement|hand|to resolve|everything|for|general|calming|thus|judges|one|latest|critic|about|this|novella||||||||||||||||||||||| He could accumulate difficulties to his heart's content, wildly intertwine all the threads, lead everyone into the fastest tempo of exaltation, and at that moment, as if with a light movement of his hand, resolve everything into a general calmness. This is how one modern critic judges this novella. Відповідно до композиції дібрано й стиль оповіданя, дуже оріґінальний і незвичайний, особливо для наших часів. accordingly|to|composition|selected|and|style|narration|very|original|and|unusual|especially|for|our|times The style of the narrative is chosen according to the composition, very original and unusual, especially for our times. Фр. Fr Fr. Серваес каже про нього: „Отся oratio obliqua з масою накопичених речень на „що“, наглі перескоки до oratio recta, яка сим робом виглядає ще більш оживленою; сьмілий порядок слів з частими вставками та повсуваними реченями надають цїлій дікції швидке, поквапне, вперте і при тім якесь капризне темпо, що немов симболїчно змальовує рівночасно енерґічну і повну суперечностий вдачу поета. Servaes|says|about|him|this|speech|indirect|with|mass|accumulated|sentences|on|that|sudden|jumps|to|speech|direct|which|this|work|looks|even|more|lively|bold|order|of words|with|frequent|insertions|and|interspersed|sentences|give|entire|diction|fast|hurried|stubborn|and|at|that|some|capricious|tempo|which|as if|symbolically|depicts|simultaneously|energetic|and|full|contradictions|character|of the poet Servaes says about him: "This oratio obliqua with a mass of accumulated sentences on 'what', sudden jumps to oratio recta, makes it look even more lively; the bold word order with frequent insertions and interspersed sentences gives the whole diction a quick, hurried, stubborn, and at the same time somewhat capricious tempo, which symbolically depicts the simultaneously energetic and full of contradictions nature of the poet." Цїле Кляйстове житє порушувало ся таким темпом. the whole|Kleist's|life|disturbed|oneself|such|pace The whole life of Kleist was disrupted at such a pace. Усюди короткі пристанівки, зір завше біжить далї з великою нетерплячкою до неосягненої ще, а горячо пожаданої мети. everywhere|short|stops|gaze|always|runs|further|with|great|impatience|to|unattained|still|and|hotly|desired|goal Everywhere there are short stops, the gaze always runs further with great impatience towards the yet unattained, but eagerly desired goal. Таким робом і отсе оповіданє з його змістом, нїби прихапцем узятим із якоїсь анекдоти, зраджує нам усе внутрішнє житє поета“. such|way|and|this|story|with|its|content|as if|hastily|taken|from|some|anecdote|betrays|to us|all|inner|life|of the poet In this way, this story with its content, as if hastily taken from some anecdote, reveals to us all the inner life of the poet.

Що до жерел, із яких черпав Кляйст мотиви сього оповіданя, в нїмецькій науцї зібрано досить вказівок. what|to|sources|from|which|drew|Kleist|motives|this|story|in|German|science|collected|quite|indications As for the sources from which Kleist drew the motifs of this story, quite a few references have been gathered in German scholarship. Сам автор подаючи зміст того нумеру Phöbus'а, де було надруковане його оповіданє, додав при титулї увагу, що воно „взяте з правдивого факту, але подїя з півночи перенесена на південь“. the|author|presenting|content|that|issue|Phöbus|where|was|published|his|story|he added|at|title|note|that|it|taken|from|true|fact|but|event|from|midnight|transferred|to|south The author himself, presenting the content of that issue of Phöbus where his story was published, added a note at the title that it is "based on a true fact, but the event from midnight has been moved to the south." Подібний факт став ся 1806 в Гайдельберзї; його героєм був професор тамошнього унїверситету Вайденбах. similar|fact|became|reflexive particle|in|Heidelberg|his|hero|was|professor|local|university|Weidenbach A similar fact occurred in 1806 in Heidelberg; its hero was a professor at the local university, Weidenbach. Але вже перед тим знаходимо подібний мотив, оброблений новелїстично одною дамою в Бекерових „Erholungen“ 1805 р. Пошукуваня в старшій лїтературі виказали паралєльні оповіданя і у Руссо, і у Монтеня, і у Сервантеса, і в „Cent nouvelles“ панї Ґомец[[2]](https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%E2%80%A6_(1903)#cite_note-2). but|already|before|that|we find|similar|motif|processed|novelistically|one|lady|in|Becker's|Erholungen|year|searches|in|older|literature|revealed|parallel|stories|and|in|Rousseau|and|in|Montaigne|and|in|Cervantes|and|in|Cent|nouvelles|Mrs|Gomez||||||||||||||||||||||| However, even before that, we find a similar motif, treated narratively by a lady in Becker's "Erholungen" in 1805. Searches in older literature revealed parallel stories in Rousseau, Montaigne, Cervantes, and in "Cent nouvelles" by Madame Gomez. Та про те треба сказати, що жаден із сих авторів не зробив із сеї теми твору, що міг би хоч по троха видержати порівнанє з Кляйстовою новелею. but|about|that|it is necessary|to say|that|none|of|these|authors|not|made|from|this|theme|work|that|could|would|even|by|little|to withstand|comparison|with|Kleist's|novella But it must be said that none of these authors created a work from this theme that could even slightly withstand comparison with Kleist's novella.